Вирок

від 20.03.2015 по справі 755/4997/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4997/15-к

В И Р О К

іменем України

"20" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва угоду про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12014100040017448 від 15.12.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ Російської Федерації, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не працює, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6 , 2008 року народження, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Суд визнав доказаним, що обвинувачений ОСОБА_5 14.12.2014 року приблизно о 22:00 годині перебував в офісному приміщенні ТОВ Рекламакс (ЄДРПОУ 39037965), що за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 48, та яке є місцем його роботи і тимчасового проживання. Перебуваючи у вказаному офісному приміщенні, знаходячись в стані сильного алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, які належали ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений підійшов до робочого столу ОСОБА_4 та таємно викрав зі столу конверт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 15 000 гривень та які належали останньому.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння грошовими коштами, перебуваючи у тому ж офісному приміщенні, о 22:10 годині, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 взяв на полиці ключ від сейфу, який знаходився на столі. Обвинувачений відкрив вказаний сейф та звідти викрав грошові кошти в сумі 15 000 гривень, які належать ОСОБА_4 . Після цього обвинувачений з місця вчинення злочину зник, а викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 30 000 гривень.

Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

19 лютого 2015 року у даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому положеннями ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України, виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, вказали, що обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язаний добровільно відшкодувати потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 30 000 грн. в строк до 17 квітня 2015 року; при цьому обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_5 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн.

Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені потерпілому та обвинуваченому.

Розглядаючи, в порядку встановленому п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим дотримані вимоги і правила кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді, покарання та інші, передбачені угодою, заходи.

Потерпілий ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні просять затвердити угоду про примирення, укладену між ними, та призначити обвинуваченому, узгоджену між ними, міру покарання, при цьому підтвердили, що їм роз`яснено та зрозуміло наслідки укладення угоди та обмеження права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України. Потерпілому зрозуміло позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Обвинувачений, при цьому, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди. До того ж зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов`язання.

Крім того, при вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст, укладеної з потерпілим, угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілий, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Крім того, перевіряючи угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, що визначені положеннями ст. 65 КК України.

На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття та часткове відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.

Згідно положень угоди про примирення обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити, узгоджену сторонами угоди, міру покарання, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 грн. Обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язаний добровільно відшкодувати потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 30 000 грн. в строк до 17 квітня 2015 року. Факт відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 30 000 грн. може бути підтвердженим лише власноруч написаною потерпілим ОСОБА_4 розпискою про те, що він одержав в повному обсязі від обвинуваченого ОСОБА_5 , в рахунок завданої йому шкоди зазначену вище суму.

На момент затвердження зазначеної угоди обвинуваченим ОСОБА_5 в рахунок відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_4 шкоди виплачено 19 000 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні вирішено у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 314, 373, 374, 469, 473 - 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 19 лютого 2015 року у кримінальному провадженні за №1-кп/755/423/15, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014100040017448 від 15.12.2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому, узгоджене між сторонами угоди про примирення від 19 лютого 2015 року, покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що на день постановлення вироку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржено, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя: