Постанова

від 27.07.2009 по справі 2а-3469/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

вул. Кремлівська,

65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

Іменем України

27

липня 2009р.                                                                         

Справа № 2а-3469/09/0870

за

позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя,

69096,                     м.

Запоріжжя,  вул. Бородінська, 1-А

до:

товариства з обмеженою відповідальністю «НПКФ «СЕРВИС-УНИВЕРСАЛ», 69096,                         м. Запоріжжя, вул. Сакко і Ванцетті,

5/2

про

стягнення 1334,90 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.      

                                                                     при

секретарі судового засідання Младенові О.П.

   У засіданні приймали участь представники:

      Від позивача  - ОСОБА_1.(дов. № НОМЕР_1 від 10.11.08р.)

      Від відповідача - не з'явився

ДПІ у Ленінському районі міста Запоріжжя звернулась до

суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю

«НПКФ «СЕРВИС-УНИВЕРСАЛ» про стягнення податкової заборгованості у розмірі

1334,90 грн.,  у тому числі, по податку

на прибуток - 1162,90грн.,  по податку на

додану вартість - 172,00 грн.

12.06.2009р. Запорізьким окружним адміністративним

судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у

адміністративній справі № 2а-3469/09/0870 та 

призначено  судове засідання на

07.07.2009р.

Розгляд справи, в порядку ст. 128 КАС України, у зв'язку

із неявкою відповідача у судове засідання, було відкладено  на 27.07.2009 року.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених

у позовній заяві, просить позов  задовольнити

у повному обсязі та, посилаючись на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону  України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків  перед  бюджетами та 

державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму

узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 1334,90 грн.

Відповідач двічі належним чином повідомлений про день і

час розгляду справи у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не

повідомив, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не

заперечив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із  позовною заявою та доданими до неї

документами, направлені відповідачу, повернулись до суду із відміткою поштового

відділення «за зазначеною адресою організація вибула».

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до

вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від

03.03.2005 року.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере

до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця

знаходження (перебування).

До повноважень судів не віднесено установлення

фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -

учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому

відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими

реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.  

Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в

судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення

ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд

вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника

відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка

відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі

наявних у ній доказів.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового

розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового

засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 27.07.2009р., судом, відповідно до ст.160

КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

      Розглянувши матеріали справи, вислухавши

пояснення представника позивача, суд      

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НПКФ

«СЕРВИС-УНИВЕРСАЛ» є юридичною особою, платником податків та перебуває на

обліку у ДПІ у Ленінському районі  м.

Запоріжжя.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий

борг перед бюджетом у розмірі 1334,90 грн., у тому числі, по податку на

прибуток - 1162,90грн., по податку на додану вартість - 172,00 грн.

Заборгованість по податку на прибуток у ТОВ «НПКФ

«СЕРВИС-УНИВЕРСАЛ»   виникла внаслідок

наступного:

По податку на прибуток.

06.11.2008р. відповідачем подано

декларацію по податку на прибуток за 3 кв. 2008р., з задекларованою сумою

податку до сплати 179 грн.;

22.12.2008р. відповідачем подано декларацію за 11

місяців 2008р. з задекларованою сумою податку до сплати - 467 грн.;

04.08.2008р. відповідачем подано декларацію за півріччя

2008р. з задекларованою сумою податку до сплати - 346 грн. Але задекларовані

суми не  сплачено.

Працівниками ДПІ у Ленінському районі

проведено перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до державного

бюджету,  за результатами якої складено

акт №1059 від 07.07.2008 р. В ході перевірки було встановлено несвоєчасна

сплата податку на прибуток в сумі 1709 грн. (граничний термін сплати -

20.05.2008р., фактично сплачено -23.05.2008р.).

За результатами перевірки було

винесене повідомлення-рішення № 0017631501/0 від 14 липня 2008р., яким

нараховані ш/с у розмірі 10% за порушення п.п. 17.1.7 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 170,90 грн.

Зазначене повідомлення - рішення було направлене платнику рекомендованим листом

№ 2498142, та отримане 01.08.2008р., як свідчить поштове повідомлення про

вручення.

Отже, борг з податку на прибуток

складає 1 162,90 грн.

По податку на додану вартість.

26.01.2009р. відповідачем подано

декларацію по податку на додану вартість за 12 міс-в 2008р. та несплчено

задекларованих сум у розмірі 2 грн.

Працівниками ДПІ у Ленінському районі

проведено  перевірку своєчасності подання

податкової звітності по податку на додану вартість (акт перевірки № 93 від

28.01.2009 р.). В ході перевірки було встановлено несвоєчасне подання

декларації по податку на додану вартість за грудень 2008р. (термін подання

-20.01.2009р., фактично подана - 26.01.2009р.). За результатами перевірки було

винесене повідомлення-рішення № 0000491502/0 від 06 лютого 2009р., яким

нараховані ш/с за порушення п.п. 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

в сумі 170 грн. Зазначене повідомлення - рішення було отримане 16.02.2009р.

особисто директором, про що свідчить підпис на корінці такого рішення.

Отже, борг з податку на додану вартість складає 172,00

грн.

З метою погашення податкового боргу

відповідачу   направлено першу податкову

вимогу №1/789/12076 від15.08.2008р. та другу податкову вимогу № 2/948/15194 від

26.09.2008 р. рекомендованими листами та вручені 21.08.2008р. та 17.10.2008р.,

про що свідчать поштові повідомлення № 1656205, 1735431

17.10.2008р. Державною податковою інспекцією у

Ленінському  районі                         м. Запоріжжя прийнято

рішення № 103 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в

рахунок погашення його податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового

боргу в розмірі 1334,90 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

    Дослідивши

матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані

представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають

задоволенню у повному обсязі з  наступних

підстав.

Відповідно до п.3, 8 ст. 10 Закону України від

04.12.1990р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” державні

податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах,

міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність

подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових

декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків,

інших платежів,  а також перевіряють

достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів

оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів

приховування і заниження сум податків, інших платежів.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння

податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюють органи, перелік яких

визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”. Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи - щодо справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових

фондів.

Крім цього, п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10  Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

встановлено, що податковий орган здійснює погашення податкового боргу,

по-перше, шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності - шляхом продажу інших

активів платника.

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно

п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є зобов'язання

платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну

суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в

адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,

або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник

податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” податкова декларація, 

розрахунок  (далі - податкова

декларація)  -  документ, 

що  подається  платником 

податків  до контролюючого  органу у строки, встановлені законодавством,

на підставі якого  здійснюється  нарахування 

та/або сплата податку, збору 

(обов'язкового  платежу).    

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове

зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації,

вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене

податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в

адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане

контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону,

вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового

повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий

орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення,

що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його

компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися

до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у

письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами,

які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана

контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем

отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення

контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у

строки,  визначені цією  статтею, 

визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та

нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом

власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 5 статті 48 Закону України “Про

власність”, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу,

яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського

відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження,

що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної

власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності

може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на

підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного

відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за

рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України “Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в

рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших

випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми

задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних

зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано

банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається

законодавством про банкрутство.

За результатом розгляду спору, суд приходить до

висновку, що позовні вимоги ДПІ у Ленінському районі міста Запоріжжя про

примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НПКФ

«Сервіс-Універсал» податкової заборгованості у розмірі 1334,90грн. є

обґрунтованими та такими, що  підлягають

задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII

“Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є

суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові

витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 

94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС 

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Державної 

податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до товариства з

обмеженою відповідальністю «НПКФ «Сервіс-Універсал»  про стягнення 1334,90 грн., задовольнити.

    2. Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «НПКФ «Сервіс-Універсал» (ЄДРПОУ 35421571) податковий борг у

розмірі 1334,90 (одна тисяча триста тридцять чотири грн. 90 коп.) на користь

Державного бюджету Ленінського району м. Запоріжжя. Видати виконавчий лист.

Постанова  суду

першої інстанції,  якщо інше не

встановлено КАС України,  набирає

законної сили після  закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, 

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення,  а в

разі   складення   постанови 

у  повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу -  з  дня 

складення  в  повному 

обсязі. Апеляційна  скарга  на 

постанову  суду першої інстанції

подається протягом  двадцяти  днів 

після  подання  заяви  

про   апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після 

закінчення  строків,  встановлених 

цією   статтею, залишаються без

розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не

знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

        Постанова в повному обсязі у

відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 31.07.2009р.

    Суддя                               О.М.

Нечипуренко  

                                  06.08.2009

року постанова набрала  законної  сили.

             Суддя                                                   О.М.

Нечипуренко