Рішення

від 10.03.2015 по справі 917/2715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.03.2015р. Справа №917/2715/14

за позовом Багатопрофільної фірми "КС" ЛТД, вул.Артема, 13, кв.69, м.Полтава, Полтавська область, 36000

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас" в особі Полтавська філії товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас", вул. Коцюбинського, 10/А, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751(адреса згідно витягу ЄДРПОУ станом на 04.08.2014 року: вул. Коцюбинського, буд.10А, кім.2, Полтавський р-н, с.Розсошенці, 38751).

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД АНАЛІТИК", вул.Червоноармійська, 3, кв. 619, м. Полтава

про стягнення 111 840,00 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Сегет Р.Я. дов. від 24.09.2014 року

від відповідача 1 : Головаш О.І. директор

від відповідача 2: Мельничук М.С. дов. б/н від 01.05.2014р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з ТОВ "АГОРАС" 111 840,00 грн., за договором процентної зворотної фінансової позики від 02.07.2014 року та 1000,00 грн. з ТОВ "ФУД АНАЛІТИК" за Договором поруки від 02.07.2014р.

30.01.2015 року за вхідним № 1250(канцелярії суду) представник ТОВ "Фуд Аналітик" М.С.Мельничук подав заяву про визнання позовних вимог. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

05.03.2015 року від позивача за вх. канцелярії суду №3075 надійшли додаткові пояснення по суті предмету спору. Суд подані пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

10.03.2015 року від директора ПФ ТОВ "Агорас" за вх. канцелярії суду №3179 надійшли додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

Між багатопрофільною фірмою «КС» ЛТД та Полтавською філією ТОВ «АГОРАС» 02 липня 2014 року було укладено договір процентної зворотної фінансової позики (далі - Договір).

Полтавська філія ТОВ «АГОРАС» є відокремленим підрозділом юридичної особи то згідно до п.3 ст..95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами. Таким чином ТОВ «АГОРАС» відповідає за боргове зобов'язання договору процентної зворотної фінансової позики між Полтавської філії ТОВ «АГОРАС» до Багатопрофільної фірми «КС»

Відповідно до умов Договору, БФ «КС» ЛТД як «Позикодавець» зобов'язувався передати у власність грошові кошти на користь Полтавської філії ТОВ «АГОРАС» «Позичальник» в розмірі 32 000 грн. (1.2 Договору).

Згідно п. 3.2 договору остаточною датою повернення позики є 20.07.2014 р.

Згідно наданого позивачем платіжного доручення № 8 від 2 липня 2014 р., позикодавець передав у власність позичальника кошти в розмірі 32 000 грн.

Станом на 22.07.2014 між позикодавцем та позичальником проведено акт звірки взаєморозрахунків згідно якої заборгованість позичальника до позикодавця відповідно до договору процентної зворотної фінансової позики від 02.07.2014 за період 01.07.2014-21.07.2014 складає 32 000.00 грн.

В забезпечення виконання Договору процентної зворотної фінансової позики, від 02.07.2014р., між Багатопрофільною фірмою «КС» ЛТД та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУД АНАЛІТИК», 02.07.2014 р. укладено договір поруки, відповідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за порушення своїх зобов'язань боржником - Полтавської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас» у межах суми 1000,00 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5.4 при порушені позичальником строку повернення позики вказаного в п.4.5 вказаного договору він повинен сплатити пеню в розмірі 0.5 % від розміру позики за кожний день прострочення повернення позики. При цьому пеня на проценти нараховується.

При порушенні Позичальником строку сплати процентів більше, ніж на один місяць, він зобов"язаний сплатити Позикодавцю штраф в розмірі 50% від розміру процентів.

На підставі викладеного, Багатопрофільною фірмою «КС» ЛТД нараховано ТОВ "АГОРАС" пеню в розмірі - 21 280,00 грн., проценти в розмірі 42 560,00 грн. та штраф в розмірі 16 000,00 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011 та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

З вищезазначеного пункту Договору вбачається, що сторони встановили пеню за несвоєчасну оплату відповідачем товару у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вже зазначалось судом вище, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Отже, договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений угодою сторін розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс11)

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 280,00 грн. пені, процентів в розмірі 42 560,00 грн. та штрафу в розмірі - 16 000,00 грн., суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

В судовому засіданні 10.03.2015 року директор Полтавської філії ТОВ "АГОРАС" надав суду копію платіжного доручення №22 від 09.03.2015 року, як доказ повернення зворотної фінансової позики по Договору від 02.07.2014р. в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі поданих Відповідачем 1 доказів, суд припиняє провадження по справі у частині стягнення з ТОВ "АГОРАС" 10 000,00 грн., на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач - ТОВ "ФУД АНАЛІТИК" позовні вимоги визнає (відповідно до заяви від 30.01.2015 року вх. канцелярії суду №1250).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості про стягнення з ТОВ "АГОРАС" 100 840,00 грн., за договором процентної зворотної фінансової позики від 02.07.2014 року та 1000,00 грн. з ТОВ "ФУД АНАЛІТИК" за Договором поруки від 02.07.2014р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас" в особі Полтавська філії товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас" 10 000,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агорас" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 19, код ЄДРПОУ 35311912) на користь Багатопрофільної фірми «КС» ЛТД. (вул.Артема, 13, кв.69, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДГІРОУ 22525252 р/р 26007171215001 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401) заборгованість за Договором процентної зворотної фінансової позики від 02.07.2014р. в розмірі 100 840 грн.00 коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1018,41 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД АНАЛІТИК» (вул.Червоноармійська, 3, кв. 619, м. Полтава, код ЄДРПОУ 37863448) на користь Багатопрофільної фірми «КС» ЛТД. (вул.Артема, 13, кв.69, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДГІРОУ 22525252 р/р 26007171215001 в ПРУ КБ «Приватбанк» МФО 331401) заборгованість за Договором поруки від 02.07.2014р. в розмірі 1000 грн.00 коп., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1018,41 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 17.03.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.