Рішення

від 21.03.2015 по справі 756/13481/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

21.03.2015 Справа № 756/13481/14-ц

Номер справи 756/13481/14-Ц

Номер провадження 2/756/560/15

З А О Ч Н Е .

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Кричиної А.В.

при секретарі - Ганзюку Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, згідно якого просив суд стягнути солідарно з ТОВ «Агрозахист» та ОСОБА_1 на користь позивача основну суму заборгованості за договором про фінансовий лізинг 00001463 від 25.01.2010 року у розмірі 4893,52 грн., збитки у розмірі 55015,01 грн., штраф у розмірі 1006,13 грн., пеню у розмірі 513,29 грн., 3 % річних у розмірі 153,99 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 362,98 грн., неустойку в розмірі 21328,10 грн. та понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Агрозахист» укладено договір про фінансовий лізинг № 00001463 від 25.01.2010 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у розпорядження ТОВ «Агрозахист» транспортний засіб типу VW CADDY KOMBI 1,6 І Benzin 2009 року виробництва, шасі № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. ОСОБА_1 виступив поручителем ТОВ «Агрозахист» відповідно до умов поруки зазначених у договорі фінансового лізингу. З квітня 2013 року відповідач почав порушувати зобов'язання за договором щодо виплати лізингових платежів. Загальна сума невиконаних грошових зобов'язань відповідача за несплаченими платежами станом на 30.05.2014 року складає 4893,52 грн. 16.05.2013 року відповідачам було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору № 00001463 від 25.01.2010 року. Вимога була отримана 25.05.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0407201353680. 16.07.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був вчинений виконавчий напис № 830 про повернення об'єкта фінансового лізингу. 15.08.2013 року за сприяння спеціалізованої організації ТОВ «Юридична компанія «Трепл Сі» об'єкт лізингу було вилучено та передано позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.08.2013 року. Позивач поніс витрати у зв'язку із поверненням заборгованості, здійснення розшуку і повернення свого майна. Позивачем було укладено договір про надання колекторських послуг № 29/28-011 від 01.02.2013 року та договір про надання юридично-консультативних послуг від 21.06.2012 року. Загальна вартість цих послуг становить 33999,20 грн. з урахування податку на додану вартість. Станом на момент подання позову відповідачем не було повністю виконано зобов'язання відповідно до договору та позивач змушений був звернутись до ТОВ «Юридична фірма Вернер» з метою надання послуг по юридичному консультуванню, загальна вартість послуг становить з урахуванням ПДВ 9515,88 грн. Об'єкт лізингу було повернуто позивачу 15.08.2013 року. Через порушення зобов'язань відповідачі мають відшкодувати збитки, що складаються із суми матеріальних збитків та упущеної вигоди - 11499,93 грн. та становить 55015,01 грн. Відповідно до умов п. 8.2.2 умов договору лізингу, за порушення зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції в розмірі 1006,13 грн, згідно п. 8.2.1. договору пеню в розмірі 513,29 грн. Сума 3 % річних від простроченої суми за період заборгованості - 153,99 грн. та неустойка у розмірі подвійного лізингового платежу - 21328,10 грн. Не виконавши вчасно грошові зобов'язання у розмірі основної суми заборгованості відповідно до договору, відповідач фактично утримував грошові кошти належні позивачу без достатньої підстави, отже користувався чужими грошовими коштами, тому сума процентів за користування чужими грошима становить 362,98 грн. У зв'язку з невиконанням умов договору фінансового лізингу у відповідачів утворилась вищевказана заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про що в справі містяться відповідні документи, заяв, заперечень, клопотань суду не надавали, в зв'язку з чим суд визнає, повторну неявку відповідачів без поважних причин та вважає можливим розглянути справу у їх відсутності, та постановити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 224-226 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справи прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 1 ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Судом встановлено, що 25.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист» укладено договір про фінансовий лізинг № 00001463, згідно умов якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW CADDY KOMBI 1,6 І Benzin 2009 року виробництва, шасі № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу строком на 60 місяців зі сплатою лізингових платежів.

Згідно загальних комерційний умов внутрішнього фінансового лізингу в забезпечення виконання умов договору про фінансовий лізинг № 00001463 визначено умови поруки, згідно яких поручитель - ОСОБА_1, несе солідарну відповідальність виконання всіх зобов'язань ТОВ «Агрозахист». (а.с. 22-34)

Позивачем взяті на себе зобов'язанням за договором від 25.01.2010 року про фінансовий лізинг № 00001463 виконані в повному обсязі.

Проте, починаючи з квітня 2013 року відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за договором не сплативши лізингові платежі за квітень 2013 року в розмірі 303,14 грн. та травень 2013 року - 4590,38 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

ТОВ «Порше Лізинг України» неодноразово зверталось до відповідача з нагадування щодо сплати лізингових платежів, що підтверджується нагадуванням від 04.12.2012 року, 17.12.2012 року, 03.04.2013 року, 16.04.2013 року, 03.05.2013 року, 16.05.2013 року (а.с. 43-48)

Крім того, разом з нагадуванням від 16.05.2013 року, відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору.

Встановлено, що у вказаний період відповідач ТОВ «Агрозахист» продовжував користуватися об'єктом лізингу, порушуючи строк його повернення та не сплачуючи відповідні лізингові платежі. В зв'язку з чим, позивач був змушений ініціювати вилучення об'єкта лізингу в примусовому порядку, шляхом оформлення виконавчого напису нотаріуса та проведення виконавчих дій. Внаслідок вжитих заходів, позивачу 15.08.2013 року був повернутий об'єкт лізингу.

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за договором лізингу в розмірі 4893,52 грн.

Крім того з відповідачів також підлягають стягненню збитки в розмірі 55015,01 грн., які підтверджені договором про надання колекторських послуг № 29/28-011 від 01.02.2013 року (а.с. 53-58), договором про надання юридично - консультаційних послуг від 21.06.2012 року (а.с. 59-64), рахунками фактурами № 119 від 15.08.2013 року, № 6-0713 від 16.07.2013 року, № 50 від 30.04.2013 року, № 29 від 29.03.2013 року, № 104 від 31.07.2013 року, № 67 від 31.05.2013 року; актами наданих послуг № 109 від 15.08.2013 року, № 06-0713 від 16.07.2013 року, № 50 від 30.04.2013 року, № 29 від 29.03.2013 року, № 104 від 31.07.2013 року, № 67 від 31.05.2013 року; платіжними дорученнями № 500010355 від 20.08.2013 року на суму 21581,00 грн., № 50009386 від 18.07.2013 року на суму 14400,00 грн., № 50008445 від 17.05.2013 року на суму 600,00 грн., № 50007539 від 17.04.2013 року на суму 580,72 грн., № 50010181 від 12.08.2013 року на суму 1020,00 грн., № 50008780 від 12.06.2013 року на суму 550,00 грн. (а.с. 65-90), договором про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року, додатковою угодою № 101 від 28.05.2014 року до зазначеного договору, актом № 165 від 02.06.2014 року, рахунком фактурою № 154 від 02.06.2014 року та платіжним дорученням № 50017143 від 04.06.2014 року про сплату 7933,92 грн. ( а.с. 91-102), та лізинговими платежами за період з червня 2013 року по серпень 2013 року загальним розміром 11499,93 грн., що не були сплачені відповідачем ТОВ «Агрозахист» за фактичне користування автомобілем у зазначений період.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивачем нараховано неустойку в розмірі 21328,10 грн. відповідно до положень ст. 785 УК України, штраф в розмірі 1006,13 грн. відповідно до положень 611 ЦК України та умов договору, пеня в розмірі 513,29 грн. відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України. Однак розмір штрафних санкцій значно перевищує розмір заборгованості за договором лізингу, тому суд вважає справедливим відповідно до положень ст. 551 ЦК України зменшити загальний розмір неустойки, пені та штрафів до 10000,00 грн., та стягнути зазначену суму в солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. При цьому три проценти річних за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею, тому також підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 153,99 грн.

У свою чергу згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Однак враховуючи, що об'єктом договору лізингу від 25.01.2010 року № 00001463 є транспортний засіб, який надавався у користування відповідачу ТОВ «Агрозахист», а не грошові кошти, крім того вказаним договором не передбачено сплату відповідачем процентів за користування чужими грошовими коштами, тому не підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення з відповідачів процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 362,98 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути солідарно з відповідачів 832,74 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 536, 551, 536, 611, 625, 785, 806-807 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209,212-215, 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист» (ідентифікаційний код 36622297) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35571472) основну суму заборгованості за договором про фінансовий лізинг 00001463 від 25.01.2010 року у розмірі 4893,52 грн., збитки у розмірі 55015,01 грн., загальний розмір штрафних санкцій в сумі 10000,00 грн., 3 % річних у розмірі 153,99 грн., в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 832,74 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м.Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя