Постанова

від 10.03.2015 по справі 826/18774/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 березня 2015 року № 826/18774/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу та додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СпецБур" до Державної податкової інспекції Оболонського району ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0012152201 від 21.11.2014 та №0012162201 від 21.11.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СпецБур" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Оболонського району ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0012152201 від 21.11.2014 та № 0012162201 від 21.11.2014.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори, які укладений між позивачем та контрагентами: ТОВ «Сістем Енерджи Нью», ТОВ «Аурум Груп Нью", ТОВ «НВК Експерт-Буд», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ариал», ТОВ «Аптар», ТОВ «Укрспецатом» були укладені без мети настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з таким висновком податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ «Сістем Енерджи Нью», ТОВ «Аурум Груп Нью", ТОВ «НВК Експерт-Буд», ТОВ «Ларон», ТОВ «Ариал», ТОВ «Аптар», ТОВ «Укрспецатом» за договорами, які мали реальний характер та за якими ним було сплачено та надано послуги (отримано товар), які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 15.01.2015 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні представник надав суду письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки №1213/26-54-22-01-37195757 від 06.11.2014.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні 15.01.2015р. не з'явився представники відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі статті 128 КАС України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 17.02.2015 від представника позивача надійшло клопотання про вихід з письмово провадження та призначення судового засідання.

Суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню та не вбачає підстав для виходу з письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.10.2014 по 23.10.2014 Державною податковою інспекцією Оболонського району ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СпецБур" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення: 138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1 127 392 грн., в т.ч. по періодах за 3 кв. 2012 р. у сумі 508 грн., 2012 рік у сумі 52151 грн., 2013 рік у сумі 1075241 грн.; п. 198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст.200, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.2 та п.198.3 ст. 198, п. 200.1 та п.200.4, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет загальну суму 1353801 грн., в тому числі по періодах: серпень 2012 р. на суму 41882 грн., жовтень 2012 р. на суму 1480 грн., листопад 2012 р. на суму 33400 грн., січень 2013 р. на суму 46740 грн., березень 2013 р. на суму 238405 грн., квітень 2013 р. на суму 98552 грн., травень 2013 р. на суму 162801 грн., червень 2013 р. на суму 131075 грн., липень 2013 р. на суму 115724 грн., серпень 2013 р. на суму 51166 грн., вересень 2013 р. на суму 50646 грн., грудень 2013 р. на суму 381930 грн.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2014 №1213/26-54-22-01-37195757.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: №0012152201 від 21.11.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 409 240,00 грн., у тому числі, за основним платежем 1 127 392,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 281 848 грн.; №0012162201 від 21.11.2014, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 1 692 251,00 грн., у тому числі, за основним платежем 1 353 801,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 338 450 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СпецБур" не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0012152201 від 21.11.2014 та №0012162201 від 21.11.2014, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

З матеріалів справи вбачається, що 22 листопада 2013 між Позивачем (Підрядник), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соранг» (Замовник), з іншого боку, було укладено договір будівельного підряду № 22/11-1Д, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування інженерного захисту ділянки реконструкції будівель та споруд за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, парк ім. Гагаріна, 9, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Соранг», в свою чергу, взяло на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та сплатити винагороду за виконані роботи.

У відповідності до пункту 3.1 та пункту 6.1 вищезазначеного договору, всі роботи відповідно до цього договору Підрядник виконує із своїх матеріалів. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, передбачені даним Договором особисто. В разі необхідності залучення будь-яких субпідрядників, Підрядник зобов'язаний отримати попереднє письмове погодження Замовника. При цьому Підрядник до свого звернення про погодження субпідрядника зобов'язаний надати копію установчих документів і ліцензію субпідрядника.

02 грудня 2013 Товариством «Будівельна компанія «Спецбур» (Замовник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір підряду № 02-12 (договір субпідряду).

У відповідності до пункту 3.1 вищезазначеного договору, Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт в термін 3-х днів після підписання Договору та отримати матеріали від Замовника.

Позивач зазначає, що за договором будівельного субпідряду № 02-12 від 2 грудня 2013, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» були виконання такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування інженерного захисту ділянки реконструкції будівель та споруд та спорудження танцювального майданчика «Дружба», за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, парк ім. Гагаріна, 9.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: дозвіл на право виконання будівельних робіт № 114132970794, виданим державною архітектурною інспекцією України 24 жовтня 2013 замовнику будівництва; договором будівельного підряду № 22/11-1Д від 22 листопада 2013; ліцензією на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07 грудня 2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью»; Ліцензією АЕ №2800898 від 8 листопада 2013 виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбур»; Акти виконаних робіт та довідки КБ-2в, КБ-3; підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду лист погодження про узгодження про залучення до будівництва субпідрядника (Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью»), що є обов'язковим, згідно пункту 6.1 договору будівельного підряду № 22/11-1Д, докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельних матеріалів, також в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт не можливо встановити ким здійснено підпис, оскільки підпис, який міститься розташовано на дві строки (склав та перевірив) та відсутні ініціали особи та посада особи.

Також, 22 листопада 2013 між Позивачем (Підрядник) та Приватним підприємством «Південно-Кримське бюро подорожей» (Замовник), яке діяло від імені договору про сумісну діяльність № 1 від 30 вересня 2013 року, було укладено договір будівельного підряду №22/11-2А, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування інженерного захисту ділянки «Будівництво та обслуговування комплексу з аквапарком та об'єктами інфраструктури» за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, вул. Комунарів 7 А.

У відповідності до пункту 3.1 та пункту 6.1 вищезазначеного договору, всі роботи відповідно до цього договору Підрядник виконує із своїх матеріалів. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, передбачені даним Договором особисто. В разі необхідності залучення будь-яких субпідрядників, Підрядник зобов'язаний отримати попереднє письмове погодження Замовника. При цьому Підрядник до свого звернення про погодження субпідрядника зобов'язаний надати копію установчих документів і ліцензію субпідрядника.

27 листопада 2013, Позивачем (Замовник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір будівельного субпідряду №27-11.

У відповідності до пункту 3.1 вищезазначеного договору, Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт в термін 3-х днів після підписання Договору та отримати матеріали від Замовника.

Позивач зазначає, що за зазначеним вище договорами будівельного підряду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» були виконання такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування інженерного захисту ділянки «Будівництво та обслуговування комплексу с аквапарком та об'єктами інфраструктури» за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, вул. Комунаров 7А.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: дозвіл на право виконання будівельних робіт № 114132970794, виданим державною архітектурною інспекцією України 24 жовтня 2013 замовнику будівництва; договором будівельного підряду № 22/11-1Д від 22 листопада 2013; ліцензією на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07 грудня 2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью»; Ліцензією АЕ №2800898 від 8 листопада 2013 виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбур»; Договір будівельного субпідряду № 27-11 від 27 листопада 2013; акти виконаних робіт та довідки КБ-2в, КБ-3; підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду лист погодження про узгодження про залучення до будівництва субпідрядника (Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью»), що є обов'язковим, згідно пункту 6.1 договору будівельного підряду № 22/11-2А, докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельного матеріалу зі складу позивача, також в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт не можливо встановити ким здійснено підпис, оскільки підпис, який міститься розташовано на дві строки (скал та перевірив) та відсутні ініціали особи та посада особи.

28 серпня 2012 між Позивачем (Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГФТ СТРОЙ» (Генпідрядчик) укладено договір субпідряду № 28/08-12, за умовами якого Позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування анкерів ін'єкційних канатних загальним об'ємом 1600 метрів погонних на об'єкті будівництва: Рекреаційний комплекс, розташований за адресою: Автономна республіка Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34.

Пунктами 7.1 - 7.4 вищезазначеного договору передбачено наступне: «Привлечение к выполнению Работ рабочей силы обеспечивает Субподрядчик. Субподрядчик должен обеспечить соблюдение своим рабочим персоналом трудового законодательства, и нести ответственность за создание условий трудового законодательства Украины, в частности создать здоровые и безопасные условия труда и отдыха работников, в процессе производства работ обеспечить и нести полную ответственность за соблюдение правил и норм техники безопасности, производственной санитарии, гигиены труда, пожарной безопасности объекта и т.п., а также своевременное проведение соответствующих инструктажей. Генподрядчик имеет право требовать от Субподрядчика, с соответствующим обоснованием, отстранения от выполнения работ рабочих и инженерно-технических работников, в случае нарушений ими трудовой и технологической дисциплины, нарушений правил и норм техники безопасности объекта и т.д. Субподрядчик в 3-х дневный срок после заключения настоящего договора письменно передает Генподрядчику список лиц, подписанный и скрепленный печатью предприятия, уполномоченных представлять их на строительной площадке, а именно: приказ на инженера- строителя с удостоверением на строительство зданий и сооружений в сейсмических районах и сложных инженерно-геологических условиях, приказ на ответственного производителя работ, имеющего право осуществлять работу в сейсмических районах, приказ на лицо, ответственного за безопасное перемещение грузоподъёмными механизмами, приказ на лицо, ответственного за охрану труда, технику и пожарную безопасность. В дальнейшем, в течение действия договора, о замене этих лиц или изменении их полномочий стороны обязуются письменно информировать друг друга.».

4 березня 2013 Позивачем (Замовник) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір будівельного субпідряду №04/03.

Позивач зазначає, що за зазначеним вище договором будівельного підряду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью» були виконання такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування анкерів ін'єкційних канатних загальним об'ємом 10 600 метрів погонних на об'єкті будівництва: «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою: Автономна республіка Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: декларація на початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою замовником будівництва в органах Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим за № КР 08311076992; Договір будівельного підряду № 28/08-12 від « 28» серпня 2012 року; ліцензія на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07 грудня 2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Сістем Енерджи Нью»; ліцензією АЕ № 2800898 від 8 листопада 2013 року виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбур»; актами виконаних робіт та довідками КБ-2в, КБ-3; Договір будівельного субпідряду № 04/03 від 4 березня 2013 року; акти виконаних робіт та довідками КБ-2в, КБ-3; акти передачі (списання) матеріалів.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельного матеріалу зі складу позивача, також в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт міститься підпис проте відсутні ініціали особи та посада особи, яка здійснила підпис. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, які особи були допущені на будівельний майданчик та списки осіб, які були погодженні з Генпідрядником, що передбачено умовами договору № 28/08-12.

Під час перевірки встановлено, що позивачем були придбані ТМЦ для будівництва (інструменти та витратні матеріали) у наступних контрагентів: ТОВ «Аурум Груп Нью» (ЄДРПОУ 38473512), ТОВ «НВК Експерт-Буд» (код 37769359), ТОВ «Ларон» (код 38556834), ТОВ «Ариал» (код 14331605), ТОВ «Аптар» (код 38489249), ТОВ «Укрспецатом» (код 30310584).

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Аурум Груп Нью» (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі - продажу №31/12 від 31.12.2013 р, згідно умов договору позивачем було придбано інструменти та матеріали: пневмоударники КОП-54 та долота шарошкові 190,5, в кількості 10 шт. за кожний товар, всього на загальну суму 357 600,00 гривень.

У відповідності до пунктів 3.1 - 3.3 вищезазначеного Договору, здавання-приймання Товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників Сторін. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними Сторонами накладними. Якщо за результатами приймання якість Товару не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, то Покупець має право відмовитися від приймання Товару. Доставка товару здійснюється за домовленістю Сторін.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду наступні документи: накладна №3112 від 31.12.2013, податкову накладну №64 від 31.12.2013 р. на загальну суму 357600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 59600,00 грн.), прибуткову накладну №ПН-0000937 від 31.12.2013 р.

Суд звертає увагу, що в накладній №3112 містяться підписи, проте, відсутні дані про осіб, які підписували даний документ; в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача», проте, відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем були придбано у ТОВ «НВК Експерт-Буд» пневмоударники КОП-54, електроди зварювальні 13/55, натяжний пристрій ДГ-240, насос буровий НБ-4 та маслостанція до домкрату ДГ- 240 на загальну суму 511 980,00 гривень. В підтвердження придбання товару позивачем надано суду наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні.

Суд звертає увагу, що в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача» (відсутні дані про особу, яка проставила підпис П.І.Б., посада), відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Позивачем було придбано у ТОВ «Ларон» пневмоударники КОП-54, бурові коронки КНШ-110, долота шарошкові 190,5 на загальну суму 218 628,00 гривень. В підтвердження придбання товару позивачем надано суду наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні.

Суд звертає увагу, що в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача» (відсутні дані про особу, яка проставила підпис П.І.Б., посада), відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було придбано у ТОВ «Ариал» пневмоударники КОП-54 та бурові коронки КНШ-110, на загальну суму 216 432,00 гривень. В підтвердження придбання товару позивачем надано суду наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні.

Суд звертає увагу, що в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Також, Позивачем було придбано у ТОВ «Аптар» (код 38489249) глину жирну, пневмоударники КОП-54, бурові коронки КНШ-110 та долото шарошкове 190,5 на загальну суму 178 920,00 гривень. В підтвердження придбання товару позивачем надано суду наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні.

Суд звертає увагу, що в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Позивачем було придбано у ТОВ «Укрспецатом» (код 30310584) пневмоударники КОП-54 та бурові коронки КНШ-110 на загальну суму 157 824,00 гривень. В підтвердження придбання товару позивачем надано суду наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові накладні.

Суд звертає увагу, що в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані поставлення на склад позивача вищезазначеного товару і ким і коли даний товар поставлявся і в якому обсязі, а з наданих позивачем Актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засовів не є можливим встановити коли і ким поставлявся товар і яким чином він обліковувався.

Також, суд звертає увагу, що з рахунків-фактури, видаткових накладних, прибуткових накладних не можливо встановити місце відвантаження товару та місце доставки вищезазначеного товару та на склади позивача, чи на будівельні майданчики.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до п.п.11.1 та п.п.11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998р., встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктами 11.2, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Отже, товаротранспортні накладні відносяться до первинної транспортної документації, ведення якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів, товаротранспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник(вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товаротранспортної накладної підписом і печаткою (штампом).

З огляду на викладене, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано належних первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов договорів укладених позивачем з контрагентами, а надані складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік", а також те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту використання товару, який за його твердження був ним отриманий за договорами у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з контрагентами за вищезазначеними договорами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжних доручень № 354 від 24.11.2014 та № 353 від 24.11.2014 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 974,40 грн.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністюз обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СпецБур" (код ЄДРПОУ 37195757) решту суми судового збору у розмірі 3897,60 грн. три тисячі вісімсот девятосто сім грн. 60 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов