Ухвала

від 20.03.2015 по справі 908/1779/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.03.2015 Справа № 908/1779/15-г

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 4-А, ідентифікаційний код 30719935)

про стягнення 12 534, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ТОВ "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди в розмірі 12 534, 60 грн.

Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 19.03.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності .

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є фізичною особою - підприємцем та на підставі договору оренди № 1277 від 01.05.2005р. користується для ведення господарської діяльності приміщенням № 1 та № 153, розташованими на першому поверсі будинку АДРЕСА_2.

Орендарем приміщення, що розташоване поверхом вище, є ТОВ "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" на підставі договору оренди від 16.06.2004р.

16.01.2013р. внаслідок аварії системи водопостачання орендовані позивачем нежитлові приміщення були залиті водою з вини відповідача. У зв'язку із чим позивачу було причинено шкоду у розмірі 12 534, 60 грн.

Проте, позивачем не надано жодних документів, що підтверджують за громадянином ОСОБА_1 статус суб'єкта підприємницької діяльності на момент звернення з цим позовом до суду .

За приписами п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява в обов'язковому порядку повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Вказана норма носить імперативний характер і не підлягає ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

За відсутністю даних документів суд позбавлений можливості встановити (перевірити) правовий статус позивача, а відтак і визначити підвідомчість даного спору господарському суду, а також перевірити обставини, на які позивач посилається в позові.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що додані до позовної заяви фотокопії документів жодним чином не завірені.

Згідно п 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору .

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Згідно роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ПП ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Частиною 4 статті 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір" унормовано, що за повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до відповідача ТОВ "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" про стягнення шкоди в розмірі 12 534, 60 грн. позивач має право додати до позову в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісні документи про сплату судового збору - меморіальний ордер № 912610005 від 16.02.2015р. на суму 1 827, 00 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за цим меморіальним ордером, звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, ч.1, п. 2-1 ч.2 ст. 54, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" про стягнення шкоди в розмірі 12 534, 60 грн. та додані до неї матеріали на 75 аркушах (в тому числі оригінал меморіального ордеру № 912610005 від 16.02.2015р. на суму 1 827, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.