Постанова

від 20.02.2015 по справі 814/232/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 лютого 2015 року Справа № 814/232/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справуа

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області, вул. Червоних Партизан, буд. 63 "а", м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600 до відповідача:Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв», Аеропорт ЦА, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664, Миколаїв, 17, 54017 про:стягнення заборгованості в сумі 8 727,33 грн., В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (надалі - УПФУ або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (надалі - Підприємство або відповідач) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1, за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 8 727,33 грн.

13.02.2015 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 33).

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ар. с. 34), проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила. Враховуючи неприбуття відповідача, суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням ПФУ виплачуюються пільгові пенсії колишнім працівникам відповідача. Але Підприємство, в порушення приписів пункту 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - ЗУ № 1788-ХІІ) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - ЗУ № 1058-ІV), витрати по виплаті та доставці пенсій за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року недшкодувало, що стало підставою звернення позивача до суду.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості юридичної особи 16.04.2002 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 12 - 16).

Відповідно ЗУ № 1058-ІV відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ЗУ № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Колишнім працівникам відповідача, у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-XII, яка передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років та 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2004 року за № 998/6189 (надалі Інструкція) підприємства - платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 90% від фактичних витрат у 2012 році. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності ЗУ від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Згідно з підпунктом 6.7 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунок на оплату витрат за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 8 727,33 грн. (ар. с. 17 - 19), які були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення які містяться в матеріалах справи (ар. с. 22), але відповідна сума ним не була сплачена.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами «а» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ, покладається на відповідача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (код ЄДРПОУ 01130650) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20916574) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 8 727,33 грн. (вісім тисяч сімсот двадцять сім гривень 33 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих