Постанова

від 02.02.2015 по справі 804/6469/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2015 р. Справа № 804/6469/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від відповідача: Васюченко М.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442204 від 11.02.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0001442204 від 11.02.2014р. про зменшення ТОВ «Лозуватське Стіл» розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1584035,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач є правонаступником ТОВ «Лозуватське Стіл». 27.01.2014р. податковою інспекцією за результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013р. було складено акт №41/22-04/35201090 на підставі якого було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1583035,00 грн. за грудень 2013р., при цьому, в основу таких висновків покладені висновки акту перевірки №1094/15-3/35201090 від 18.09.2013р. з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за липень 2013р., які позивачем оскаржені в судовому порядку та рішення податкової інспекції, прийняте за актом перевірки від 18.09.2013р. визнано протиправним та скасоване. На думку позивача, висновки податкової інспекції про те, що позивач має право використати вказану вище суму у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням не базується на нормах закону у зв'язку з чим позивач вважає, що висновки акту перевірки від 27.01.2014р. є незаконними та необґрунтованими, а оспорювань податкове повідомлення-рішення протиправним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 28.01.2015р. надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження (а.с.101).

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях на позов проти позову заперечував, просив відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю посилаючись на те, що позивачем в порушення п.п.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за грудень 2013р., у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби у розмірі 1 584 035 грн. з урахуванням того, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за липень 2013р., а тому, на думку податкового органу, права щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи наведене, подану позивачем заяву про розгляд справи без участі представника позивача, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача з урахуванням вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

09.01.2014р. ТОВ «Лозуватське Стіл» до органу державної податкової служби була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2013р. №9086265869, яка була прийнята податковим органом 09.01.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами(а.с.10-11).

Зі змісту акту перевірки від 27.01.2014р. вбачається, що за даними податкової декларації видно, що позивачем у рядках, 21.2 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду, у рядку 24 податкової декларації у залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23 (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду - відображена сума 1 587 197 грн. (а.с.11).

27.01.2014р. податковою інспекцією у порядку ст.76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013р. ТОВ «Лозуватське Стіл» за результатами якої було складено акт №41/22-04/35201090 за висновками якого встановлено порушення п.200.4 ст.200 ПК України внаслідок чого ТОВ «Лозуватське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) декларації за грудень 2013р. на суму 1584035 грн. (а.с.10-17).

На підставі вказаного вище акту перевірки від 27.01.2014р. податковою інспекцією 11.02.2014р. було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0001442204 за яким ТОВ «Лозуватське Стіл» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2013р. у розмірі 1584035 грн.(а.с.9).

В той же час, 24.02.2012р. загальними зборами ТОВ «Лозуватське Стіл» було прийнято рішення про перетворення товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» та 08.04.2014р. до ЄДРПОУ внесено запис про припинення реєстрації ТОВ «Лозуватське Стіл» та правонаступництво ТОВ «Пролетарське Стіл» (а.с.57-58).

ТОВ «Пролетарське Стіл», як правонаступник ТОВ «Лозуватське Стіл» оспорює податкове повідомлення-рішення №0001442204 від 11.02.2014р., просить його визнати протиправним та скасувати посилаючись на те, що висновки акту перевірки від 27.01.2014р. є незаконними та необґрунтованими.

Заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В той же час, відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зі змісту наведених норм видно, що вони не містять жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду або обов'язку платника податку враховувати при відображенні залишку від'ємного значення у податковій декларації результати попередніх перевірок за якими прийняті податкові повідомлення-рішення та які на момент перевірки (27.01.2014р.) були неузгодженими, оскільки тривала процедура їх судового оскарження.

При цьому, в п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України чітко визначено право платника податку на відображення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування, що включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Саме такий залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який не брав участі у бюджетному відшкодуванні, і зазначається в рядках, 21.2, 24 податкової декларації з ПДВ відповідно до п.4.6.5, п.4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА від 25.11.2011р. № 1492( чинного до 30.12.2013р.)- ( далі - Порядок №1492).

Відповідно до п.4.6.5 Порядку № 1492 платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу У Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування ( на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1 або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому, платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку ( заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

За приписами п.4.6.6 Порядку № 1492 залишок від'ємного значення ( для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

За викладеного, суд приходить до висновку про те, що не тільки нормами Податкового кодексу України, а й Порядком № 1492, який регулює порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ передбачено право платника податку самостійно приймати рішення про наміри на відшкодування з бюджету ПДВ чи зарахування залишку від'ємного значення у наступних звітних (податкових) періодах, у зв'язку з чим позивач правомірно відобразив у залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1584035 грн. саме у рядках 21.2 та 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013р.

При цьому, вищенаведені норми не містять заборони щодо відображення позивачем залишку від'ємного значення у наступних звітних (податкових) періодах, після бюджетного відшкодування у рядках 21.2 та 24 за умови оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень за попередні періоди до набрання законної сили судовим рішенням.

Також судом враховується і те, що згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. у справі №804/1307/14, яка набрала законної сили 04.11.2014р., було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000491501 від 03.10.2014р. прийняте за результатами акту перевірки №1094/15-3/35201090 від 18.09.2013р. з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з ПДВ за липень 2013р., який було покладено в основу порушень вимог податкового законодавства за актом перевірки від 27.01.2014р. та підставою для прийняття даного оспорюваного податкового-повідомлення рішення з огляду на те, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрали законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та постанова в адміністративній справі, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду у відповідності до вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних судах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового засідання не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість оспорюваного податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення за грудень 2013р. у сумі 1584035 грн. з урахуванням вищенаведених обставин та норм чинного податкового законодавства України, а також судового рішення, яке набрало законної сили.

Окрім того, судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що позивач має право використати суму від'ємного значення у наступному податковому періоді лише після набрання законної сили судовим рішенням не узгоджується з приписами податкового законодавства та суперечить в п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з огляду на те, що вказані норми такої заборони не містять.

Також, і за приписами п.4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р. встановлено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переноситься з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого п.4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби.

Норми ст. 124 Конституції України визначають, що є обов'язковим для виконання судове рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на наведене, аналізуючи вказані норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що до набранням законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2014р. у справі № 804/1307/14 позивач наділений правом на відображення по рядках 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) - залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за грудень 2013р. у сумі 1584035 грн. без врахування значення рядка 21.3 при визначенні рядка 21.

Зазначена правова позиція узгоджується також і з правовою позицією Державної податкової служби України, яка міститься у Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті Міндоходів у якій надано роз'яснення що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене «Без змін», а скарга - «Без задоволення», то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Таким чином, відображення платником податку зменшення/збільшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу у рядку 21.3 податкової декларації відбувається тільки після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження оспорюваного податкового повідомлення-рішення у податковій декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, та з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Статтями 7,8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 216 від 06.05.2014р.(а.с.2).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 72, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442204 від 11.02.2014р. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001442204 від 11.02.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, б.1-а, код ЄДРПОУ 35201064) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09.02.2015р.

Суддя С.О. Конєва