Постанова

від 17.03.2015 по справі 809/958/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ "17" березня 2015 р.                                                                                Справа № 809/958/15 м. Івано-Франківськ             Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:           судді Черепія П.М.           при секретарі судового засідання : Волочій Л.І.             за участю представників  сторін:  позивача: не з'явився,  відповідача: не з'явився,           розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу           за позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківської області                   до  ТЗОВ "Компетент-ІФ"           про стягнення заборгованості в сумі 8261,61 грн.,-                                                               ВСТАНОВИВ:   Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківської області (надалі – позивач)  звернулася до суду           з адміністративним позовом до ТЗОВ "Компетент-ІФ" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8261,61 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача в порушенням вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України наявна заборгованість по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в сумі 8261,61 грн. Внаслідок чого, просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.   Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених ним у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав. Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін. Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що 11.10.2011 відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7 -8). Відповідач взятий на облік як платник податків  Державної податкової інспекції у Галицькому районі і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законом. Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України (надалі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Статтею 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4). У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи. Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 розділу XIV Кодексу. Згідно пункту 291.2 статті 291 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Пунктом 291.3 статті 291, Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Судом встановлено, 03.01.2012 відповідачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, внаслідок чого останнього переведено на спрощену систему оподаткування та видано  свідоцтво  платника єдиного податку (а.с.59-62). При переході на спрощену систему оподаткування, відповідачем обрано четверту  групу платників єдиного податку. Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) четверта  група -  це юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб, обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. Згідно  пункту 294.1. статті  294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал. Як встановлено в судовому засіданні, сума  єдиного податку відповідачем самостійно обчислена   у поданих  до контролюючого органу  податкових деклараціях  платника єдиного податку – юридичної особи, а саме: декларація №8  за 2013 рік задекларовано суму  єдиного податку в розмірі 6006, 01 грн., декларація  №1 за  1 – ий квартал 2014  задекларовано суму  єдиного податку в розмірі  1040,00 грн.,  за 1-ше півріччя  2014 року відповідно до декларації №2 задекларовано суму  єдиного податку в розмірі 908,00 грн., за 9 – ть місяців 2014 року відповідно до декларації №3 задекларовано суму  єдиного податку в розмірі 561,00 грн. Пунктом 295.3 статті 295 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої –  шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. В строки визначені Податковим кодексом України відповідачем не було сплачено самостійно задекларованої суми єдиного податку  з юридичних осіб. Крім того, судом встановлено, що  10.12.2013  ДПІ в Галицькому районі  проведено камеральну  перевірку своєчасності сплати єдиного  податку ТЗОВ "Компетент-ІФ" за звітний податковий період  три квартали 2013 року, за результатами якої складено  акт №466/1500/37799928 (а.с.25-26). Даною перевіркою встановлено, що  відповідач   порушує терміни  сплати  визначеного грошового зобов'язання  з єдиного податку, внаслідок чого порушено  вимоги пункту 57.1 статті 57 , пункту 295, 53 статті 295 Кодексу. Пункту  126.1 статті 126 Кодексу, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;  при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. На підставі  акту перевірки №466/1500/37799928  від 10.12.2013, позивачем  винесено податкове повідомлення рішення №0000060 від 10.12.2013, згідно якого за порушення  граничного строку  сплати суми грошового зобов'язання  з єдиного податку з  юридичних осіб  нараховано штраф  у розмірі  203,72 грн. (а.с.  23). Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Податкове повідомлення-рішення №0000060 від 10.12.2013 вручено відповідачу, про що міститься  підпис керівника в корінці податкового повідомлення-рішення форми “Ш”.(а.с.23), оскільки у встановленому порядку не було оскаржено, то сума штрафних санкцій у розмірі 203,72  грн. є узгодженою та підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений пунктом  57.3   статті  57 Податкового кодексу України. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до вказаної статті позивачем  у зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачу було надіслано податкову вимог № 113-25/371/1009-03-25/86 від 24.02.2014  на суму 5548, 89 грн.(а. с.27) Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно облікової картки платника ТЗОВ "Компетент-ІФ", довідки про стан  заборгованості, станом на момент звернення  до суду  податковий борг  відповідача за платежем єдиний податок з юридичних осіб становить  8261, 61 грн., з яких  8057, 89 грн. – податкові зобов'язання, 203, 72 грн. – штрафні санкції. (а.с.23-24) Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, контролюючі органи  мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8261,61 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих ТЗОВ "Компетент-ІФ"  та за рахунок готівки.   На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-                                                       ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих ТЗОВ "Компетент-ІФ" (код ЄДРПОУ 37799928) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 8261, 61 грн. (вісім тисяч  двісті  шістдесят одну гривню  шістдесят одну копійку).   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.           Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.                      Суддя:                                                                                                    Черепій П.М.                      Постанова складена в повному обсязі 23.03.2015 року.