Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/29510/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/29510/14-г

За позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія 94»

про стягнення 32 839,01 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Сокальчук С.О.- представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 32 839,01 грн. за договором № КБР-12/09/11 від 01.09.2011, а саме: 25 700,00 грн. основного боргу, 1 044,46 грн. 3% річних, 4 179,89 грн. інфляційних втрат, 1 914,66 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/29510/14-г, розгляд справи призначено на 28.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 розгляд справи відкладено на 18.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 11.03.2015.

В судовому засіданні 11.03.2015 представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача щодо стягнення 25 700,00 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 не було здійснено оплату винагороди за використання невиключного права на публічне виконання та оприлюднення музичних творів. Крім того, за прострочення оплати платежів за договором № КБР-12/09/11 від 01.09.2011, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 044,46 грн. 3% річних та 4 179,89 грн. інфляційних втрат - з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 1 914,66 грн. пені - з посиланням на п. 2.6 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011.

Відповідач в судові засідання 28.01.2015, 18.02.2015 та 11.03.2015 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні, що узгоджується і з приписами п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 між позивачем - ПО «Українська ліга авторських і суміжних прав», що здійснює колективне управління майновими правами суб?єктів авторського права відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» та на підставі Свідоцтва № 19/2011 від 24.01.2014 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, та відповідачем - ТОВ «Вікторія 94», як користувачем, укладено договір № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 (далі - договір № КБР-12/09/11 від 01.09.2011).

В преамбулі договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 визначено, що позивач є організацією, о має повноваження надавати дозвіл на використання об?єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об?єктів суміжних прав способом публічного виконання на підставі Свідоцтва № 19/2011 від 24.01.2014 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб?єктів авторського права та договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань - ОП «Українська ліга музичних прав».

П. 2.1 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 сторони узгодили, що користувач (відповідач) здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм,а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - твори), а позивач надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті), а користувач зобов?язується виплачувати винагороду (роялті) позивачу відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до пункту 2.3 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 сторони визначили, що користувач зобов?язується перерахувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті) , узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати позивачу акт про виплату роялті.

Пунктом 2.6 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 визначено, що у разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов?язання по договору, позивач має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період прострочення, за кожен день такого прострочення.

П. 4.1 та 4.2 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011, а в частині невиконаних фінансових зобов?язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов?язань, до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до зазначеної в п. 4.1 дати припинення дії договору, дія договору вважається продовженою ще на 1 календарний рік, щорічно.

Додатком № 1 до договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 сторони узгодили перелік закладів, в яких користувач здійснює публічне виконання творів, а саме: кафе «Чотири кімнати» по вул. Єреванській, 8 у м.Києві, кількість місць - 40.

Додатком № 1 2 до договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 сторонами погоджено, що розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів складає:

- за період з 01.09.2011 по 30.09.2011% 1206,00 грн.;

- починаючи з 01.10.2011 сума щомісячної винагороди становить 800,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи надано виписку по особовому рахунку, сформовану на підприємстві, згідно якої відповідачем було перераховано на користь позивача загалом 5 906,00 грн. , а саме: 07.09.2011 - 1206,00 грн. (за вересень 2011 року), 12.10.2011 - 700,00 грн. (за жовтень 2011 року), 11.11.2011 - 800,00 грн. (за листопад 2011 року), 28.12.2011 - 800,00 грн. (за грудень 2011 року), 25.12.2011 - 800,00 грн. (за січень 2012 року), 15.02.2012 - 800,00 грн. (за лютий 2012 року), 14.03.2012 - 800,00 грн. (за березень 2012 року).

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було виплачено позивачу за договором № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 винагороду в сумі 25 700,00 грн. за період з квітня 2012 року по листопад 2014 року включно (за 32 місяці по 800,00 грн./на місяць), що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Статтею 199 Цивільного кодексу України визначено, що результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об'єкти права інтелектуальної власності створюють цивільні права та обов'язки відповідно до книги четвертої цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до статті 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема авторство.

Згідно з статтею 433 Цивільного кодексу України,об?єктами авторського права є зокрема музичні твори, аудіовізуальні твори.

Згідно з п. 2 та п. 6 ч. 1 статті 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його: відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі, публічне виконання.

Згідно з статтею 449 Цивільного кодексу України, об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.

Статтею 454 Цивільного кодексу України встановлено, що використанням фонограми, відеограми є:

1) пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі відеограми, фонограми;

2) продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

3) оренда оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

4) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обраних нею.

Статтею 47 Закону України «Про авторські та суміжні права» визначено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління (п. 1). Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом (п. 2). Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Згідно з ч. 5 статті 48 Закону України «Про авторські та суміжні права» визначає, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

П.п б ч. 1 статті 49 Закону України «Про авторські та суміжні права» визначено, що Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону.

Статтею 33 Закону України «Про авторські та суміжні права» визначено, що договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі (ч. 1). Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 наведеної статті).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч умов договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 не було здійснено у визначений договором строк (не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який здійснюється платіж) оплату винагороди за використання невиключного права на публічне виконання та оприлюднення музичних творів загалом в сумі 25 700,00 грн. за період з квітня 2012 року по листопад 2014 року включно (за 32 місяці по 800,00 грн./на місяць), у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 700,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 щодо своєчасного виконання зобов?язання по оплаті винагороди за використання невиключного права на публічне виконання та оприлюднення музичних творів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 25 700,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25 700,00 грн. - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення оплати платежів за договором № КБР-12/09/11 від 01.09.2011, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 044,46 грн. 3% річних та 4 179,89 грн. інфляційних втрат - з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 1 914,66 грн. пені - з посиланням на п. 2.6 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 700,00 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 2.6 договору № КБР-12/09/11 від 01.09.2011 - є підставами для стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, а також та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми.

З огляду на викладене, суд, перевіривши наведені позивачем у позові розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені (розрахованої з урахуванням ч. 6 ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), погоджується з наведеним розрахунком щодо сум, строків та ставок нарахувань наведених показників (здійснених окремо за кожен місяць), і задовольняє вимоги позивача в цій частині у повному обсязі, а саме: 1 044,46 грн. 3% річних, 4 179,89 грн. інфляційних втрат та 1 914,66 грн. пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 25 700,00 грн. основного боргу, 1 044,46 грн. 3% річних, 4 179,89 грн. інфляційних втрат та 1 914,66 грн. пені.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія 94» (код ЄДРПОУ22870902; місцезнаходження: 03087 м.Київ, вул. Єреванська,8) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (ЄДРПОУ 37396233, місцезнаходження: 02100 м.Київ, вул. Бажова, буд. 15/20) суму основного боргу - 25 700 (двадцять п?ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3% річних - 1 044 (одну тисячу сорок чотири) грн. 46 коп., інфляційні втрати - 4 179 (чотири тисячі сто сімдесят дев?ять) грн. 89 коп., пені - 1 914 (одна тисяча дев?ятсот чотирнадцять) грн. 66 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.03.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова