Постанова

від 18.03.2015 по справі 826/20867/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20867/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Ферона-Сервіс-Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом приватного підприємства «Ферона-Сервіс-Плюс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2014 року приватне підприємство «Ферона-Сервіс-Плюс» (далі Підприємство, ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000982203 від 19.12.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Підприємство посилається на те, що позивачем разом із позовною заявою були надані витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, в яких зафіксовані факти реєстрації контрагентами TOB «Бруксхім», TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак дані докази не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до неправильних висновків.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено та не надано належної оцінки документам, наданим позивачем в якості доказів в підтвердження правомірності формування ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» податкового кредиту з ПДВ.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» (код ЄДРПОУ 35509886) зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 27.11.2007 року за №1068 102 0000 021496.

Підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 28.11.2007 року № 96034, перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» зареєстроване платником ПДВ з 01.03.2012 року за індивідуальним податковим номером 355098826508.

Основним видом діяльності відповідно до видів за КВЕД підприємства є реалізація ветеринарних хімічних субстанцій.

Підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 5, корп. Б, оф. 2.

У період з 20.11.2014 року по 26.11.2014 року ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із TOB «Бруксхім», TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт № 22/1-22-03/35509886 від 01.12.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187 пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 1 311 548 грн. 75 коп., в тому числі, за основним платежем - 1 049 239 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 262 309 грн. 75 коп.

Підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на думку відповідача, стало те, що при аналізі копій податкових накладних, зареєстрованих контрагентами-постачальниками TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН із зазначеною номенклатурою товару по ланцюгу від «імпортера» до перерахованих підприємств.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982203 від 19.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 311 548 грн. 75 коп., в тому числі, за основним платежем - 1 049 239 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 262 309 грн. 75 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкові накладні, виписані контрагентами TOB «Бруксхім», TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивачем, в свою чергу, не додано до декларації з ПДВ додатку 8 (Заява про відмову постачальника надати податкову накладну, порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), тому позивач не мав права на включення суми податку на додану вартість в розмірі 1 049 239 грн. до складу податкового кредиту за травень-червень 2014 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 201.1, 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини 2 статті 3 та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 6 липня 1999 року (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Отже, підставою для віднесення витрат по певній господарській операції до складу валових витрат платника є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені статтею 9 Закону № 996-XIV, а підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалами справи, за перевіряємий період ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» мало господарські операції з TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+».

Для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами Підприємством надано належним чином складені документи, які свідчать про відвантаження позивачу його контрагентами ветеринарних хімічних субстанцій, зокрема: належним чином оформлені договори, рахунки на оплату, складені належним чином видаткові накладні та податкові накладні.

Так, між позивачем та TOB «Янтра Трейд Хауз» укладено договір поставки від 01.04.2014 року № 01.04-1, за результатами виконання умов якого, позивач 30.04.2014 року отримав від TOB «Янтра Трейд Хауз» визначені номенклатурою ветеринарні субстанції.

В підтвердження зазначеного позивачем надано видаткову накладну № 2804/481 від 30.04.2014 року та податкову накладну № 186 від 30.04.2014 року.

Разом з тим, у зв'язку з укладеним між TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім» та ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» договором про відступлення права вимоги від 28.04.2014 року, платежі за отриману продукцію від TOB «Янтра Трейд Хауз» позивачем сплачувались TOB «Бруксхім», як новому кредитору.

Придбання продукції у TOB «Янтра Трейд Хауз» згідно умов зазначеного договору підтверджується платіжним дорученням № 186 від 13.05.2014 на суму 263 276 грн. 08 коп.

Також, в перевіряємому періоді ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» укладено з TOB «Бруксхім» договір поставки № 16.04-1 від 16.04.2014 року, згідно умов якого позивач отримав від TOB «Бруксхім» визначені номенклатурою ветеринарні субстанції.

В підтвердженням відвантаження та придбання товару у TOB «Бруксхім» позивачем надано копії видаткових накладних № 2104/011 від 21.04.2014 року, № 2404/021 від 24.04.2014 року та податкових накладних №133 від 21.04.2014 року, №117 від 24.04.2014 року.

Оплата позивачем коштів на користь TOB «Бруксхім» підтверджується платіжними дорученнями: № 163 від 28.04.2014 року, № 174 від 30.04.2014 року, № 177 від 07.05.2014 року.

Крім того, в перевіряємому періоді ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» 20.05.2014 року та 26.05.2014 року отримало від TOB «Ферумтрейд» визначені номенклатурою ветеринарні субстанції.

Вказаний товар відвантажувався за усною домовленістю сторін та на підставі виставлених рахунків на оплату: № 2005/046 від 20.05.2014 року, № 2605/051 від 26.05.2014 року, № 2905/040 від 29.05.2014 року, № 0206/024 від 02.06.2014 року.

В підтвердження відвантаження та придбання товару у TOB «Ферумтрейд» позивачем надано суду: видаткові накладні № 2005/046 від 20.05.2014 року, № 2605/051 від 26.05.2014 року, № 2905/040 від 29.05.2014 року, № 0206/024 від 02.06.2014 року; податкові накладні № 132 від 20.05.2014 року; № 140 від 26.05.2014 року; № 143 від 29.05.2014 року; № 68 від 02.06.2014 року, платіжні доручення № 229 від 06.06.2014 року на суму 302 300 грн., № 243 від 16.06.2014 року на суму 128 000 грн., № 246 від 18.06.2014 року на суму 217 000 грн., № 260 від 04.07.2014 року на суму 316 020 грн.

Як зазначив позивач, у зв'язку з укладеним між TOB «Ферумтрейд», TOB «Бруксхім» та ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» договором про відступлення права вимоги від 23.05.2014 року, деякі платежі за отриману продукцію від ТОФ «Ферумтрейд» сплачувались ТОВ «Бруксхім», як новому кредитору. Зокрема, придбання продукції у TOB «Ферумтрейд» підтверджується наступними платіжним дорученнями: № 207 від 23.05.2014 року на суму 350 000 грн., № 213 від 26.05.2014 року на суму 77 390 грн., № 215 від 27.05.2014 року на суму 228 000 грн., № 224 від 03.06.2014 року на суму 336 576 грн. 24 коп.

Також, між ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» та TOB «Сейл Сістемс» укладено договір поставки № 02/06-1 від 02.06.2014 року, за результатами виконання умов позивач отримав від TOB «Сейл Сістемс» визначену номенклатурою ветеринарні субстанції.

В підтвердження відвантаження та придбання товару у TOB «Сейл Сістемс» позивачем надано видаткові накладні № 1806/025 від 18.06.2014 року, № 2506/022 від 25.06.2014 року; податкові накладні № 117 від 18.06.2014 року; № 120 від 25.06.2014 року, а також платіжні доручення про сплату на користь вказаного підприємства грошових коштів: № 262 від 10.07.2014 року, № 269 від 16.07.2014 року, № 279 від 21.07.2014 року, № 288 від 29.07.2014 року, № 289 від 30.07.2014 року.

Крім того, позивач мав господарські взаємовідносини з TOB «Тріумф+», зокрема, укладено з останнім договір поставки № 07-Т від 07.07.2014 року, за результатами виконання умов якого, позивач отримав від TOB «Тріумф+» визначені номенклатурою ветеринарні субстанції.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії видаткових накладних: № 707/042 від 07.07.2014 року, № 1807/037 від 08.07.2014 року, № 2907/075 від 29.07.2014 року, податкових накладних: № 4 від 07.07.2014 року, № 122 від 18.07.2014 року, № 244 від 29.09.2014 року, а також в підтвердження перерахування коштів на рахунок TOB «Тріумф+» платіжні доручення: № 296 від 04.08.2014 року на суму 216 000 грн., № 316 від 12.08.2014 року на суму 272 765,16 грн., № 325 від 19.08.2014 року на суму 275 928 грн. 28 коп., № 334 від 27.08.2014 року на суму 280 000 грн., № 343 від 02.09.2014 на суму 320 000 грн., № 351 від 09.09.2014 року на суму 280 000 грн., № 352 від 10.09.2014 року на суму 269 680 грн.

Підтвердженням дотримання позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а отже і правильності та правомірності віднесення сум податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів, до податкового кредиту є податкові накладні, оформлені у відповідності до законодавчих вимог, зокрема вимог статті 201 Податкового кодексу України, надані в оригіналах контрагентами позивачу та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, доказом чого є витяги з ЄРПН, що засвідчують факти реєстрації податкових накладних контрагентами позивача.

Надані Підприємством первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 6 липня 1999 року та містять інформацію про здійснення господарських операцій.

Таким чином, вищевказаними документами підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, позивачем до апеляційної скарги надано додаткові документальні докази копій документів обсягом 6 томів, які стосуються подальшої реалізації позивачем отриманої від контрагентів TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс» та TOB «Тріумф+» ветеринарної продукції покупцям, що слугує додатковим доказом реальності проведених операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Згідно із вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до цього Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

Крім того, даним Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення.

Будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника податків та/або неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту, а також визначати платнику податків податкове зобов'язання з податку на додану вартість та/або з податку на прибуток.

ДПІ не були досліджені фінансово-господарські документи Підприємства і зроблений передчасний та необґрунтований висновок про порушення ним податкового законодавства.

Більш того, жодних посилань на відсутність права позивача на формування податкового кредиту, чи формування його з порушеннями податкового законодавства та бухгалтерського обліку, порушення позивачем податкової дисципліни, доказів перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного подання в обліку фактів господарської діяльності, невідповідності відображення записів в обліку, не здійснення оплати за вказаною податковою накладною, чи неотримання послуг, товарів (робіт) за вказаною податковою накладною, - відповідачем не наведено. При цьому таких доводів не наведено і під час розгляду справи апеляційним судом.

Основним фактом, на який посилається ДПІ як на такий, що підтверджує неможливість придбання позивачем ветеринарних субстанцій у підприємств: TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс» та TOB «Тріумф+» є те, що аналізом копій податкових накладних, зареєстрованих контрагентами-постачальниками перерахованих підприємств встановлено відсутність реєстрації податкових накладних із номенклатурою товару, придбаного ПП «Ферона-Сервіс-Плюс», по ланцюгу від «імпортера» до вказаних товариств.

Тобто, податковою інспекцією виявлено порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання, з якими позивач не мав жодних відносин, і таким чином, згідно висновків податкової інспекції, відповідальність за дії невідомих позивачу третіх осіб, має нести позивач.

При цьому, в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, в яких зафіксовані факти реєстрації TOB «Бруксхім», TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оригінали яких були надані перерахованими контрагентами ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» при відвантаженні товару (Том І а.с. 138, 162, 181, 232, Том ІІ а.с. 20).

Дані докази не були досліджені судом першої інстанції, що призвело до неправильних висновків.

До того ж, факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних перерахованими підприємствами-контрагентами позивача не оспорюється та не заперечується ДПІ.

Податковою інспекцією, згідно тексту Акта перевірки визначено порушення реєстрації податкових накладних не контрагентами позивача, а іншими суб'єктами господарювання (ідентифікаційні дані яких не визначені в Акті) у ланцюгу «постачальник-покупець».

Саме даний факт, який полягає в тому, що податковою інспекцією при аналізі копій податкових накладних, зареєстрованих контрагентами-постачальниками TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», ТОО «Тріумф+» (тобто контрагентами контрагентів позивача) в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН із зазначеною номенклатурою товару по ланцюгу від «імпортера» до перерахованих підприємств, оспорюється позивачем як такий, що не може відноситись до предмету відповідальності ПП «Ферона-Сервіс-Плюс», оскільки стосується третіх осіб, не відомих позивачу, з якими у позивача не було жодних відносин.

Натоміть, судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, що саме контрагентами позивача не було зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, які повністю спростовуються матеріалами справи.

З приводу зазначення у Акті перевірки того факту, що TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс» та TOB «Тріумф+» не задекларували р. 12.1 декларації з ПДВ «Обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам», що, на думку перевіряючого, є підтвердженням відсутності придбання ветеринарних субстанцій, колегія суддів зауважує, що це має бути предметом перевірки фінансово-господарської діяльності перерахованих підприємств та винесення відповідних рішень про наявність чи відсутність порушень в діях їх посадових осіб, зокрема судових рішень, і не може відноситись до кола відповідальності посадових осіб ПП «Ферона-Сервіс-Плюс».

Колегія суддів зазначає, що порушення, які, можливо, були допущені зі сторони контрагентів не можуть мати наслідком притягнення до відповідальності саме позивача та донарахування-йому податкових зобов'язань.

Крім того, здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для Підприємства, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки Підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На період господарських операцій між ПП «Ферона-Сервіс-Плюс» та TOB «Янтра Трейд Хауз», TOB «Бруксхім», TOB «Ферумтрейд», TOB «Сейл Сістемс», TOB «Тріумф+» підприємства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи недійсними не визнавались.

Слід також зазначити, що згідно зі статтею 201 ПК України обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.

Крім того, суд першої інстанції безпідставно посилався як на встановлений доказ та підставу для прийняття рішення у справі - на дані податкової інспекції, відповідно до яких контролюючим органом отримано копію протоколу допиту від 28.08.2014 року громадянина ОСОБА_6

Згідно даного протоколу допиту, даний громадянин повідомив, що не має ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві та ніколи не виготовляв та не підписував будь-яких документів від імені директора та головного бухгалтера TOB «Тріумф+» податкових накладних, видаткових накладних, договорів, актів виконаних робіт, актів прийому-передачі, довіреностей, податкової звітності.

Дана інформація, на думку контролюючого органу та суду першої інстанції, є доказом фіктивності правочину щодо придбання, а отже відсутності реального факту придбання, позивачем у ТОВ «Тріумф+» ветеринарних субстанцій та в подальшому неправомірного нарахування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з даним підприємством.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину. «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним».

Згідно із частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що «обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору».

Таким чином, за відсутності вироку суду по фіктивному підприємництву, в якому встановлені факти, які надалі не потребують доказів, а також/або правочин не визнаний судом недійсним, висновки контролюючих органів і свідчення директора про те, що він не проводив господарську діяльність підприємства та не підписував документів підприємства, є тільки припущення, які повинні доводитись в загальному порядку дослідження доказів.

Натомість, жодних відповідних вироків та рішень суду як на час проведення перевірки так і станом на час розгляду у суді справи надано не було.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ферона-Сервіс-Плюс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000982203 від 19.12.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Ферона-Сервіс-Плюс» 2 923 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 23.03.2015 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.