Постанова

від 18.03.2015 по справі 916/4688/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р.Справа № 916/4688/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Журавльова О.О.

Шевченка В.В.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 17.03.2015р. №94)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.03.2015р.:

від позивача: Сакали М.Я., за довіреністю;

Мякішев О.П., (директор);

від відповідача: Ногай Д.С., за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"

на рішення господарського суду Одеської області

від 03 лютого 2015 року

по справі № 916/4688/14

за позовом Приватного підприємства "Резерв-С"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"

про стягнення заборгованості у сумі 27688,50 дол. США та 1074515,68 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.03.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. по справі №916/4688/14 (суддя Петров В.С.) задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Резерв-С" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" про стягнення заборгованості у сумі 27688,50 дол. США та 1074515,68 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто: заборгованість за договором банківського вкладу №4Д-2009 від 13.01.2009р. в сумі 428517,05 грн., заборгованість за договором банківського вкладу №27Д-2010 від 27.12.2010р. в сумі 1000000,00 грн., заборгованість за договором банківського рахунку №9665 по поточному рахунку №26000966502840 у сумі 18569,05 грн., заборгованість за договором банківського рахунку №9665 по поточному рахунку №26000966501 у сумі 74515,68 грн., стягнуто з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 30432,04 грн. з посиланням на те, матеріалами справи підтверджені обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення позивачу суми вкладу та процентів за вкладом після закінчення строку дії спірних договорів банківського вкладу, а також суми коштів по договору банківського рахунку, отже, суд першої інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що положення статей 44 - 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими визначено процедуру ліквідації неплатоспроможного банку та порядок заявлення вимог його кредиторами, не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки норми зазначеного закону не виключають можливості кредитора банку, що ліквідується, звернутися до суду за захистом свого порушеного права на повернення депозиту з процентами за користування банком грошовими коштами, внесеними на депозит, та залишку грошових коштів на поточних рахунках після закінчення строку дії договорів банківського вкладу (депозиту) та припинення договору банківського рахунку.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. по справі №916/4688/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Резерв-С" у повному обсязі , мотивуючи це тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не ґрунтуються на повному та всебічному розгляду справи по суті з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2009р. між Акціонерним комерційним банком „Порто Франко" (Банк) та ПП „Резерв-С" (вкладник) укладено договір банківського вкладу № 4Д-2009 (договір 1). Вказаний договір відповідно до п. 1.1. укладено на умовах повернення вкладу після спливу встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 2.2. договору 1 банк гарантує повернення грошових коштів у встановлений договором строк.

Згідно з п. 4.3. договору 1 у разі розірвання договору або закінчення строку його дії банк на протязі 3-х банківських днів закриває депозитний рахунок вкладника.

Як свідчать матеріали справи, до договору 1 між сторонами укладено 4 додаткові угоди.

Так, відповідно до п. 1 додаткової угоди № 4 від 11.11.2013р., пункт 1.1. договору 1 викладено в наступній редакції: „1.1. Вкладник перераховує грошові кошти, а Банк приймає ці грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок №26152966502840 в АБ „Порто-Франко", грошову суму (внесок) у розмірі 24 000 дол. США (депозит) на строк по 12.11.2014 року, на умовах і в порядку, визначених цим договором".

Позивач зазначає, що залишок на рахунку №26152966502840 складає 26000 дол. США.

Також 27.12.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу № 27Д-2010 (договір 2). Вказаний договір відповідно до п. 1.1. укладено на умовах повернення вкладу після спливу встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 4.3. договору у разі розірвання договору або закінчення строку його дії банк на протязі 3-х банківських днів закриває депозитний рахунок вкладника.

Матеріали справи свідчать, що до цього договору банком та вкладником укладено 3 додаткові угоди.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 3 від 29.11.2013 року пункт 1.1. договору викладено в наступній редакції: „1.1. Вкладник перераховує грошові кошти, а Банк приймає ці грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок №2615009665001 грошову суму (внесок) у розмірі 900000,00 грн. на строк по 01.12.2014р., на умовах і в порядку, визначених договором".

Як стверджує позивач, станом на момент подачі позову залишок на рахунку №2615009665001 складає 1 000000,00 грн.

Відповідно до п. 2.8. договору 2 вкладник має право повідомити банк не менш як за 7 робочих днів про своє бажання достроково розірвати договір. При своєчасному повідомленні - договір достроково розривається без втрати нарахованих процентів.

Згідно з п. 4.3. договору 2 у разі розірвання договору або закінчення строку його дії банк на протязі 3-х банківських днів закриває депозитний рахунок вкладника.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове розірвання та повернення грошової суми за договорами банківського вкладу (депозитів) № 27Д-2010 від 27.12.2010р., а також із заявою про повернення грошової суми за договорами банківського вкладу (депозиту) № 4Д-2009 від 13.01.2009р. Проте, відповіді на вказані заяви позивач не отримав, а грошові кошти по банківським вкладами відповідач не повернув.

Також, 09.01.2009р. між Акціонерним комерційним банком „Порто Франко" (банк) та ПП „Резерв-С" (клієнт) укладено договір банківського рахунку №9665 (договір 3), за яким клієнту відкрито поточний рахунок № 26000966501 в національній валюті та поточний рахунок №26000966502840 в дол. США.

Відповідно до п. 6.2. договору 3 дія останнього договору припиняється у випадках, передбачених цим договором та діючим законодавством України.

Згідно з п. 7.4. договору 3 цей договір може бути розірвано за заявою клієнта в будь-який час.

Як вбачається з матеріалів справи, залишок на рахунку № 26000966501 складає 74515,68 грн., а залишок на рахунку №26000966502840 - 1150 дол.США.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача із заявою про розірвання договору банківського рахунку №9665 та повернення грошових коштів, однак відповіді на вказану заяву позивачем не отримано, а грошові кошти по банківським рахункам відповідачем не повернуто.

З огляду на викладені обставини, ПП „Резерв-С" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „Порто-Франко" заборгованості в сумі 27688,50 дол.США та 1074515,68 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26 вересня 2014 року № 610 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» до категорії неплатоспроможних» виконавчого дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 року прийнято рішення № 103 про запровадження з 29.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк „Порто-Франко" (код ЄДРПОУ: 13881479; МФО: 328180; місце знаходження: вул. Пушкінська, 10, м. Одеса, 65026, Україна).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АБ «Порто-Франко" призначено Красюка Ігоря Івановича. Тимчасову адміністрацію в АБ „Порто-Франко" запроваджено строком на 3 місяці з 29 вересня 2014 по 29 грудня 2014 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015р. №67 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „Порто-Франко" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 «Про початок процедури ліквідації АБ „Порто-Франко" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „Порто-Франко" (та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ „Порто-Франко" Красюка Ігоря Івановича строком на 1 рік з 30.01.2015р. по 29.01.2016р. включно.

Згідно з ч. 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ч. 1 статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Колегія суддів зазначає, що у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, отже, даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України, які регулюють дані правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За положеннями п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник це лише фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що на вклади юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності поширюється заборони, встановлені ст.36 даного Закону.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Апеляційний господарський суд зазначає, що з врахуванням положень статей 177, 190, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач є кредитором позивача, на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що уповноважена особа Фонду дала дозвіл на продовження виконання відповідачем спірних платіжних доручень позивача.

Приймаючи до уваги вищезазначені приписи законодавства та аналізуючи обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки з моменту введення тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк „Порто-Франко" майнові вимоги за вказаними позивачем договорами задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. по справі №916/4688/14 слід скасувати, а апеляційну скаргу ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Соловйової Н.А. - задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2015р. по справі №916/4688/14 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 23.03.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Шевченко В.В.