У х в а л а
іменем україни
12 березня 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О., суддів: Коротуна В.М., Штелик С.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_7, Колективне підприємство Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації», Переяслав-Хмельницька районна рада Київської області, про визнання частково недійсними рішення Єрковецької сільської ради та свідоцтва про право власності на будинок, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 2 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсними рішення Єрковецької сільської ради та свідоцтва про право власності на будинок, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2014 року позов задоволено частково.
Визнано будинок по АДРЕСА_1 майном колишнього колгоспного двору.
Визнано рішення Єрковецької сільської ради № 146 від 11 листопада 2008 року частково недійсним.
Визнано свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_8 від 11 листопада 2008 року частково недійсним в частині Ѕ цього будинку.
Визнано, що Ѕ частина будинку по АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_9 як члена колишнього колгоспного двору, померлої 3 липня 2007 року.
Визнано право власності ОСОБА_4 на ј частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2014 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 2 грудня 2014 року рішення та додаткове рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано право власності ОСОБА_4 на ј частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, грошові вклади у філії № 03 с. Єрківці Переяслав-Хмельницького ТВБВ філії Головного управління АТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській області на рахунках № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та земельну ділянку площею 3,5507 га, кадастровий номер 3223383200:04:003:0008 на території Єрковецької сільської ради з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погодившись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_5 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що ОСОБА_5 оскаржує рішення апеляційного суду лише в частині висновків про нікчемність заповіту, в іншій частині вказане судове рішення у касаційному порядку не переглядається.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Згідно з частинами 3, 4 статті 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині 3 цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційним судом встановлено, що 4 травня 2012 року ОСОБА_8 склав заповіт на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 30, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
Разом із тим, заповіт відправлено на реєстрацію у Єдиний реєстр заповітів лише 10 липня 2012 року, а зареєстровано 16 липня 2012 року, тобто після смерті заповідача (а.с. 29, 31, т. 1).
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про нікчемність заповіту ОСОБА_8 від 4 травня 2012 року.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Під час розгляду справи у касаційному порядку суд позбавлений можливості здійснювати оцінку доказів у порядку, передбаченому статтею 212 ЦПК України та відповідно до норм статті 335 ЦПК України не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись частиною 3 статті 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 2 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна Судді:В.М. Коротун С.П. Штелик
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2015 |
Оприлюднено | 23.03.2015 |
Номер документу | 43204041 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дьоміна О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні