Ухвала

від 18.03.2015 по справі 202/2163/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/330/15 Справа № 202/2163/15-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

директора ТОВ «Мілленіум» ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду, матеріали за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Мілленіум» та адвоката ОСОБА_8 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Індустріального району м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року, -

В с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та накладено арешт на предмети, які були виявлені та вилучені під час обшуку території та приміщень ТОВ «Мілленіум» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: печатки та штампи ТОВ «Мілленіум» у кількості 7 одиниць; печатку ФОП ОСОБА_10 , ІПН НОМЕР_1 ; штамп ТОВ «Вірмакс Плюс», (код ЄДРПОУ 39329525); грошові кошти, а також сілоси - ємності циліндричної форми з конічним днищем для зберігання та фасування цементу.

З вказаною ухвалою не погодились адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які подали апеляційні скарги.

Так, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Мілленіум» просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу суду, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно.

В обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_7 вказав на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням процесуального строку, передбаченого нормами КПК України. Звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, - повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України посадовим особам ТОВ «Мілленіум» не вручено. Також зазначає, що майно, яке було вилучено в ході обшуку не відповідає критеріям ст. 167 КПК України. Слідчим суддею не були враховані правові підстави для арешту майна, достатність та допустимість доказів, викладених у клопотанні слідчого. Вважає, що висновок слідчого та суду про матеріальну шкоду є хибним, оскільки потерпіла сторона цивільний позов до ТОВ «Мілленіум» не заявляла. Наполягає про помилковий висновок слідчого судді про необхідність арешту майна, оскільки належним чином обставини не були перевірені. Крім того, адвокат зазначив, що вилучення печатки ТОВ «Мілленіум» є неправомірним перешкоджанням здійсненню підприємницької діяльності, що створює несприятливі наслідки у вигляді недоотримання доходу від господарської діяльності та втрати партнерських зв`язків.

Адвокат ОСОБА_8 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу суду, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно.

В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, яка підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею не в повній мірі було досліджено обставини, з`ясування яких мало значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Зазначає, що слідчим суддею не було враховано той факт, що під час проведення обшуку, за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке належить ФОП ОСОБА_10 , при цьому вказав, що ФОП ОСОБА_10 орендує у ТОВ «Мілленіум» на підставі договору оренди приміщення та здійснює власну підприємницьку діяльність не пов`язану з діяльністю ТОВ «Мілленіум». Крім того, звертає увагу на те, що у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України ФОП ОСОБА_10 не вручено, обвинувальний акт в порядку ст. 291 КПК України відносно ФОП ОСОБА_10 до суду не направлялось, крім того ОСОБА_10 не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Вважає, що клопотання слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області є передчасним та не дає підстав в силу ст. ст. 170, 173 КПК України на даному етапі досудового розслідування для застосування арешту незаконно та безпідставно тимчасово вилученого майна ФОП ОСОБА_10 . Слідчим суддею не були враховані правові підстави для арешту майна, достатність та допустимість доказів, викладених у клопотанні слідчого. Крім того, адвокат зазначив, що вилучення майна ФОП ОСОБА_10 є неправомірним перешкоджанням здійсненню підприємницької діяльності, що створює несприятливі наслідки у вигляді недоотримання доходу від господарської діяльності та втрати партнерських зв`язків. Також, вважає, що ухвала слідчого судді ухвалена з порушенням процесуального строку, передбаченого ч. 6 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвокатів на підтримання доводів своїх апеляцій, виступ директора ТОВ «Мілленіум» ОСОБА_9 , який також підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав рішення суду законним та обґрунтованим, виступ слідчого, який вказував про те, що вилучені в ході обшуку предмети, документи та гроші свідчать про вчинення правопорушення і носять характер речових доказів, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040660005239 від 23.10.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Провадження відкрито 23.10.2013 року Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, на підставі заяви посадової особи ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», про те, що невідомі особи виготовляють та реалізують тарований цемент в мішках, на які наноситься торговий знак, що є власністю ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», чим останні порушують права на зареєстрований Товарний знак.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Дніпропетровська тарований цемент, у мішках вагою 25 кг та 50 кг в паперовій упаковці, яка має зовнішній вигляд, що містить істотні ознаки виробу по патенту України на промисловий зразок № 26054 від 10.12.2013 року «розгортка мішка для цементу», та у мішках з незаконним використанням знаку для товарів та послуг, що є власністю ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна», фасується та реалізується оптовим покупцям ТОВ «GSK-group» і ФОП ОСОБА_11 у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 ; ТОВ «Мілленіум» (код ЄДРПОУ 31002165) у приміщеннях за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42, та ПП «Адоніс» (код ЄДРПОУ 30317066) у приміщеннях за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 25.

Так, 03.03.2015 року на підставі ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за вказаними адресами проведені обшуки, під час яких зафіксовано відомості, які можуть свідчити про обставини кримінального правопорушення, відшукано речові докази, а саме: цемент в упаковках, упаковки для пакування цементу, обладнання для проведення пакування, бухгалтерські документи, договори на поставку продукції і відповідні товарно-транспортні накладні до них, комп`ютерну техніку за допомогою якої здійснюється облік та реалізація продукції та інші речі та документи, грошові кошти, одержані під час проведення закупівлі тарованого цементу, інші грошові коштів, які були одержані підприємствами від реалізації тарованого цементу у мішках вагою 25 кг та 50 кг в паперовій упаковці, яка має зовнішній вигляд, що містить істотні ознаки виробу по патенту України на промисловий зразок № 26054 від 10.12.2013 «Розгортка мішка для цементу», печатки та штампи підприємств.

04 березня 2015 року старший слідчий СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про арешт майна, посилаючись на те, що предмети, які були вилучені 03.03.2015 року в ході обшуку території та приміщень ТОВ «Мілленіум» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні для підтвердження факту вчинення особами кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 229 КК України.

13 березня 2015 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого про арешт майна було задоволено.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту майна перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, прокурора, адвокатів, досліджені матеріали кримінального провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Слід зазначити, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, яке вилучено 03.03.2015 року в ході обшуку території та приміщень ТОВ «Мілленіум» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а саме те, що зазначені у клопотанні печатки та штампи, грошові кошти, та інші предмети які вилучені в ході обшуку території та приміщень ТОВ «Мілленіум» відповідають критеріям, встановленим п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 167 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку можуть бути предметом злочину, та з метою недопущення їх зникнення, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Також слід зазначити, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, доводи апелянтів, що у слідчого судді не було правових підстав для накладення арешту на грошові кошти та предмети вилучені під час проведення обшуку на території та у приміщеннях ТОВ «Мілленіум» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42, оскільки ані посадові особи ТОВ «Мілленіум», ані ОСОБА_10 , не мають статусу підозрюваних, обвинувачених або осіб, які в силу закону несуть відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, є безпідставними.

Посилання апелянтів на ті обставини, що вилученні грошові кошти ТОВ «Мілленіум» та ФОП ОСОБА_10 не набутті кримінальним способом, не можуть у теперішній час бути визнані обґрунтованими, оскільки досудове слідство не закінчене. Разом з цим ці доводи підлягають ретельній перевірці у ході розслідування.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доводи апеляційних скарг щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційних скаргах обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Мілленіум» та адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13 березня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна вилученого під час обшуку територій та приміщень ТОВ «Мілленіум» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 42 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: