Рішення

від 17.03.2015 по справі 922/808/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/808/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реноме" м. Харків про стягнення коштів в сумі 402000,00грн. за участю представників сторін:

від позивача: Єрмійчук Н.О. - дов. від 30.01.15.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реноме" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів в сумі 402000,00грн.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем приписів чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу цінних паперів щодо їх оплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реноме", у відзиві позов, як і наявність заборгованості, визнав, просив суд здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реноме" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" (продавець) 30.12.2014 року укладено договір №БВ-141230/5 купівлі-продажу цінних паперів (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити визначені в п.1.2. договору цінні папери емітента, на умовах цього договору.

Загальна договірна вартість цінних паперів становить 2200000,00грн. (п.1.3. договору).

Згідно з п. 2.2. договору покупець зобов'язується переказати на банківський рахунок продавця загальну суму договору, зазначену у п.1.3. за наступним графіком:

- в строк до 09.01.2015 року -2000,00грн.

- в строк до 16.01.2015 року - 400000,00грн.

- в строк до 31.12.2015 року - 1798000,00грн.

Про виконання цього пункту договору свідчить факт надходження коштів на банківський рахунок продавця.

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що продавець зобов'язався в строк до 30.12.2014 року надати до депозитарної установи усі необхідні документи для переказу цінних паперів зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок у цінних паперах покупця.

Відповідно до п.2.4 договору покупець набуває права власності на цінні папери з моменту зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах покупця у його Депозитарній установі. Підтвердженням факту переходу прав власності на цінні папери, є виписка Депозитарної установи.

Сторони за договором купівлі-продажу 30.12.2014 року підписали акт прийому-передачі цінних паперів, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв цінні папери загальною договірною вартістю 2200000,00грн.

Продавцем умови договору щодо передачі цінних паперів були виконані, однак покупець свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав, у встановлений договором строк вартість отриманих цінних паперів не сплатив, з огляду на що за ним утворилась заборгованість в сумі 402000,00грн., яку він повністю визнає.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 174, 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав зобов'язання зі сплати вартості цінних паперів, отриманих за договором купівлі-продажу.

Як зазначалось, відповідач у відзиві позовні вимоги визнав повністю та проти задоволення позову не заперечував.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надане право визнати позов повністю або частково.

У статті 78 цього ж кодексу встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі відповідачу цінних паперів за договором купівлі-продажу та настання строку для оплати відповідачем за вказаним договором, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний повністю.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реноме" (61124, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 34647765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" (61072, м.Харків, вул. Шекспіра,24, код ЄДРПОУ 32565733) заборгованість в сумі 402000,00грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 8040,00грн.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя М.В. Калантай