Постанова

від 20.03.2015 по справі 826/18571/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2015 року № 826/18571/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 листопада 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП» (далі - ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) по проведенню зустрічної звірки ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-серпень 2014 року та які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» за період січень-серпень 2014 року, на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки; зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» за період січень-серпень 2014 року, та які були змінені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ініціювання контролюючим органом проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232.

Позивач вказує на те, що на його адресу не було направлено жодного письмового запиту щодо надання документів для проведення зустрічної звірки, а отже, акт був складений на підставі бази даних контролюючого органу, податкової звітності з ПДВ, при цьому жодних первинних документів при складанні вказаного акту відповідачем досліджено не було.

Позивач також звертає увагу на те, що в силу приписів чинного податкового законодавства зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації, яка може використовуватись під час проведення камеральних, документальних або фактичних перевірок для прийняття відповідних висновків про порушення платником податків законодавства про оподаткування та, як наслідок, визначення податкових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Станом на день подання позову, повідомлення-рішення за результатами складання Акту № 2319/26-55-22-07/38913185 від 07.08.2014 р. не приймалось, узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту не відбувалось.

За таких умов, позивач вважає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до автоматизованих інформаційних систем «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок» та «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» може бути зроблений контролюючим органом лише після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, на його переконання, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» в розрізі контрагентів за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 p., які, на думку позивача, були змінені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, мають бути відображеними в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок».

Відповідачем в порушення основних засад податкового контролю за результатами складання Акта 2319/26-55-22-07/38913185 від 07.08.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено безтоварність операцій, здійснених позивачем з його контрагентами, що в свою чергу може вплинути на відомості про діяльність позивача та його податкові зобов`язання в інформаційних базах Державної податкової служби.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать матеріальному інтересу, котрий платник податку має у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації контролюючим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач наголошує на тому, що дії посадової особи контролюючого органу, пов`язані з вжиттям заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та виконанням функціонального обов`язку стосовно висвітлення у акті про неможливість проведення зустрічної звірки відповідних висновків стосовно господарської діяльності підприємства, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Представник відповідача позов не визнав, в своїх запереченнях просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 12.02.2015 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи 38913185; місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 3/10) зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 25.09.2013 р., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 070 102 0000 051313.

Як платник податків позивач з 26.09.2013 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та є платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200145331 від 01.11.2013 р., індивідуальний податковий номер 389131826556).

З метою вручення запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 07.08.2014 р. № 36539/10/26-55-22-07-10 щодо господарських відносин з контрагентом-покупцем ТОВ «СК «ВЕКТОР», код ЄДРПОУ 35506670 та постачальниками за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП».

При виході на перевірку за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, офіс 3/10, встановлено відсутність підприємства за вищевказаною адресою та складено акт від 07.08.2014 р. № 1657/26-55-22-07/38607473 з питання перевірки фактичного та юридичного місцезнаходження ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП».

До оперативного підрозділу ГУ Міністерства доходів і зборів України передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків за № 1400/9/26-55-22-07-03 від 07.08.2014 р.

Крім того, до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України за березень 2014 року, в якому зазначено, що: а) за податковою адресою: м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, кв. 3/10 підприємство ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» знаходиться згідно договору оренди № 3/8 від 02.01.2013 р. Загальною площею 14 кв. м.; б) директор ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» Дзюба Олександр Миколайович під час виїзду за податковою адресою підприємства: м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, кв. 3/10 відмовився надавати пояснення. Але під час усної розмови останній повідомив про свою причетність до фінансово-господарської діяльності.

07 серпня 2014 року контролюючим органом складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 38913185) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» № 2319/26-55-22-07/38913185 (далі - Акт № 2319/26-55-22-07/38913185).

Вказаним актом встановлені порушення вимог:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період березень 2014 року на суму 1 542 903 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ за період березень 2014 року на суму 1 542 333 грн.

За результатами звірки ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період березень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період березень 2014 року.

Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Незгода з діями відповідача по проведенню зустрічної звірки, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, та необхідність вчинення відповідачем певних дій обумовили позивача на звернення з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2 та 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України зазначає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В силу пункту 2 цього Порядку № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 7 Порядку № 1232 визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 розроблені та затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (пункт 2.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п. 3.1. Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання за допомогою Інформаційної системи «Зустрічні звірки» (далі - ІС «Зустрічні звірки»).

Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Аналогічні положення містяться і в пункті 3 Порядку № 1232.

Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Вказане знаходиться у повній відповідності з вимогами пункту 4 Порядку № 1232.

Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій передбачено, що обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

При цьому, у відповідності до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом або у разі надходження запиту на її проведення від іншого податкового органу, або за власною ініціативою.

При цьому, у разі проведення звірки за власною ініціативою платник податків та суб'єкт господарювання з яким проводиться звірка мають перебувати на обліку в одному органі державної податкової служби або в межах одного населеного пункту.

Суд звертає увагу на той факт, що вищевказані норми не визначають як підставу проведення звірки - направлення запиту платнику податку.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідачем з метою вручення запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 07.08.2014 р. № 36539/10/26-55-22-07-10 щодо господарських відносин з контрагентом-покупцем ТОВ «СК «ВЕКТОР», код ЄДРПОУ 35506670 та постачальниками за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП»: 01042, м. Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 3/10, за результатами чого контролюючим органом було встановлено відсутність підприємства за вищевказаною адресою та складено акт від 07.08.2014 р. № 1657/26-55-22-07/38607473 з питання перевірки фактичного та юридичного місцезнаходження ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП».

Також встановлено, що зустрічну звірку позивача щодо фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період діяльності з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. неможливо провести.

Результати звірки оформлені відповідно до приписів пункту 4.4 Методичних рекомендацій.

Зі змісту викладеного випливає, що дії по проведенню зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків для позивача та віднесені до компетенції відповідача. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином, оскільки дії з проведення зустрічних звірок не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що контролюючий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії по проведенню зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 28.08.2014 р. у справі № К/800/35272/14, від 18.06.2014 р. № К/800/10170/13 та ін.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 р. № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 р. № 462), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 р. за № 503/25280, працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження платника податків.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про направлення до відповідного держреєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

У разі надходження держреєстратору від контролюючого органу повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням держреєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом 5 робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання держреєстратору реєстраційної картки.

Якщо держреєстратору повернуто поштове відправлення, держреєстратор вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді даних в електронному вигляді для державних органів у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Втім, факту направлення відповідачем до відповідного держреєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою ст. 19 Закону № 755-IV судом не встановлено.

У той же час, суд зазначає, що висновки податкових перевірок (звірок) можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року № 1197 введено в експлуатацію ІС «Податковий блок».

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України 31 липня 2014 року № 22, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених у сформованих вимогах про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу державної фіскальної служби, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу державної фіскальної служби, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» та інших баз даних органів державної фіскальної служби.

Відповідні підрозділи органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум грошових зобов'язань із відповідним повідомленням органу державної фіскальної служби, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу державної фіскальної служби, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань, сум єдиного внеску (у випадку їх виявлення) та вносять їх до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок».

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п. п. 54.1, 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платником податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/51574/13 від 13.03.2014 року.

У той же час при вирішенні даної справи суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в Інформаційних листах від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 та від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Так, згідно з правовою позицією ВАС України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. суду були надані копії первинних фінансово-господарських документів (копій договорів підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, договорів підряду на виконання будівельних робіт, договорів будівельного підряду, договорів на проведення підрядних робіт, договорів підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт, договорів субпідряду, договорів підряду на виконання монтажних робіт, договорів субпідряду на виконання монтажних робіт, договорів підряду, договорів про надання послуг, договорів про виконання робіт, договорів про надання послуг механізмами, договорів на виконання електромонтажних робіт, договорів на виконання будівельних робіт, актів виконаних робіт, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових, видаткових накладних), які свідчать на його думку, про правомірність формувань відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Разом з тим, такі первинні документи не можуть бути прийнятними, оскільки згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, звіту про нарахування єдиного внеску, поданих до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві загальна чисельність працюючих на ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» складає одна особа. Середньомісячна заробітна плата складає 0 грн. Інформації щодо приміщень, які використовував позивач у своїй діяльності, станом на момент перевірки немає.

Проведеною перевіркою не виявлено, а платником податків не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання своїх зобов'язань.

В сукупності встановлені обставини, дають суду підстави вважати, що позивач через відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, не міг виконувати (реалізовувати) послуги з ремонту, будівельно-монтажні роботи, роботи з влаштування об'єктів.

В зв'язку з цим, суд приходить до переконання про неможливість здійснення ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» діяльності, відображеної в наданих первинних фінансово-господарських документах.

Як наслідок, у ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з контрагентами в розумінні ст. 134 та ст. 185 ПК України.

З підстав викладеного, суд вважає, що порушення порядку коригування відповідачем в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України (Державної фіскальної служби України) за відсутності підтвердження даних обліку платника податку не може тягнути за собою обов'язок контролюючого органу відновити такі дані.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» за період січень-серпень 2014 року, на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки та зобов'язання відповідача відобразити в електронній базі даних Автоматизована інформаційна система «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «СКАЙСІТІ-ГРУП» за період січень-серпень 2014 року, та які, на думку позивача, були змінені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість відповідачем доведено правомірність його дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙСІТІ-ГРУП» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко