Рішення

від 19.03.2015 по справі 917/141/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 р. Справа № 917/141/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (вул. Дмитрівська, буд. 31/35, м. Харків, 61052)

до Приватного підприємства "Кремінь-Агро" (вул. Жовтнева, буд. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

про стягнення 267009,07 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Половинко Б. М.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 267009,07 грн., у тому числі 256174,65 грн. основного боргу, згідно договору поставки № ПКП-01/1405-29 від 29.05.2014р., 10834,42 грн. пені.

Відповідач відзив на позов не надав.

Судові ухвали від 30.01.2015р., від 19.02.2015р., надіслані відповідачу на адресу: вул. Жовтнева, буд. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.19-21, 30-32).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.01.2015р. Приватне підприємство "Кремінь-Агро" зареєстроване за адресою: вул. Жовтнева, буд. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (а.с.23).

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (позивачем) та Приватним підприємством "Кремінь-Агро" (відповідачем) було укладено договір поставки № ПКП-01/1405-29 (надалі - Договір); (а.с.9-11).

У відповідності до п. 1.1 Договору позивач як постачальник зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар - насіння кукурудзи, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

В п. 1.2 Договору сторони встановили вартість товару в загальній сумі 131250,00 грн.

За підп. 4.2.1 п. 4.2 Договору оплата товару здійснюється не пізніше 01.10.2014р.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу товар (насіння кукурудзи) загальною вартістю 131250,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7П/30-05 від 30.05.2014 року та довіреністю відповідача № 17 від 30.05.2014р. (а.с.12, 25-26).

Відповідач отриманий товар не оплатив.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсудбудь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Користуючись можливістю та правами наданими вказаними нормами, сторони за взаємною згодою в Договорі встановили наступне.

Згідно п.4.1 Договору загальна вартість товару складає еквівалент 15813,25 доларів США (в т.ч. ПДВ 20%), що на дату укладення Договору становило 131250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20%).

Згідно п. 4.6.1 Договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати товару, оплата товару перераховується та сплачується покупцем в національній валюті України за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення покупцем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 Договору.

В п. 4.8 Договору встановлено, що середньозважений курс на міжбанківському ринку на відповідну дату операції в межах цього договору визначатиметься сторонами на підставі відповідних показників середнього курсу на 12 год.00 хв. на сайті http://www.udinform.com.

В п. 7.2 Договору сторони погодили, що незважаючи на зазначене в п. 4.6 Договору, у разі прострочення здійснення покупцем остаточної оплати товару, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв в останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує зверненню постачальника до суду за показниками згідно до п. 4.8 Договору.

Оскільки відповідачем не було сплачено заборгованості за товар, на підставі Договору позивач правомірно здійснив перерахунок основної заборгованості за курсом станом на день, що передував зверненню до суду, що складає 16,20 грн. за один долар США. Витяг даних з сайту http://www.udinform.com щодо середньозваженого курсу на міжбанківському ринку станом на 22.01.2015р. залучено до справи.

Отже, основна сума заборгованості з урахуванням здійсненого перерахунку складає 256174,65 грн. (15813,25 доларів США х 16,20 грн./долар США = 256174,65 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті.

Відтак, коригування вартості товару, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 3-133гс14 від 07.10.2014 справа № 910/763/13, врахування якої є обов'язковим згідно зі ст.. 111-28 ГПК України.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 256174,65 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.2.1 Договору у разі прострочення здійснення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 6.4 Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем своїх зобов'язань припиняється через 3 (три) роки коли такі зобов'язання мали бути виконані.

На підставі викладеного, позивачем заявлено вимоги про стягнення 10834,42 грн. пені, нарахованої за період 02.10.2014р. - 23.01.2015р. на суму основного боргу без індексації 131250,00 грн. Правильність розрахунку перевірено судом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кремінь-Агро" (вул. Жовтнева, буд. 47, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 38910303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (вул. Дмитрівська, буд. 31/35, м. Харків, 61052; ідентифікаційний код 34331634) 256174грн. 65 коп . основного боргу, 10834грн. 42 коп . пені, 5340грн. 19 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 23.03.2015р.

Суддя Безрук Т. М.