Рішення

від 17.03.2015 по справі 922/432/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р.Справа № 922/432/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Ціленком І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м. Лозова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки", м. Харків про стягнення коштів в сумі 8 525,35 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Балла В.В. (дов. б/н від 02.07.2014 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ТОВ "Лозівський молочний завод" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Дом сварки" (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та його нормативно - правового обґрунтування (а.с. 44), просило суд з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 7 408,93 грн., пеню в розмірі 511,53 грн., три відсотки річних в розмірі 56,63 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 548,26 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань з поставки в адрес ТОВ "Лозівський молочний завод" зварювального обладнання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.02.2015 року о 12:00 год.

Ухвалами суду від 10.02.2015 року та від 03.03.2015 року розгляд справи відкладався на 17.03.2015 року о 12;45 год.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2015 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач своїм правом на участь в господарських засіданнях не скористався та жодного разу не прибув до суду. Витребуваних судом документів не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Лозівський молочний завод" та ТОВ "Дом сварки" було досягнуто домовленості щодо поставки в адрес позивача обладнання для здійснення зварювальних робіт.

На виконання вищевказаних домовленостей 18.06.2013 року ТОВ "Дом сварки" було виставлено позивачеві рахунок на оплату товару за № Х/Д-0000461 загальною вартістю 7 408,93 грн.

В свою чергу, позивач здійснив попередню оплату та відповідно до платіжного доручення № 16427 від 26.06.2013 року перерахував на поточний рахунок ТОВ "Дом сварки" вищезазначену суму грошових коштів.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань та обумовлений в рахунку № Х/Д-0000461 товар не поставив.

З метою досудового врегулювання спору 03.10.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист - вимогу за Вих. № 3527 із проханням здійснити поставку спірного обладнання. Проте, вказана вимога була залишена підприємством без задоволення.

В подальшому, 18.11.2014 року, позивач направив відповідачу лист із вимогою повернути йому суму попередньої оплати, що була сплачена в рахунок майбутньої поставки обладнання. Між тим, зазначена претензія була залишена відповідачем також без відповіді.

На підставі викладених обставин позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушено права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач покладені на нього договірні зобов'язання не виконав та не поставив позивачу оплачене ним обладнання вартістю 7 408,93 грн., суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відповідної суми попередньої оплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд із цим, суд вважає безпідставними позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сум пені, відсотків річних та збитків від інфляційних процесів, виходячи із наступного.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті Закону, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, із системного аналізу вищезазначених норм Закону випливає, що пеня, інфляційні втрати та відсотки річних стягуються тільки при простроченні виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин та, враховуючи той факт, що згідно укладеного правочину між сторонами у справі виникли господарські зобов'язання щодо попередньої оплати товару, а не грошові зобов'язання відповідача, суд вважає за належне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 511,53 грн., трьох відсотків річних в розмірі 56,63 грн., а також збитків від інфляційних процесів в розмірі 548,26 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" (61140, місто Харків, проспект Гагаріна, 100, код ЄДРПОУ 35243848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (37300, Полтавська область, місто Гадяч, вул. Будька, 45-а, код ЄДРПОУ 35294028) суму попередньої оплати в розмірі 7 408,93 грн., а також судовий збір в сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20.03.2015 р.

Суддя С.Ч. Жельне