Рішення

від 17.03.2015 по справі 922/514/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/514/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Ціленком І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-логістик" м.Київ до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх", смт. Васищеве про стягнення заборгованості в розмірі 5 020,89 грн. за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-логістик" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх" (надалі - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 4 000 грн., три проценти річних в сумі 129,89 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 891 грн..

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача, сплачений за подання даного позову, судовий збір в сумі 1 827 грн., а також витрати, що були понесені у зв'язку із забезпеченням явки свого представника в господарське засідання в розмірі 505,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором про організацію з перевезення пасажирів автомобільним транспортом № Д-24062014-4 від 24.06.2014 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.2014 року о 10:45 год.

Ухвалою суду від 18.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 17.03.2015 року об 11:00 год.

Представники сторін, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання призначене на 17.03.2015 року не прибули. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, 24.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-логістик" (надалі - позивач, виконавець) та Приватним підприємством "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх" (надалі - відповідач, замовник) був укладений договір № Д-24062014-4 (надалі - Договір).

У відповідності до предмету Договору дані взаємовідносини виникли між сторонами при плануванні, взаєморозрахунках та здійсненні транспортуванні вантажу автомобільним транспортом на території України, а також країн далекого і ближнього зарубіжжя (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, виконавець на підставі письмових заявок від експедитора виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, що належать виконавцю, у відповідності до умов даного договору та заявок.

Відповідно до п.2.5. Договору, перевезення здійснюються на підставі заявок, які направляються експедитором виконавцю поштою або факсом.

Згідно п. 4.1. Договору, всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється з грошових коштів отриманих від замовника, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість послуг за перевезення вантажу є договірною та зазначається в заявці. (п.4.2. Договору)

Пунктом 4.3. Договору, передбачено, що всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 7 банківських днів на розрахунковий рахунок перевізника із грошових коштів, фактично отриманих від замовника, з моменту отримання від виконавця оригіналів документів: акта виконаних робіт , податкової накладної, ТТН (CMR) та інших документів, передбачених заявкою, якщо інше не передбачено заявкою.

На виконання умов Договору, сторони підписали Заявку № З-24062014-5 від 24.06.2014 року (а. с. 15), якою погодили:

- маршрут перевезення - Cremona - м. Дніпропетровськ;

- найменування вантажу - сільськогосподарська техніка;

- маса - 15 тон, 86 куб.м.;

- дата завантаження - 24.06.2014 року;

- вантажовідправник - відповідно (CMR);

- адреса завантаження - 26100, Cremona, Italy;

- дата поставки - 30.06.2014 року;

- вантажоотримувач - відповідно (CMR);

- сума фрахта за автомобіль - 2500,00 євро (по курсу на момент завантаження);

- понаднормативний простій - після 48/48;

- інші умови - водій приймає та здає вантаж по кількості товарних місць та відповідає за їх недостачу, заявка є доповненням до основного договору та дійсна при розгляді справи у суді. Оплата 50% по факту вивантаження автомобіля на протязі 1-2 днів + 50 % на підставі оригіналів документів: Заявка, рахунок, акт виконаних робіт, CMR, договір з печатками, на протязі 7-10 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, покладені на нього зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та належним чином, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) № 100727 (а.с. 16).

За результатами здійснення перевезення, позивачем на адресу відповідача були направлені: рахунок № V-593-14 від 01.07.2014 року, акт виконаних робіт, податкову накладну, СМR № 100727, які отримані останнім 16.07.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6249500679328.

Так, позивачем належно виконані умови укладеного договору та заявки № З-24062014-5 від 24.06.2014 року та надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 40 891,74 грн.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань, розрахувавшись за надані послуги частково в сумі 6 891,74 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської довідки № 24-05-114 (а.с. 25).

Згідно доводів позивача решта заборгованості в розмірі 4 000 грн. погашена відповідачем не була, що в свою чергу стало підставою для його звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати спірних сум заборгованості відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 129,89 грн. та втрат від інфляційних процесів в розмірі 891 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 129,89 грн. та інфляційних втрат в розмірі 891 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо визначення складу та розподілу судових витрат по справі, суд керується наступним.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, сплачений за подання даного позову, судовий збір у розмірі 1 827 грн., а також витрати, що були понесені, у зв'язку із забезпеченням явки свого представника в господарське засідання в розмірі 505,73 грн.

В підтвердження розміру витрат понесених представником позивача для явки в судове засідання 18.02.2015 року позивач надав оригінали квитків на потяг залізничного сполучення Київ - Харків та в зворотному напрямку, загальна вартість яких становить 505,73 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зазначає, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Враховуючи те, що вартість проїзду представника позивача в м. Харків для участі в судовому засіданні 18.02.2015 року. в розмірі 505,73 грн. документально підтверджена, беручи до уваги те, що при призначенні судового засідання на зазначену дату явка позивача, була визнана обов'язковою, суд відносить вказані витрати до складу судових в розумінні ст. 44 ГПК України.

З огляду на викладене, судовий збір та інші судові витрати (вартість проїзду для участі у судовому засіданні) за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вулиця Кірова, 2-а, кв. 20, код ЄДРПОУ 37846726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-логістик" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, 26-а, оф. 114, код ЄДРПОУ 35917412) суму основної заборгованості в розмірі 4 000 грн., три проценти річних в сумі 129,89 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 891 грн., судовий збір в сумі 1 827 грн., інших судових витрат (вартість проїзду для участі у судовому засіданні) в сумі 505,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/514/15