Ухвала

від 03.12.2014 по справі 811/1731/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2014 рокусправа № 811/1731/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р.

у справі № 811/1731/13-а

за позовом Приватного підприємства «Проф-Буд Тех» (далі - позивач)

до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач)

про скасування податкового повідомлення-рішення, --

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2013 року № 0000662240.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.05.2013 року № 0000662240.

Суд першої інстанції не погодився з висновками податкового органу про неправомірність формування позивачем податкових зобов'язань, обґрунтованими порушеннями п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, які належними доказами не доведені. Дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000662240 від 13.05.2013 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність рішення суду обставинам справи, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що суд не надав належної оцінки обставинам, що викладені у акті від 15.03.2013 року № 997/22-4/30305270 ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної перевірки ТОВ «ВЕСНА» та акті № 999/22.8/37956013 від 15.03.2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптіма Інвест-Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, які є контрагентами позивача.

Як свідчить зміст названих актів, перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні у ТОВ «ВЕСНА» складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ПП «Оптіма Інвест-Груп» не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджетних цільових фондів. ПП «Оптіма Інвест-Груп» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, ТОВ «ВЕСНА» мало правовідносини з підприємствами, які згідно акту здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди третім особам.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надійшли.

Представники сторін до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду сторони сповіщено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач з 10.01.2007 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради та перебуває на податковому обліку у Кіровоградській ОДПІ Кіровоградської області ДПС (а.с. 25 - 27, т. 1).

Посадовою особою відповідача на підставі наказу № 840 від 17.04.13 (а.с. 7, т.1) з 18.04.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на прибуток підприємства, по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕСНА» за березень та серпень 2012 року, з ПП "Оптіма Інвест-Груп" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 68/22-4/34813457 від 19.04.13 (а.с. 8-21, т. 1), яким зафіксовано допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 185.1, п.187.1, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 69 909,63 в т.ч.: за березень 2012 року в сумі 3 113,67 грн., за серпень 2012 року в сумі 45 709,31 грн.; за жовтень 2012 року в сумі 735,53 грн.; за листопад 2012 року в сумі 7 434,45 грн.; за грудень 2012 року в сумі 12 916,67 грн.;

- п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 14 200 грн. за січень 2013 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000662240 від 13.05.2013, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до ч. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 300 грн., з яких 14 200 грн. - за основним платежем, 7 100 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 23, т. 1).

Згідно з поясненнями представника відповідача ГДПРІ Кіровоградської ОДПІ Бєлової І.П., яка проводила перевірку позивача, на розмір донарахованого позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000662240 від 13.05.2013 року грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 14 200 грн. вплинули висновки Акту перевірки про безпідставність формування ним податкового кредиту у січні 2013 року на суму 14 200 грн. внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ за податковими накладними ПП "Оптіма Інвест-Груп", за рахунок якого позивач отримав неправомірну податкову вигоду.

У ході судового розгляду справи в суді першої інстанції представники позивача посилалися на те, що податковий кредит з ПДВ за січень 2013 року у сумі 14 200 грн. по взаємовідносинах з ПП "Оптіма Інвест-Груп", який не визнаний відповідачем, підтверджений податковими накладними та іншими первинними документами, які свідчать про реальність господарських операцій.

Як вбачається з податкової Декларації з ПДВ на січень 2013 року, реєстру виданих/отриманих податкових накладних за січень 2013 року (а.с. 1-3, 59-60, т.2), до складу податкового кредиту з ПДВ, задекларованого у розмірі 14 200 грн., позивачем включено суми ПДВ за податковими накладними ПП "Оптіма Інвест-Груп" № 47 від 30.11.2012 (1 283,33 грн.), № 49 від 04.12.2012 (3 000 грн.), № 50 від 11.12.2012 (4 833,33 грн.), № 51 від 13.12.2012 (3 333,33 грн.), № 52 від 24.12.2012 (1 750 грн.) (а.с. 81, 91, 92, 93, 98, т.1).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні виписані ПП "Оптіма Інвест-Груп" у зв'язку з виконанням укладених з позивачем договорів субпідряду від 12.11.2012 року, 14.11.2012 року, 20.12.2012 року, згідно з умовами яких генпідрядник - позивач доручив, а субпідрядник ПП "Оптіма Інвест-Груп" взяв на себе зобов'язання по виконанню опоряджувальних робіт на території підприємства ПАТ "Гідросила", на території відділення ПАТ "ПУМБ", по встановленню шлюзу у відділенні № 433 ПАТ "Укрсоцбанк" (а.с. 82 - 83, 67- 68, 94-95, т. 1).

Про виконання цих робіт між сторонами складено Акти за листопад та грудень 2012 року (листопад - а.с. 84, 85, 86, 87, 88, 89, т.1; грудень - а.с. 72-74, 75-77, 77-78, 96 т.1), за якими позивачем прийнятті будівельно-монтажні та опоряджувальні роботи та на підставі яких ним сплачено ПП "Оптіма Інвест-Груп" кошти за виконані роботи (а.с.104, т.1).

З пояснень представників позивача судом установлено, що ПП "Оптіма Інвест-Груп" було залучено позивачем у листопаді та грудні 2012 року як субпідрядну організацію у зв'язку з недостатністю працівників позивача для виконання власними силами усіх робіт за договорами підряду, укладеними між ним, як виконавцем, та ПАТ "Гідросила", ПАТ "Пумб", ПАТ "Укрсоцбанк" як замовниками (а.с. 6-8, 11-12, 28, 36, 39, 42, т.2). За вказаними договорами та домовленостями позивач, залучивши ПП "Оптіма Інвест-Груп", виконував будівельні та опоряджувальні роботи на об'єктах замовників, здаючи їх у листопаді та грудні 2012 року, січні 2013 року відповідно до актів приймання виконаних робіт, складених між ним та замовниками (а.с. 9-10, 16 - 24, 30 - 44, т.2).

Як пояснила, суду першої інстанції в ході судового розгляду, представник відповідача ГДРПІ Кіровоградської ОДПІ Бєлова І.П., яка проводила перевірку, вказані первинні документи у ході перевірки нею не досліджувалися, а взаємовідносини позивача з ПП "Оптіма Інвест-Груп" не перевірялися, оскільки позивачем на запит податкового органу № 8842/10-1520 від 26.03.13 (а.с. 41, т.1) відповідні пояснення з документальним підтвердженням надані не були. У зв'язку з цим у ході невиїзної перевірки позивача було використано Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 999/22.8/37956013 від 15.03.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Оптіма Інвест-Груп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2012 року, з липня по грудень 2012 року та січень 2013 року», згідно з яким провести зустрічну звірку не вдалося у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Воднораз цим Актом установлено відсутність у ПП "Оптіма Інвест-Груп" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказані періоди, а також той факт, що ПП "Оптіма Інвест-Груп" займалося діяльністю, спрямованою на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. (а.с. 44 - 49, т.1)

Одночасно, зі змісту Акту 68/22-4/34813457 від 19.04.2013 вбачається, що у ході перевірки позивача було встановлено завищення як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди на загальну суму 69 909 грн. При цьому висновки податкового органу про завищення позивачем податкових зобов'язань у березні 2012 року в сумі 3 113,67 грн., у серпні 2012 року в сумі 45 709,31 грн., у жовтні 2012 року в сумі 735,53 грн., у листопаді 2012 року в сумі 7 434,45 грн., у грудні 2012 року в сумі 12 916,67 грн., ґрунтуються на тому, що за даними автоматизованої системи співставлення на рівні ДПС України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, позивач реалізував товари/послуги, які були придбані у ТОВ «ВЕСНА», ПП "Оптіма Інвест-Груп", наступним контрагентам - ТОВ "АПС-Кіровоград", ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "АСТІ Знам'янський елеватор", ТОВ "АПС-Київ", ПАТ "Пумб", ПАТ "Гідросила" (розділ 3.1.1 Акту перевірки №68/22-4/34813457 від 19.04.13), а тому, на думку відповідача, податкові зобов'язання позивача, сформовані по ланцюгу придбання, є недійсними.

Вбачається, що обставини реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товарів/послуг позивачем його замовникам (ТОВ "АПС-Кіровоград", ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "АСТІ Знам'янський елеватор", ТОВ "АПС-Київ", ПАТ "Пумб", ПАТ "Гідросила") у ході перевірки не перевірялися. Висновки про завищення позивачем податкових зобов'язань за цими операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Крім того, як пояснили суду представники позивача, господарські операції з ТОВ "АПС-Кіровоград", ПАТ "Укрсоцбанк", ТОВ "АСТІ Знам'янський елеватор", ТОВ "АПС-Київ", ПАТ "Пумб", ПАТ "Гідросила" стосувалися виконання підрядних робіт (послуг), а не поставки товарів. Відтак, висновки відповідача про безтоварність цих взаємовідносин є безпідставними.

У ході судового розгляду не досліджувалися взаємовідносини позивача з ПП "Оптіма Інвест-Груп", на підставі яких ним сформований податковий кредит з ПДВ у листопаді 2012 року на суму 4 683 грн., у грудні 2012 року на суму 8 050 грн., а також взаємовідносини з ТОВ «ВЕСНА», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у березні 2012 року на суму 2 583,33 грн., у серпні 2012 року на суму 45 583 грн., що також не визнаний відповідачем, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні цих показників не вплинули на розмір грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000662240 від 13.05.2013 року, яке є предметом даного спору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Слід також зазначити, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на те, що відповідні суми ПДВ, які були включені позивачем до складу свого податкового кредиту в зв'язку із здійсненням господарських операцій за договорами із ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп», не були включені останніми в цих ж розмірах до складу своїх податкових зобов'язань з ПДВ та, відповідно, не сплачені до Державного бюджету України.

Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем були зареєстровані у встановленому порядку як платники ПДВ, які мали право виписувати та надавати податкові накладні.

Крім того, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп», визнання недійсними їх установчих документів, та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадових осіб цих підприємств.

У відповідності п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним чином визначив показники податкової звітності з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп».

В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на акти ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2013 року № 997/22-4/30305270 про результати документальної перевірки ТОВ «ВЕСНА» та № 999/22.8/37956013 від 15.03.2013 року про результати про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Оптіма Інвест-Груп», у яких зазначено, що фінансово-господарська діяльність названих підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «ВЕСНА», ПП «Оптіма Інвест-Груп», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ВЕСНА», ПП «Оптіма Інвест-Груп» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Посилання відповідача на названі акти не приймаються судом виходячи з такого.

Поняття недійсного правочину та його визначення міститься у Цивільному кодексі України, норми якого згідно ч.2 ст. 1 ЦК України на податкові правовідносини не поширюються.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не пов'язує показники податкового обліку осіб з обставинами щодо дійсності правочинів, що вчиняються платниками податків.

Що стосується доводів відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВЕСНА», ПП «Оптіма Інвест-Груп», слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп», визнання недійсними їх установчих документів та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадових осіб названих підприємств та позивача.

Досліджені судом названі вище акти не містять у собі жодних відомостей про наявність/відсутність господарських правовідносин позивача з ТОВ «ВЕСНА» та ПП «Оптіма Інвест-Груп», у тому числі з посиланням на конкретні регістри бухгалтерського обліку, результати впливу цих правовідносин на формування податкового кредиту позивачем.

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару (послуг), оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару (послуг) своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

У разі, коли контрагенти покупця чи треті особи не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Будь-які факти, встановлені під час перевірки контрагентів, не є підставою для позбавлення покупця права на витрати та податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання права на кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВЕСНА», ПП «Оптіма Інвест-Груп».

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та законність і обґрунтованість прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області слід залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 р. у справі № 811/1731/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова