Постанова

від 16.03.2015 по справі 810/706/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року           810/706/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтрембуд"

простягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтрембуд" про стягнення податкового боргу в сумі 63753,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Дана заборгованість підтверджується декларацією, податковим повідомленням-рішенням, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого) та витягом з журналу реєстрації надходжень поштових повідомлень.

Разом з тим, відповідач не скористався наданим частиною третьою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України правом щодо подачі заперечень на адміністративний позов, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтрембуд" зареєстровано як юридичну особу 16.11.2009 та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів відповідач перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 06.02.2015 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 63753,24 грн., який виник з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 196,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в листопаді 2013 року Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ліфтрембуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Соліус" за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, за результатами якої складено Акт від 29.11.2013 №2180/10-02-22-01/36822683/57.

Актом перевірки було встановлено порушення ТОВ "Ліфтрембуд" п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого в занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на суму 50000,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 №0007032201/2665, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 62500,00 грн., в тому числі 50000,00 грн. за основним платежем та 12500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Згідно з абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 в адміністративній справі №810/3084/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Ліфтрембуд" про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 №0007032201/2665 було відмовлено.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з вимогами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 в адміністративній справі №810/3084/14 набрала законної сили 18.09.2014.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування.

Частиною першою цієї ж статті визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013 №0007032201/2665, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 62500,00 грн., є правомірним, на сьогоднішній день не скасоване та підлягає виконанню, а податкове зобов'язання в сумі 62500,00 грн. є узгодженим з 18.09.2014.

Згідно даних облікової картки відповідача переплата з податку на додану вартість становить 1743,23 грн.

Крім того, згідно облікової картки ТОВ "Ліфтрембуд" з податку на додану вартість, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання останньому нараховано пеню в розмірі 2800,47 грн.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 63753,24 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена податкова вимога від 10.12.2014 №1039-25/154 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу за юридичною адресою.

Проте, дана податкова вимога залишилась частково без задоволення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання контролюючим органом граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, відповідачем не виконане зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим за Відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 63753,24 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 63753,24 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтрембуд" (код ЄДРПОУ 36822683) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 63753 (шістдесят три тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 24 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Балаклицький А. І.