Рішення

від 23.03.2015 по справі 920/148/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.2015 Справа № 920/148/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіної Н.М., розглянувши матеріали справи № 920/148/15

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Агро Інвест», м. Конотоп

про стягнення 268192 грн. 11 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився;

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про виконання робіт № 2 від 07.08.2014 року у розмірі 120730 грн., штраф у розмірі 135204 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 3704 грн. 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 8553 грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору.

23.03.2015 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що відповідачем було сплачено суму основного боргу за договором про виконання робіт № 2 від 07.08.2014 року у розмірі 120730 грн. у зв'язку з чим позивач відмовляється від стягнення суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 5060 грн. 38 коп. процентів річних, 19625 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 14929 грн. 93 коп. пені, 184703 грн. 80 коп. штрафу, 5363 грн. 84 коп. судового збору.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

07 серпня 2014 року між позивачем - ФОП ОСОБА_1 та відповідачем - ТОВ «Респект Агро Інвест» було укладено договір про виконання робіт №2, згідно умов якого виконавець (позивач) зобов'язується на території сільгоспугідь замовника (відповідача) виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

За умовами п.1.2 договору ціна робіт за договором становить: за збирання соняшнику - 270 (двісті сімдесят) грн./га, за збирання льону- 450 (чотириста п'ятдесят) грн./га, за збирання проса - 280 (двісті вісімдесят) грн./га.

Згідно положень п.3.2, 3.3 договору загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання виконаних робіт, що підписані сторонами, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача) на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

На виконання пп. 3.2, 3.3 п. 3 договору про виконання робіт №2 від 07.08.2014 р. сторонами 31.08.2014 року було складено акт прийому - передачі виконаних робіт, згідно якого виконавцем (позивачем) було надано послуги замовнику (відповідачу) з підборки проса на площі 31 га, з обмолоту льону на площі 82 га, загальна вартість яких складає 45580 грн. 00 коп.

На виконання пп. 3.2, 3.3 п. 3 договору про виконання робіт №2 від 07.08.2014 р. сторонами 13.10.2014 року було складено акт прийому - передачі виконаних робіт, згідно якого виконавцем (позивачем) було надано послуги замовнику (відповідачу) з обмолоту соняшника на площі 245 га, з обмолоту льону на площі 20 га, загальна вартість яких складає 75150 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не здійснив оплату за договором про виконання робіт № 2 від 07.08.2014 року згідно акту прийому-передачі робіт від 31.08.2014 року на суму 45580 грн. 00 коп. та згідно акту прийому-передачі робіт від 13.10.2014 року на суму 75150 грн. 00 коп., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 120 730 грн. 00 коп.

23.03.2015 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій зазначає про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 120 730 грн., у зв'язку з чим позивач зменшив суму позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд прийняв подану заяву до розгляду.

У зв'язку з тим, що відповідач не своєчасно здійснив оплату виконаних робіт за договором про виконання робіт № 2 від 07.08.2014 року позивачем було нараховано відповідачу 184703 грн. 80 коп. штрафу, 5060 грн. 38 коп. 10% річних, 19625 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 14929 грн. 93 коп. пені.

Відповідно до п.п. 5.3, 5.4, 5.5 за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю: пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нараховується на суму заборгованості , за кожен день прострочення оплати; штраф у розмірі 1% з суми заборгованості за кожен день прострочення платежу; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно з ч.6 ст. 231 та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором; платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як роз'яснено в п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасневиконаннягрошовихзобов'язань" та ч.2 ст.343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту положень ч.ч.2,3 ст.549 Цивільного кодексу України та ч.ч.4,6 ст. 231 , ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України , законодавцем розмежовуються штраф та пеня як різні види неустойки. Зокрема, штраф є господарською санкцією (неустойкою), яка носить разовий характер, тобто встановлюється у твердій сумі (фіксованій або у відсотковому відношенні до суминевиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання) та сплачується (стягується) однократно .Водночас, на відміну від штрафу, пеня є господарською санкцією (неустойкою), яка носить триваючий характер, тобто нараховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, згідно п.5.4 договору якщо замовник не сплачує платежі за надані послуги у строки, зазначені договором, то він зобов'язаний виплатити на користь виконавця штраф у розмірі 1% з суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

З огляду на викладене, визначений у п.5.4 договору штраф, який нараховується у відсотках за кожен день прострочення від суми заборгованості, за своєю правовою природою є пенею, яка може бути стягнута лише у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню, є вимоги по стягненню пені в сумі 14929 грн. 93 коп., в решті суми пені, визначеної позивачем як штраф, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у випадку прострочки виконання зобов'язань за виконанні виконавцем роботи по збиранню вражаю замовник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідачем не своєчасно було здійснено оплату виконаних робіт за договором № 2 від 07.08.2014 року господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 14929 грн. 93 коп. пені, 19625 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 5060 грн. 38 коп. 10% річних правомірними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 3206 грн. 92 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект Агро Інвест» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Миру 40 і.к. 38426771) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 і.к. НОМЕР_1) 14929 грн. 93 коп. пені, 19625 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 5060 грн. 38 коп. 10% річних за неналежне виконання умов договору про виконання робіт № 2 від 07.08.2014 року та 3206 грн. 92 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 184703 грн. 80 коп. штрафу - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2015 року.

Суддя І.В. Зайцева