Рішення

від 18.03.2015 по справі 922/763/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р.Справа № 922/763/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Лизине до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Агросистеми", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 30 817, 27 грн. за участю :

Ппредставник позивача - Великохацька В.О. довіреність №25/07 від 17.02.2015 року;

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Агросистеми" про стягнення основної заборгованості у розмірі 29205,00 грн., пені у розмірі 1456,24 грн., 3% річних у розмірі 156,03 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №4.1/11/2014 від 04.11.2014 року. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі №922/763/15 та розгляд справи призначено на 24 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 17.02.2015 року було виправлено допущену описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 06.02.2015 року по справі №922/744/15 та зазначено вірну дату розгляду справи - 18.03.2015 року об 11:45.

Через канцелярію суду позивач надав клопотання (вх.№9035 від 10.03.2015р.) про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, 10.03.2015 року позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходити по забезпеченню відповідного позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Нові Агросистеми" та знаходяться на його рахунках у банках, у межах розміру сум позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобовязує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, такі заходи застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду, а особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.12.2011 року визначено, що при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В даннову випадку, позивачем не було надано до суду доказів того, що відповідач здійснює будь - які дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, або щодо відчудження свого майна, а також, доказів того, що невжиття таких заходів зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, в разі постановлення його на користь позивача.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, позивачем не було надано суду доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову та витребування відомостей про наявність рахунків слід відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Агросистеми" (Покупець) 04 листопада 2014 року було укладено Договір купівлі-продажу №4.1/11/2014 (Договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язався передати у власність відповідача Насіння ріпаку продовольче (не насінневий матеріал), 2014 року врожаю, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору.

Згідно Додаткової угоди від 10.11.2014 року до Договору купівлі-продажу №4.1/11/2014 від 04.11.2014 року, ціна Товару складає 4300,00 грн. в т.ч. ПДВ 716,67 грн. за 1 (одну) тону (п.3.2). Загальна вартість Товару:494500,00 грн. в т.ч. ПДВ 82416,67 грн. (п.3.3).

В пункті 5.1 Договору Сторони погодили, що Товар може постачатись окремими партіями. Загальний строк поставки Товару, відповідно до п. 5.5 Договору встановлений до 31.11.2014 року.

На виконання своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу, позивач передав відповідачу Товар (Насіння ріпаку) всього на суму 209205,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 167 від 21.11.2014 року на суму 101925,00 грн. та №166 від 25.11.2014 року на суму 107280,00 грн. (арк.с. 29-30). Вказаий Товар було отримано Директором ТОВ "Нові Агросистеми" - Гердій Костянтином Олеговичем, повноваження якого підтверджуються Довіреністю №21 від 21.11.2014 року (арк.с. 31).

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунов Продавця протягом 1-го банківського дня по факту завантаження Товару. Якщо Покупець не здійснить перерахування грошових коштів за Товар на умовах зазначених у цьому пункті, Продавець має право притримати відпуск Товару Покупцю, що не буде трактуватися невиконанням умов цього Договору з боку Продавця.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач оплатив Товар лише частково, на суму 180000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №119 від 21.11.2014 року.

Таким чином, станом на момент звернення із позовом заборгованість відповідача перед позивачем згідно вказаних накладних за поставлений Товар складає 29 2015,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та відповідним їх правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 29205,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 1456,24 грн. та 3% річних у розмірі 156,03 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.7.3 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за прийняту продукцію, продавець стягує з Покупця суму платежу і пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 1456,24 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 156,03 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 65, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Агросистеми" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, корп. 2, код ЄДРПОУ 38383120) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (92250, Луганська область, Білокуракинський район, с. Лизине, вул. Пушкінська, буд. 32 В, код ЄДРПОУ 30763895) - суму основної заборгованості 29205,00 грн., пеню у розмірі 1456,24 грн., 3% річних у розмірі 156,03 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк