Рішення

від 18.03.2015 по справі 916/67/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2015 р.Справа № 916/67/15-г

за позовом: Державного підприємства "Українські спеціальні системи";

до відповідача: Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області;

про стягнення 41207,26грн.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: за дов. Щербакова А.Л.;

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство "Українські спеціальні системи" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього, в якому просить стягнути з відповідача Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області заборгованість за договором №11.192/13/ІН від 23.07.2013р. про закупівлю програмно-апаратного комплексу за державні кошти у сумі 41207,26грн. у тому числі 30000,00грн. основного боргу, 3470,96грн. пені, 6750,00грн. інфляційних витрат, 986,30грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. порушено провадження у справі №916/67/15-г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. до участі у справі залучено Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки воно є розпорядником бюджетних коштів.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в засідання суду не з'явилася, письмових пояснень не надала.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

23.07.2013р. між Державним підприємством "Українські спеціальні системи" (надалі позивач, Постачальник) та Відділом Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області (надалі відповідач, Замовник) було укладено договір №11.192/13/ІН про закупівлю програмно-апаратного комплексу за державні кошти, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується виготовити у 2013 році та поставити замовнику один програмно-апаратний комплекс попередньої обробки та перевірки відомостей, які підлягають внесенню до державного земельного кадастру, захисту баз персональних даних та службової інформації зі спеціалізованим програмним забезпеченням (далі - ПАК-ДЗК), а замовник прийняти і оплатити ПАК-ДЗК. Технічні вимоги до ПАК-ДЗК викладені у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Специфікація ПАК-ДЗК викладена у додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору. Придбавання ПАК-ДЗК здійснюється в межах кошторисних призначень замовника за КПКВК 2803030 „Проведення земельної реформи" КЕКВ 3110 „Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" Код ПАК-ДЗК за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 26.20.1 „Машини обчислювальні частини та приладдя до них (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору).

Ціна договору становить 30000грн. відповідно до специфікації ПАК-ДЗК та Протоколу погодження договірної ціни товару (п.3.1. договору).

Замовник здійснює оплату ПАК-ДЗК на підставі видаткової накладної на ПАК-ДЗК, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у розмірі, визначеному у пункті 3.1. договору. Оплата здійснюється замовником на підставі підписаної сторонами видаткової накладної на ПАК-ДЗК не пізніше закінчення 2013 фінансового року (п.4.1. договору та п.1 додаткової угоди №1 від 25.12.2013р.).

Відповідно до п.5.1. договору №11.189/13/ІН від 23.07.2013р., п.2 додаткової угоди №1 від 25.12.2013р. постачальник зобов'язується передати ПАК-ДЗК замовнику відповідно до договору не пізніше 31.12.2013р.

Згідно до п.11 договору договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків та виконання сторонами взятих на себе зобов'язань - до їх повного виконання.

Крім того, сторонами до договору №11.189/13/ІН від 23.07.2013р. було підписано додатки №1 Технічні вимоги, №2 Специфікацію до програмно-апаратного комплексу, №3 Протокол погодження договірної ціни товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу ПАК-ДЗК за накладною №РН-0000067 від 25.12.2013р. на суму 30000грн., відповідач ПАК-ДЗК отримав на підставі довіреності серія ААВ №829348 від 24.12.2013р., однак за отриманий ПАК-ДЗК не розрахувався.

10.04.2014р. за №02-491 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату наявної заборгованості на що відповідач листом №03-01-15/1264 від 30.04.2014р. підтвердив кредиторську заборгованість у сумі 30000,00грн. та зазначив, що протягом 2013р. фінансування за КЕКВ-3110 „Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" не проводилось, у зв'язку з чим оплату у 2013р. не було здійснено. Крім того відповідач вказав, що паспортом бюджетної програми та кошторисом на 2014р. за КПКВК 2803030 „Проведення земельної реформи" передбачено погашення даної заборгованості, у зв'язку з чим на протязі 2014р. заборгованість буде перереєстрована в Управлінні державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області та погашена по мірі надходження фінансування з державного бюджету.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не оплачена.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу 3470,96грн. пені, 6750,00грн. інфляційних витрат, 986,30грн. 3% річних (розрахунок в матеріалах справи).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ст.509 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №11.192/13/ІН про закупівлю програмно-апаратного комплексу за державні кошти, згідно з умовами якого позивач зобов'язався виготовити у 2013 році та поставити відповідачу один програмно-апаратний комплекс попередньої обробки та перевірки відомостей, які підлягають внесенню до державного земельного кадастру, захисту баз персональних даних та службової інформації зі спеціалізованим програмним забезпеченням (далі - ПАК-ДЗК), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити ПАК-ДЗК. Придбання ПАК-ДЗК здійснюється в межах кошторисних призначень замовника за КПКВК 2803030 „Проведення земельної реформи" КЕКВ 3110 „Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" Код ПАК-ДЗК за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 26.20.1 „Машини обчислювальні частини та приладдя до них.

Відповідно до п.4.1. договору та п.1 додаткової угоди №1 від 25.12.2013р. Замовник здійснює оплату ПАК-ДЗК на підставі видаткової накладної на ПАК-ДЗК, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у розмірі, визначеному у пункті 3.1. договору. Оплата здійснюється замовником на підставі підписаної сторонами видаткової накладної на ПАК-ДЗК не пізніше закінчення 2013 фінансового року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663 Цивільного Кодексу України, пп. 1), 2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Станом на день розгляду справи відповідач позовні вимоги не спростував, доказів сплати боргу не надав.

Посилання відповідача на відсутність фінансування Відділу у 2013-2014р.р. та посилання на п.4.2. договору від 23.07.2013р., яким передбачено право останнього на відстрочку платежу в разі відсутності бюджетного фінансування судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Укладаючи договір від 23.07.2013р., відповідач повинен був передбачити бюджетні призначення та заздалегідь вжити необхідних заходів для фінансування видатків за цим договором або укласти його на інших умовах з врахуванням того, що Відділ Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області є державним підприємством, фінансування якого здійснюється з бюджету.

Крім того, у договорі сторони не передбачили порядок узгодження, строк відстрочення платежу за отриманий товар з підстав відсутності бюджетного фінансування відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу за поставлений товар підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 30000,00грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3470,96грн. слід зазначити наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

З врахуванням ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами у договорі не було передбачено забезпечення виконання зобов'язання відповідачем.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.232 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 3470,96грн. (розрахунок в матеріалах справи) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6750,00грн. інфляційних витрат та 986,30грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Згідно п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6750,00грн. інфляційних витрат та 986,30грн. 3% річних (розрахунок в матеріалах справи) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено виконання своїх зобов'язань за договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Державного підприємства "Українські спеціальні системи" в редакції від 09.02.2015р. (вх.суду№2-682/15) про стягнення з відповідача Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області заборгованості за договором №11.192/13/ІН від 23.07.2013р. про закупівлю програмно-апаратного комплексу за державні кошти у сумі 41207,26грн. у тому числі 30000,00грн. основного боргу, 3470,96грн. пені, 6750,00грн. інфляційних витрат, 986,30грн. 3% річних, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, 3-А, код ЄДРПОУ 38363696) на користь Державного підприємства „Українські спеціальні системи" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б, код ЄДРПОУ 32348248) 30000/тридцять тисяч/грн. основного боргу, 3470/три тисячі чотириста сімдесят/грн. 96коп. пені, 6750/шість тисяч сімсот п'ятдесят/грн. інфляційних витрат, 986/дев'ятсот вісімдесят шість/грн. 30коп. №% річних, 1827/одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23 березня 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук