Рішення

від 18.03.2015 по справі 592/7888/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/7888/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко О. В. Номер провадження 22-ц/788/245/15 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2014 року

у справі за позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі: Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради, Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося" до ОСОБА_3

про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

23 липня 2014 року прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилався на те, що наказом директора Київського медичного коледжу ім. П.І. Гаврося (далі - Коледжу) № 02-114 від 06.08.2008 р. ОСОБА_3 було зараховано на перший курс зазначеного навчального закладу за спеціальністю "Фармація" на бюджетній формі навчання. В подальшому, між Київським медичним коледжем ім. П.І. Гаврося та ОСОБА_3 05.09.2008 р. було укладено угоду № 12-131/08 про підготовку фахівця з вищою освітою, відповідно до умов якої остання брала на себе зобов'язання після закінчення вищого навчального закладу прибути до місця направлення і відпрацювати не менше трьох років, а в разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до Державного бюджету України вартість навчання у встановленому порядку.

Наказом директора Коледжу № 03-81 від 25.06.2010 р. відповідачка була відрахована з вищого навчального закладу у зв'язку з закінченням навчання та отриманням диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено, що після закінчення 25.06.2010 р. Київського медичного коледжу ім. П.І. Гаврося по спеціальності "Фармація" ОСОБА_3 було направлено в розпорядження КП "Аптека № 2" м. Суми для роботи на посаді фармацевта (посвідчення № 231-16). Відповідачка не надала документів, які б свідчили про те, що вона приступила до виконання трудових обов'язків за вказаним направленням.

Згідно розрахунку компенсації плати за навчання відповідачка не відпрацювала 36 календарних місяці, чим завдала збитки державному бюджету на суму 17050 грн.

29.04.2014 р. за № 148 Коледж надіслав ОСОБА_3 лист - претензію про неналежне виконання нею Угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 05.09.2008 р. № 12- 131\08 та необхідністю відшкодувати кошти, витрачені на її навчання, однак станом на 12.06.2014 р. ОСОБА_3 заборгованість не сплатила.

За наведених обставин позивач просив стягнути з ОСОБА_3 17050 грн. на користь Державного бюджету України.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2014 позов прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі: Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради, Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України 17050 грн. на рахунок р/р 35429201048522 в ГУДКСУ м. Києва МФО 820019 (код ЄДРПОУ 02010764).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 243 гривні 60 коп.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2014 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 21 жовтня 2014 року залишена без задоволення ( ас. 137) .

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування заочного рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Зі Статуту Київського медичного коледжу ім. П.І. Гаврося вбачається, що Коледж є вищим навчальним закладом І рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст (ас. 33-52).

Наказом директора Київського медичного коледжу ім. П.І. Гаврося № 02-114 від 06 серпня 2008 ОСОБА_3 зараховано у навчальний заклад на бюджетну форму навчання на перший курс за спеціальністю "Фармація" (а.с.7-14).

05 вересня 2008 між Київським медичним коледжем ім. П.І. Гаврося та ОСОБА_3 укладено угоду № 12-131/08 про підготовку фахівця з вищою освітою, відповідно до умов якої відповідачка взяла на себе зобов'язання після закінчення вищого навчального закладу прибути до місця направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до Державного бюджету України вартість навчання у встановленому порядку (а.с.6).

Наказом директора Коледжу № 03-81 від 25 червня 2010 ОСОБА_3 була відрахована з вищого навчального закладу у зв'язку з закінченням навчання та отримала диплом з відзнакою молодшого спеціаліста НОМЕР_1 (а.с.15,30).

Відряджувальним посвідченням № 231-16 ОСОБА_3 було направлено в розпорядження КП "Аптека № 2" м. Суми для роботи на посаді фармацевта; термін прибуття - до 25 липня 2010 року (а.с.16-17).

Відповідно до повідомлення завідуючої структурним підрозділом "Аптека №2" КП СОР Аптека 178 Косогової В.В., ОСОБА_3 "жодного дня в КП "Аптека №2" не працювала, тому не було наказу про прийняття останньої на роботу, документального підтвердження відмови ОСОБА_3 приступити до роботи немає у зв'язку з тим, що пройшло багато часу з того періоду, можливо це був її вибір де їй працювати після закінчення навчального закладу" (а.с.82).

За період навчання ОСОБА_3 в "КМК ім. П.Г. Гаврося" була нарахована стипендія в розмірі 9050 грн. (а.с.31).

Відповідно до рахунку компенсації плати за навчання студента, який навчався за державним замовленням та не відпрацював належний термін, ОСОБА_3 нараховано завданих Коледжу збитків в сумі 17050 грн. (а.с.29).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах та належної правової оцінки зібраних у справі доказів. Постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України "Про освіту" у редакції, чинній на час відрахування ОСОБА_3 з Коледжу у зв'язку з закінченням навчання, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що склалися між сторонами, встановлений п. 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року N 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 року за N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням".

Відповідно до п.п. 1, 4, 6, 8, 9 "Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992 ( далі - Порядок):

п. 1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 52 Закону України "Про освіту", на виконання Указу Президента України від 23 січня 1996 р. N 77 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" в редакції Указу Президента України від 16 травня 1996 р. N 342 та статті 197 Кодексу законів про працю України.

п. 4. Керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком N 1 ;

п. 6. Згідно з угодою випускник зобов'язаний …відпрацювати у замовника не менше трьох років …;

п. 8. Випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років ;

п. 9. Розірвання випускником угоди, передбаченої пунктом 4 цього Порядку, допускається з таких поважних причин: 5) вступу до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Слід також зазначити, що Законом України від 01.07.2014 р. N 1556-VII вищеназвана частина 2 статті 52 виключена із Закону України "Про освіту" (щодо обов'язку випускників вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) .

Як на підставу для відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 посилається на положення п.п. 5 п. 9 Порядку від 22 серпня 1996 р. N 992, відповідно до якого підставою для розірвання укладеної сторонами угоди про підготовку фахівця з вищою освітою є її вступ (як випускника вищого навчального закладу I-II рівня акредитації) до вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації .

В обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_3 надала наступні письмові докази :

- договір № 2010/ФЗ-Ф-1-11896, укладений 06 серпня 2010 року Національним медичним університетом ім. акад. О.О. Богомольця та ОСОБА_3, за яким Університет взяв на себе зобов'язання провести до 25.08.2010 р. зарахування ОСОБА_3 студентом 1 курсу фармацевтичного факультету на спеціальністю "фармація", навчати її згідно з навчальним планом та після закінчення Університету видати диплом встановленого зразка;

- довідку Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця, з якої вбачається, що з 01.09.2010 р. по 27.02.2015 р. ОСОБА_3 була студенткою фармацевтичного факультету названого університету ( термін навчання - 4,5 роки );

- диплом спеціаліста НОМЕР_2, з якого вбачається, що ОСОБА_3 закінчила у 2015 році Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Фармація" та здобула кваліфікацію провізор.

Згідно з п. 1.5 Статуту, зареєстрованого Міністерством охорони здоров'я України 16.06.2005 р. за № 116, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця відповідно до рішення ДАК від 10.06.2003 р. № 45 визнаний акредитованим за статусом вищого закладу освіти ІV рівня (сертифікат про акредитацію від 17.07.2003 № 118966, серія СД- ІV).

З пояснень ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вбачається, що зразу ж після закінчення коледжу вона здала документи для вступу до Національного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця. Після того, як вона здала іспити, з нею 06 серпня 2010 року був укладений Договір № 2010/ФЗ-Ф-1-11896 і вона була зарахована на навчання в Університеті.

Після зарахування в Університет працівники Київського медичного коледжу ім. П.І. Гаврося їй пояснили, що в такому разі у неї є поважна причина, за якої вона має право не приступати до роботи за направленням. В той же час їй ніхто не роз'яснив про те, що вона має подати до Коледжу відповідні документи з метою розірвання раніше укладеного з Коледжем договору. За чотири роки, які минули з часу закінчення нею Коледжу, ніхто ніяких претензій їй не пред'являв з того приводу, що вона не приступила до роботи за направленням.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову про стягнення сум, витрачених Коледжем на навчання відповідачки, відсутні. Надані ОСОБА_3 документи щодо зарахування її на початку серпня 2010 року до вищого навчального закладу IV рівня акредитації на навчання свідчать про наявність поважних причин, які відповідно до вимог п.п. 5 п. 9 Порядку від 22 серпня 1996 р. N 992 є безумовною підставою для розірвання раніше укладеного з нею договору № 12-131/08 від 05 вересня 2008 року про підготовку фахівця.

При цьому слід зазначити, що передбачені п.п. 5 п. 9 Порядку від 22 серпня 1996 р. N 992 підстави для розірвання договору не залежать від форми навчання ( очної чи заочної ) .

Крім того, сам по собі факт, що ОСОБА_3 в силу своєї неосвідченості своєчасно не надала Коледжу документи для розірвання раніше укладеного з нею договору, не є підставою для задоволення позову. При цьому колегія суддів виходить з того, що :

1. передбачена п.п. 5 п. 9 Порядку від 22 серпня 1996 р. N 992 поважна причина є безумовною підставою для розірвання договору № 12-131/08 від 05 вересня 2008 року;

2. наявність підстав для розірвання названого договору не викликає сумніву, оскільки належними доказами відповідачка довела, що у 2010 році вступила до вищого навчального закладу IV рівня акредитації і в даний час вже закінчила навчання.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 1, 2, 3, ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення .

Відмовити прокурору Солом'янського району м. Києва у задоволенні позову, поданого в інтересах держави в особі: Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради, Вищого навчального закладу "Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося" до ОСОБА_3 про стягнення коштів у зв'язку з його необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -