Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/2098/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2098/15-г 17.03.15 р.

За позовом Заступника прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у

місті Києві

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Одуденко А.В., посвідчення 006616 від 27.09.2012 р.;

від позивача: Багінська Г.В. за довіреністю № 225-КР-240 від 09.02.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про звнесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані незгодою відповідача на внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 75-6-00144 р. щодо розміру орендної плати, встановленої рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.02.2015 р.

18.02.2015 р. через загальний відділ діловодства суду від прокуратури надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні19.02.2015 р. прокурор подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Представник позивача подала письмові пояснення по справі, проти задоволення вказаного клопотання не заперечила.

Представник третьої особи подав письмові пояснення по справі, проти задоволення вказаного клопотання не заперечив.

Ухвалою від 19.02.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.03.2015 р.

У судове засідання 17.03.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представники прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники третьої особи у судове засідання не з'явились.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.09.2004 р. між Київською міською радою (надалі - позивач, Орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), зареєстрований ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.11.2004 р. за № 75-6-00144.

Пунктом 1.1. Договору, визначено, що Орендодавець на підставі п. 7 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 419/1829, за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Качалова, 3 у Святошинському районі м. Києва,

- розмір - 16928 кв. м.,

- цільове призначення - експлуатації та обслуговування виробничої бази,

- кадастровий номер 8000000000:75:315:0025.

Згідно з витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 676 від 28.09.2004 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3127153 грн. 02 коп.

У відповідності до п. п. 4.1., 4.2. Договору, визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить грошовий платіж, який орендар вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Пунктами 4.3., 4.4. Договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

28.02.2012 р. Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України».

Вказане рішення станом на час розгляду справи являється чинним та не скасоване у встановленому законом порядку.

22.05.2013 р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив відповідачу лист № 05704-10091, у якому останнього повідомлялось про встановлення нового розміру орендної плати та необхідність внесення змін до Договору оренди.

Проте, станом на час судового вирішення спору у даній справі, положення Договору щодо сплати орендної плати не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; тане не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до приписів ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

За таких обставин, законодавча зміна граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору.

При цьому, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Аналогічна позиція відносно спірних правовідносин викладена в постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 р. № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 р. № 27/15-10, в п. 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2011 р. № 5002-21/1425-2011).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 02.11.2004 р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2; код ЄДРПОУ 21578654), зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 02.11.2004 р. за № 75-6-00144 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його у такій редакції:

«п. 4.2 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотка) від її нормативно-грошової оцінки».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут" (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2; код ЄДРПОУ 21578654) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна