Рішення

від 16.03.2015 по справі 489/7997/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/7997/14-ц 16.03.2015 16.03.2015 16.03.2015

Провадження №22ц/784/793/15 Головуючий у суді 1 інстанції - Кокорєв В.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції - Лисенко П.П.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Галущенка О.І. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року, ухваленого по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

14 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» (далі ПАТ«ІМЕКСБАНК») пред'явило зазначений позов до ОСОБА_3, який обґрунтовувало наступним.

10 серпня 2012 року сторони у простій письмовій формі уклали договір № 999-00026361/1 про надання кредиту.

За його умовами ПАТ «ІМЕКСБАНК», як кредитодавець, зобов'язувалося надати для власних потреб Позичальника, яким виступив ОСОБА_3, за допомогою платіжної картки VISA у готівковій чи безготівковій формі шляхом сплати з поточного рахунку № 999-00026361 коштів, в межах встановленого строку та ліміту овердрафту з максимальною сумою заборгованості 20 000 гривень, а той, у свою чергу, зобов'язувався своєчасно погашати овердрафт і кінцево повернути його до 09 серпня 2015 року, а також щомісячно сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 19 % річних від суми заборгованості та комісію у розмірі 350 гривень на місяць.

В той же день, між ними укладено договір № 999-00026361 про відкриття і обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи.

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, ПАТ «ІМЕКСБАНК» мав право вимагати дострокового повернення заборгованості за овердрафтом та процентів за користування ним та/або припинення дії договору.

Крім того, за повне або часткове прострочення повернення кредиту, сплати процентів, інших платежів за договором, позичальник зобов'язувався сплатити ПАТ «ІМЕКСБАНК» штраф у розмірі 200 гривень за перший прострочений платіж, та по 500 гривень за кожний наступний прострочений поспіль платіж.

Банк виконав взяті на себе обов'язки повністю, в той час, як позичальник взятого слова не дотримався.

Порушуючи норми Цивільного кодексу України та умови договору він оплату належних з нього сум проводив невчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 19 серпня 2014 року у нього перед Банком утворилась заборгованість у розмірі 26 495 гривень 81 копійка, з яких:

· 13 268 гривень 23 копійки - заборгованість за кредитом;

· 2 527 гривень 58 копійок - заборгованість зі сплати відсотків;

· 4 200 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку;

· 6 500 гривень - штраф.

16 вересня 2013 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернувся до відповідача з листом-претензією вих. № 7976 від 16 вересня 2013 року з вимогою погасити заборгованість у повній сумі, на що той увагу не звернув і ніяк не відреагував.

Посилаючись на виписані обставини та відмову позичальника сплатити заборгованість добровільно, позивач просив стягнути її з ОСОБА_3 за судовим рішенням.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року позов ПАТ «ІМЕКСБАНК» задоволено частково.

З відповідача на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» стягнуто 20 995 гривень 81 копійка, з яких:

· 13 268 гривень 23 копійки - заборгованість за кредитом;

· 2 527 гривень 58 копійок - заборгованість по сплаті відсотків;

· 4 200 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку;

· 1 000 гривень - штраф.

У задоволені іншої частин вимог відмовлено.

ПАТ «ІМЕКСБАНК» подало на це рішення апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його лише в частині вирішення вимоги про стягнення штрафу та ухвалити у названій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача штраф, у нарахованому ним розмірі.

В обґрунтування скарги посилався на невідповідність зазначеної частини рішення дійсним обставинам справи та положенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду І інстанції в частині вирішення вимог про стягнення штрафу, визначення загального розміру заборгованості, належного до стягнення, та розподілу судових витрат - змінити, збільшивши їх розмір.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Так, задовольняючи частково позов ПАТ«ІМЕКСБАНК, районний суд виходив з того, що між сторонами існують договірні правовідносини, умови якого порушив позичальник, а тому, відповідно до ст. ст. 525-526, 530, 551, 611, 615, 625, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, він повинен відповідати за неналежне виконання зобов`язання і нести негативні наслідки таких його дій, а саме, повернути залишок тіла кредиту, сплатити заборгованість за відсотками, комісією та в межах позовної давності штраф.

При цьому, у зв'язку суттєвим перевищенням розміру штрафу розміру збитків і, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір штрафу належного до стягнення слід зменшити до 1 000 гривень.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом І інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи (окрім висновку щодо розміру штрафу, який підлягає до стягнення), вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Що ж до вимоги про стягнення штрафу, то при її вирішенні суд допустився помилки, яку слід виправити рішенням апеляційної інстанції.

У зв'язку з цим, відповідному корегуванню підлягає загальний розмір заборгованості, належний до стягнення та розподіл судових витрат.

За статтями 251, 253, 598, 610, 622, 631 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його або виконала з порушенням умов) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, вона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.

Зобов'язання існує на строк дії договору. Зі спливом строку зобов'язання, якщо інше не передбачено умовами договору, припиняється, сторони за ним втрачають право здійснювати свої права і виконання своїх обов'язків відповідно до договору, проте набувають право на відшкодування збитків.

Це ж стосується і кредитних зобов'язань, які не виконані належним чином.

Сторони по ньому, набувають обумовлених договорами прав щодо наслідків невиконання зобов'язання, а також прав, виписаних в законі.

З договору № 999-00026361/1 про надання кредиту від 10 серпня 2012 року, який оформлено у простій письмовій формі, та додатку № 1 до нього (а.с. - 14-18, 19), договору № 999-00026361 про відкриття і обслуговування поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів з видачею платіжної картки VISA для фізичної особи (а.с. - 20-23), наданих відповідачем розрахунків (а.с. - 5,6) та виписок по контракту (а.с. - 7,8), вбачається, що ПАТ«ПАТ«ІМЕКСБАНК» надав ОСОБА_3 для власних потреб, а той взяв і використав цільово, кредит у розмірі 20 000 гривень під зворотне зобов'язання того повернути позичені гроші частинами до 09 серпня 2015 року, а також щомісячно сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 19 % річних від суми заборгованості та комісію у розмірі 350 гривень на місяць, а при порушенні зобов'язань із погашення кредиту - сплачувати штраф у розмірі, встановленого п. 4.9. договору

ПАТ«ІМЕКСБАНК взяті на себе зобов'язання виконав, в той час як позичальник свого слова не дотримав, використавши взяті в кредит грошові кошти, той вносив належні до сплати грошові суми, проте нерегулярно і в меншому розмірі, залишившись винним на 19 серпня 2014 року 13 268 гривень 23 копійки - заборгованість за кредитом; 2 527 гривень 58 копійок - заборгованість зі сплати відсотків та 4 200 гривень - комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку і не бажає сплачувати заборговані суми добровільно, фактично відмовившись в односторонньому порядку від зобов'язання.

У зв'язку з цим і відповідно до пункту 4.9 умов договору про надання кредиту Банк нарахував штраф у розмірі 6 500 гривень, проте це не вплинуло на поведінку позичальника, як не вплинули і неодноразові вимоги про необхідність належного виконання договору.

За такого і відповідно до статей 525, 589, 590, 625, 1048, 1049, 1054, глави 51 ЦК України, названого договору про надання кредиту, ОСОБА_3 повинен відповідати за неналежне виконання кредитного зобов`язання і нести негативні наслідки таких своїх дій, а саме, повернути заборговані грошові суми у загальному розмірі - 19 995 гривень 81 копійка.

Так як той у добровільному порядку гроші не сплачує, то їх слід стягнути за судовим рішенням, що вірно констатував і районний суд.

Разом з цим, до стягнення підлягав і штраф, який є видом неустойки.

За наявності заяви відповідача про застосування позовної давності, його слід було стягнути у межах позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як вбачається з вхідного штампу Ленінського районного суду м. Миколаєва (а.с.-2), зазначений позов пред'явлено 14 листопада 2014 року, а тому штраф повинен бути стягнено за період з 14 листопада 2013 року і по 11 серпня 2014 року (кінцева межа визначена позивачем).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.- 5) за названий період штраф становитиме 5 000 гривень ((500 гривень за листопад 2013 + 500 гривень за грудень 2013 року + 500 гривень за січень 2014 року + 500 гривень за лютий 2014 року + 500 гривень за березень 2014 року + 500 гривень за квітень 2014 року + 500 гривень за травень 2014 року + 500 гривень за червень 2014 року + 500 гривень за липень 2014 року + 500 серпень 2014 року = 5 000 гривень) і саме в такому розмірі її слід було стягнути.

Передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України підстав для його зменшення, а саме, зменшення у зв'язку суттєвим перевищенням розміру штрафу розміру збитків, у наявності не було.

Оскільки суд стягнув пеню в значно меншому розмірі, то його слід довести до виписано рішенням апеляційної інстанції.

У зв'язку з наведеними обставинами відповідному корегуванню, шляхом збільшення, підлягає загальний розмір стягнення - з 20 995 гривень 81 копійки до 24 995 гривень 81 копійки (13 268 гривень 23 копійки - заборгованість за кредитом + 2 527 гривень 58 копійок - заборгованість зі сплати відсотків + 4 200 гривень - комісія + 5 000 гривень штрафу = 24 995 гривень 81 копійки) та судових витрат з 209 гривень 95 копійок до 249 гривень 95 копійок

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року в частині вирішення вимог про стягнення штрафу та загального розміру заборгованості, змінити, збільшивши розмір штрафу, належного до стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», з 1 000 гривень до 5 000 гривень, а загальний розмір заборгованості за кредитним зобов'язанням - з 20 995 гривень 81 копійки до 24 995 гривень 81 копійки.

Змінити назване рішення і в частині розподілу судових витрат, збільшивши розмір судових витрат належних до стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» з 209 гривень 95 копійок до 249 гривень 95 копійок.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: