Рішення

від 23.03.2015 по справі 927/176/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

"20" березня 2015 року Справа № 927/176/15

Позивач: Приватне підприємство "Фонтекс-Агро", вул. Ціолковського, 30, м.Чернігів, 14001

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий шлях", вул. Нова, 2, с.Піски, Чернігівський район, Чернігівська область, 15533

про стягнення 68 778,10 грн.

представники сторін:

від позивача: Борода А.В. дов. від 20.02.2015.

від відповідача: Костіна Н.М. дов. від 01.03.2015, Лисенко О.О. керівник.

Суддя Федоренко Ю.В.

Рішення винесено після перерви, яку оголошено в судовому засіданні 12.03.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору:

Приватне підприємство „Фонтекс-Агро" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий шлях" про стягнення 59 516,40 грн. основного боргу, 5 405,82 грн. пені, 626,98 грн. 3 % річних, 3 228,90 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів № 264 від 17.07.2014.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому визнає суму основного боргу в розмірі 59516,40грн., але не погоджується з вимогами позивача в частині нарахування пені в розмірі 5405,82 грн., 3% річних у розмірі 626,98 грн., інфляційних в розмірі 3228,90 грн.

Заперечення нарахування пені в розмірі 5405,82 грн., 3% річних у розмірі 626,98 грн., інфляційних в розмірі 3228,90 грн. обґрунтовані тим, що відповідач, вважає, що поставка ТОВ „Новий шлях" дизельного пального по товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000004390 від 08.09.2014 відбулась не в межах договору поставки паливно-мастильних матеріалів № 264 від 17.07.2014, оскільки в специфікації до договору не був визначений асортимент поставленої партії товару та марка дизельного пального, а також строк виконання зобов'язання щодо оплати за товар не був визначений.

Неповна оплата відповідачем вартості отриманого пального та невизнання останнім нарахованих позивачем штрафних санкцій, витрат від інфляції та процентів річних і стали причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

17.07.2015 між сторонами було укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 264 (далі - договір) за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали, в тому числі масла (надалі іменуються „ПММ".)

Відповідно до п. 1.2 асортимент, кількість (осяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є додатком №1 до цього договору (надалі іменується „специфікація").

Відповідно до п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2 вказаного договору відвантаження товару здійснюється за адресою вул.Щорса, 59, м.Чернігів, 14001.

Поставка товару здійснюється засобами постачальника, на протязі двох днів з моменту отримання специфікації від покупця або у інший термін, обумовлений між постачальником та покупцем.

Якщо поставка товару здійснюється засобами постачальника, вартість автотранспортних послуг включається у вартість товару.

Відповідно до п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 вказаного договору товар постачається покупцю частинами (товарними партіями).

Постачальник і покупець попередньо погоджують найменування й кількість товару в партії, що підлягає відвантаженню.

Кількість та ціна поставленого товару (окремої партії) визначається відповідно видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору партія товару вважається погодженою до передачі покупцеві з моменту підписання та надання покупцеві видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

У п.3.1 договору сторони встановили, що загальна вартість договору визначається сторонами у додатках до даного договору та обраховується/складається з сукупної вартості поставок (окремих партій) здійснених в період його дії.

Відповідно до п. 3.2, 3.4 вказаного договору ціна, кількість та асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджується сторонами з наступним її відображенням (закріпленням) у рахунку-фактурі.

Оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати отримання якої постачальником є умовою для здійснення останнім поставки товару відповідно до даного договору.

У п.3.5 договору сторони встановили, що за окремою домовленістю сторін, товар може поставлятися покупцю з відстрочкою платежу, але не більше ніж на 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Відповідно до п. 3.6 вказаного договору оплату рахунку на передоплату, виставлену постачальником, покупець зобов'язаний здійснити протягом 2 (двох) банківських днів з моменту його виставлення постачальником.

01.09.2014 р. сторонами укладено додаток №1 до договору - специфікація за вересень 2014 р., якою узгоджено узгоджено предмет поставки - продукти нафтоперероблені рідкі, марка пального - дизельне пальне, обсяг - 4969 л., ціна за літр - 15.60000 грн., загальна вартість поставки - 77 516,40 грн., строк поставки - протягом місяця.

За товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0000004390 від 08.09.2014 р. автопідприємством ПП "Пайка-ОПТ" здійснено перевезення дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300) на замовлення позивача. Вантажоодержувачем вказаного дизельного пального є ТОВ "Новий Шлях".

За видатковою накладною №5РН0004026 від 08.09.2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв дизельне пальне ( код УКТ ЗЕД 2710194300 ) у кількості 4969 л. на загальну суму 77 516,40 грн.

У накладній зазначено, що передачу пального здійснено на підставі договору №264 від 17.07.2014 р.

Накладну підписано представником відповідача без зауважень, підпис завірено відбитком круглої печатки товариства.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №5СФ0003515 від 08.09.2014 на оплату дизельного пального ( код УКТ ЗЕД 2710194300 ) у кількості 4969 л. суму 77516,40грн. (а.с.18).

У рахунку зазначено, що його оформлено на замовлення за договором №264 від 17.07.2014 р.

Відповідач з позивачем розрахувався частково в сумі 18 000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №127 від 25.11.2014 р. в якому зазначено призначення платежу: зг. рах-фак. №5СФ0003515 від 08.09.2014 р.

Доказів про оплату отриманого дизельного пального на суму 59 516,40грн. відповідач не надав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Частиною 1 ст.672 Цивільного кодексу України встановлено - якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Додатком №1 до договору поставки сторонами узгоджено марку пального, що поставляється за договором, його обсяг та ціна. Це ж пальне в узгодженій кількості та ціною і було поставлено відповідачу за видатковою накладною від 08.09.2014 р. №4РН0004026.

Прийнявши товар за видатковою накладною найменування якого, кількість та ціна відповідає умовам додатку №1 до договору, в видатковий накладній на який та в рахунку чітко зазначено про поставку за умовами укладеного між сторонами договору, здійснивши його часткову оплату, відповідач підтвердив отримання цього пального згідно умовам договору поставки.

Не визначення додатком №1 до договору асортименту та марки дизельного пального не дає підстав вважати, що поставка була здійснена не на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки поставку здійснено пального одного виду та сорту.

Оплату товару відповідач повинен був здійснити на підставі п.3.5 договору не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка дизельного пального була здійснена відповідачу на умовах договору поставки і відповідні заперечення позову відповідачем судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, вимоги про стягнення 59 516,40грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як погоджено сторонами у п.4.2 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Позивачем розраховано пеню в сумі 5405,82 грн. за період з 16.09.2014 по 31.12.2014.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 4.2 договору пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд приходить до висновку, що період нарахування з 16.09.2014 р. по 31.12.2014 р. та пеня в розмірі 5 405,82 грн. позивачем визначена правильно, а тому ці вимоги судом задовольняються.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3228,90 грн. інфляційних витрат за жовтень-листопад 2014.

Дослідивши подані розрахунки індексу інфляції, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 3228,90 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано 626,98грн. 3% річних за період з 16.09.2014 по 31.12.2014.

Дослідивши подані розрахунки 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 626,98грн. 3% річних підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позов підлягає повному задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий шлях", вул. Нова, 2, с.Піски Чернігівського району Чернігівської області, код 03795497, на користь Приватного підприємства „Фонтекс-Агро", вул.Ціолковського, 30, м.Чернігів, код 37022009 (р/р 26008010084149 в ПАТ „ВТБ Банк", 59 516,40 грн. боргу, 5 405,82 грн. пені, 626,98 грн. процентів річних, 3 228,90 грн. інфляційних втрат та 1 827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.03.2015

Суддя Ю.В.Федоренко