Ухвала

від 17.03.2015 по справі 808/1569/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2015 рокусправа № 808/1569/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енологія Плюс» (далі - ТОВ «Енологія Плюс») звернулося до суду з позовом до відповідача Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Пологівська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Пологівської ОДПІ №0000202200 від 17.02.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у сумі 4200,14 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року позов задоволено, податкове повідомлення - рішення Пологівської ОДПІ №0000202200 від 17.02.2014 року скасовано, на користь позивача стягнений судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що оскільки нарахування грошового зобов'язання у сумі 4200,14 грн. за платежем - пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності, здійснено податковим органом поза межами встановленого строку застосування адміністративно-господарських санкцій,який є присічним і поновленню не підлягає,тому податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Пологівською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.01.2014 року по 05.02.2014 року Пологівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енологія Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства за договором №2013-1/IT від 01.01.2013 року за період з 14.01.2013 року по 05.02.2014 року, за результатами якої складено акт № 150/08-15-22-021/37260687 від 11.02.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи ст. ст. 2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року (далі - Закон №185/94-ВР) при здійсненні розрахунків за договором №2013-1/IT від 01.01.2013 року, укладеним ТОВ «Енологія Плюс» з компанією Granda Ttradizioni srl, Італія, про придбання продуктів харчування.

На підставі акту перевірки Пологівською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми «У» №0000202200 від 17.02.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 4200,14 грн.

При дослідженні судом обставин справи та наданих документів, судом першої інстанції встановлено факт порушення ТОВ «Енологія Плюс» приписів ст.2,4 Закону №185/94-ВР.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Енологія Плюс» 01.01.2013 року з компанією Granda Ttradizioni srl, Італія (в особі відповідального M.Sergio Lucianо, далі Виробник) уклав договір купівлі - продажу №2013-1/IT про придбання продуктів харчування згідно із специфікацією , при цьому в договорі зазначено, що розрахунки проводяться через філію ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Пологівською ОДПІ 14.05.2013 року отримана інформація від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за вих. №075-10/2254 від 08.05.2013 року про факт порушення ТОВ «Енологія Плюс» строків розрахунків за імпортною операцією за договором №2013-1/IT від 01.01.2013 року, на підставі якої суд першої інстанції дійшов висновку, що саме 14.05.2013 року відповідач дізнався про порушення позивачем вищезазначених приписів ст.ст. 2,4 Закону №185/94-ВР за цим договором, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ДПІ за вхідним №1756/10 від 14.05.2013 року.

Встановлені судом обставини справи відповідачем не спростовано.

Згідно ч.1, 2 ст.238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

За приписами ч.2 ст.250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідач нараховуючи вказану пеню,виходив з положень ст.4 Закону №185/94-ВР.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави дійти висновку, що пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону №185/94-ВР за порушення резидентом термінів, визначених у ст.2 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю (ст.. 239, 241 ГК України). Порядок нарахування і стягнення адміністративно-господарських санкцій не регулюється Податковим кодексом України.

Виходячи з фактичних обставин справи, встановлених судом та зазначених вище норм діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що на день прийняття податкового повідомлення-рішенням податкове форми «У» №0000202200 - 17.02.2014 року, строки, передбачені ст.250 ГК України, вже сплинули, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на те, що оскільки до Позивача була застосована пеня, нарахування якої здійснено податковим органом у межах своїх повноважень при здійсненні контролю за законністю валютних операцій, то і дія ст. 250 ГК України на винесення оскаржуваного податкового рішення-повідомлення не розповсюджується, колегія суддів визнає їх помилковими та такими, що не відповідають правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного суду України від 04.07.2011 № 21-136а11.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача форми «У» №0000202200 від 17.02.2014 року є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Судом першої інстанції у відповідності до приписів ч.1 ст.(; КАС України правомірно стягнуто на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 182,70 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова