Постанова

від 16.03.2015 по справі 816/131/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р. Справа № 816/131/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. по справі № 816/131/15-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, в якому просила суд скасувати рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 26 від 12.12.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 р. зазначений адміністративний позов.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про рекламу", Цивільного кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Представник відповідача надав письмову заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, вирішивши клопотання представника відповідача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки участь представника у судовому засіданні Полтавського окружного адміністративного суду, якому він віддав перевагу, не може слугувати підставою для визначення іншої дати розгляду справи Харківським апеляційним адміністративним судом.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Рішенням № 26 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, що є порушенням частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" (а.с.64).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області процедури розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та винесення рішення про накладення штрафу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому зміненню з наступних питань.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно з частиною 6 статті 27 Закону України "Про рекламу", за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зазначені норми передбачають обов'язок рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами подавати до Інспекції інформацію, необхідну для здійснення повноважень щодо контролю, та відповідальність за неподанні такої інформації.

При дослідженні змісту листа від 01.12.2014 № 01.02-04/1716, яким зобов'язано позивача надати документи, судом встановлено, що строк для подання документів - до 11.12.2014, при цьому спосіб та порядок надання необхідних документів не конкретизовано (а.с.62).

Відповідно до статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що у відповідь на лист від 01.12.2014 № 01.02-04/1716 позивачем 10.12.2014 здано до відділення зв'язку лист з письмовими поясненнями та документами для направлення на адресу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, що підтверджується копію фіскального чеку ЗД УДППЗ "Укрпошта" (а.с.9).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_1 вчасно, в межах встановленого строку (до 11.12.2014) надано необхідні документи, у зв'язку з чим підстави для накладення штрафу за неподання інформації відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо неподання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, інформації слугували матеріали справи та протокол засідання від 12.12.2014, оскільки при дослідженні матеріалів справи про порушення законодавства про рекламу судом встановлено, що 28.08.2014 працівником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 28, в якому зафіксовано порушення пункту 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" в частині відсутності відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію на шибках магазину "Золотий вік" (а.с.55), Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області № 28 від 28.08.2014 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу щодо змісту реклами відносно ФОП ОСОБА_1.(а.с.58).

Таким чином, що відповідачем розпочато справу про порушення позивачем пункту 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та призначено розгляд цього питання на 12.12.2014. Рішення за наслідками розгляду щодо вчинення зазначеного порушення відсутнє, але у цей день 12.12.2014 винесено рішення про накладення штрафу за інше порушення, а саме: за ненадання запитуваної інформації, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу».

Протокол засідання щодо розгляду справи від 12.12.2014 також не містить положень про встановлення факту порушення приписів частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" щодо неподання позивачем інформації, в ньому зафіксовано лише відсутність ФОП ОСОБА_1 при розгляді справи та будь-яких клопотань від нього (а.с.63).

Згідно з пунктами 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2004 № 693 (далі-Порядок), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Пунктом 18 Порядку визначено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність протоколу та рішення про початок розгляду справи стосовно позивача та будь-яких інших доказів на підтвердження факту неподання ФОП ОСОБА_1 центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, інформації, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області процедури розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та винесення рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Натомість, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково стягнуто з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38019636) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Вирішуючи питання про стягнення решти суми судового збору з відповідача на користь Державного бюджету України, судом першої інстанції помилково не враховано, що спеціальною нормою, що регламентує дані правовідносини, а саме ст. 94 КАС України, не передбачено стягнення судового збору з суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.

Згідно статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Таким чином із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Полтавського окружного адміністративного суду необхідно частково змінити, а саме: виключити з резолютивної частини постанови абзац про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38019636) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судового збору в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок), оскільки статтею 94 КАС України не передбачено стягнення з суб'єкта владних повноважень на користь державного бюджету судового збору, оскільки такі витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. по справі № 816/131/15-а змінити, виключивши з резолютивної частини постанови абзац про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38019636) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судового збору в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. по справі № 816/131/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.