Постанова

від 17.03.2015 по справі 816/410/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/410/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представників позивача - Глебської Ю.В., Муравейнікової О.В.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2015 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (надалі - позивач, СТОВ "Агрофірма "Зоря") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Лубенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002082203 від 21.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 257,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 94172,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47 086,00 грн.; № 0002092203 від 21.10.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1000,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками позапланової виїзної документальної перевірки Лубенської ОДПІ, що набрала форму акту від 06.10.2014 № 2710/22-05288796, щодо нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ НТП "Плазматек" за травень 2013 року, з ТОВ"Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" за січень, травень, червень 2014 року. Пояснювали, що господарські операції із вказаними контрагентами мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства позивача, а за їх наслідками позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідного податкового періоду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (код ЄДРПОУ 05288796) зареєстровано 05.03.2000, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 575 120 0000 000094 (а.с.182 т.1).

СТОВ "Агрофірма "Зоря" перебуває на податковому обліку в Оржицькому відділенні Лубенської ОДПІ з 09.03.2000 за № 289 та є, зокрема, платником податку на додану вартість.

Видами діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобвих культур і насіння олійних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.43 розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 10.11 Виробництво м'яса; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно -круп'яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 36.00 Забір, очищення та постачання води.

В період з 23.09.2014 по 29.09.2014 головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту окремих платників, планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Лубенської ОДПІ Беленко С.В. на підставі наказу Лубенської ОДПІ від 19.09.2014 № 1300 у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку СТОВ "Агрофірма "Зоря" (код ЄДРПОУ 05288796) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НТП "Плазматек" за травень 2013 року; ТОВ"Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" за січень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, результати якої набрали форму акту від 06.10.2014 № 2710/22-05288796 (а.с. 11-22).

Проведеною перевіркою встановлено, що у травні 2013 року позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини із ТОВ НТП "Плазматек", а саме: позивачем отримано послуги з відновлення посадки підшипника чулка переднього моста на загальну суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1000,00 грн., відповідно до договору № 40 від 07.05.2013 року.

Суму податку на додану вартість включено до податкового кредиту у травні 2013 року відображено у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року.

Однак, за висновками перевіряючого, до перевірки позивачем не надано фінансово-господарські документи, які містять свідчення про обставини здійснення робіт з демонтажу та монтажу ремонтованого обладнання, перевезення, доставки до місця проведення ремонтних робіт та в зворотньому напрямку, наказів про відрядження до місця ремонтних робіт, у зв'язку з чим зміст наданих фінансово-господарських документів не містить відображення суті господарських операцій.

Також перевіркою встановлено, що у січні, травні, червні 2014 року позивач мав господарські взаємовідносини із придбання шроту соняшникового у ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" на підставі договору купівлі-продажу № 03/01/13-Шгр від 03.01.2013 та договору поставки № 4 від 21.02.2014 року на загальну суму ПДВ 94 172 грн., в т.ч. за січень 2014 року на суму 12364,00 грн., за травень 2014 року на суму 36178,00 грн., за червень 2014 року на суму 45630,00 грн.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у січні, травні, червні 2014 року відповідно, відображено у додатках №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказані періоди.

Проте, за висновками перевіряючого, видаткові накладні по вказаним операціям не містять інформації щодо посади, прізвища та ім'я по-батькові особи-отримувача товару, ветеринарні свідоцтва виписано на продукт - шрот соняшниковий врожай 2013 року у той час, коли умовами договору передбачено поставку шроту соняшникового врожаю 2012 року, інформація у виданих ветеринарних свідоцтвах не відповідає інформації, що міститься в товарно-транспортних накладних, щодо автомобілів, якими перевозився товар, зазначені у ТТН номерні знаки автомобілів не зареєстровані на автомобільних перевізників.

За змістом пояснень представника відповідача, до Лубенської ОДПІ надійшли акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 № 1247/26-57-22-03-07/16302699 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НТП "Плазматек" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 липень 2013 року", акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 31.07.2014 № 1054/04-62-22-3/35394779 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень-червень 2014 року, довідка від 17.06.2014 № 636/223/35394779 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Інтервенто", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року" , якими встановлено відсутність вказаних осіб за їх місцезнаходженням та відсутність трудових ресурсів для здійснення діяльності.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що оскільки перевіркою встановлено відсутність факту придбання товарів та послуг позивачем у ТОВ НТП "Плазматек" та ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн", тому підприємством завищено податковий кредит по взаємовідносинам з даними контрагентами.

За наслідками перевірки позивача Лубенською ОДПІ встановлено порушення п. 201.4 п. 201.8 ст. 201, п. 198.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2013 року в сумі 1000,00 грн. та занижено податок на додану вартість всього в сумі 94172,00 грн, в т.ч. за січень 2014 року на суму 12364,00 грн., за травень 2014 року на суму 36178,00 грн., за червень 2014 року на суму 45630,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків перевірки Лубенською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002092203 від 21.10.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1000,00 грн. (т. 1а.с. 9), та податкове повідомлення-рішення № 0002082203 від 21.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 257,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 94172,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47 086,00 грн. (т. 1 а.с. 10)

Із вказаними повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, у зв'язку з чим оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Полтавській області. Рішенням Головного управління Міндоходів в Полтавській області про результати розгляду скарги від 12.12.2014 року № 3699/10/16-31-10-04-12 скаргу СТОВ "Агрофірма "Зоря" залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок та правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на вказані положення, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків у випадку придбання товарів (послуг), безпосередньо пов'язаного з господарською діяльністю, за наявності податкових накладних, виданих на реально отриманий товар (роботи, послуги).

При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Також листом від 01.11.2011 р. № 1936/11/13 - 11 Вищий адміністративний суд України з метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України звертав увагу судів на те, що для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Надаючи оцінку реальності здійснення вищевказаних господарських операцій та їх зв'язку із господарською діяльністю позивача, а також виходячи із принципу "офіційного з'ясування всіх обставин у справі" суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення зустрічних звірок реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до п. 4.4 вищевказаних Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановлення відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно із п. 45.2 ст. 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки є службовим документом, який стверджує факт неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання та вказує на причини неможливості її проведення.

Відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку унеможливлює проведення зустрічної звірки та відповідно формування будь-яких висновків, крім висновку про неможливість проведення такої звірки з підстав відсутності підприємства за своїм місцезнаходженням.

Натомість посадовими особами контролюючого органу у актах ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 № 1247/26-57-22-03-07/16302699 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НТП "Плазматек" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2010 липень 2013 року", акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 31.07.2014 № 1054/04-62-22-3/35394779 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень-червень 2014 року зроблено висновки про відсутність вказаних осіб за їх місцезнаходженням та відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, у зв'язку з чим не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Однак, такі висновки можуть бути складені податковим органом лише у довідці за наслідками проведення зустрічної звірки шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання із даними первинних бухгалтерських та інших документів осіб, реальність господарських операцій між якими потребує перевірки з метою підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У вищевказаних випадках зустрічна звірка фактично не проводилася, відповідна довідка за її результатами не складалася, у зв'язку з чим в акті про неможливість проведення зустрічної звірки податковим органом безпідставно, без дослідження необхідних документів та з'ясування фактів здійснення господарських операцій між контрагентами, зроблено висновки про їх нереальність та не підтвердження їх документально.

Отже, на думку суду, висновки вищевказаних актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ НТП "Плазматек" та ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" не можуть бути покладені в основу висновків по перевірці СТОВ "Агрофірма "Зоря".

Стосовно посилання Лубенської ОДПІ в акті перевірки позивача як на підставу для встановлення порушень у веденні бухгалтерського та податкового обліку СТОВ "Агрофірма "Зоря" на довідку від 17.06.2014 № 636/223/35394779 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Інтервенто", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року", якою встановлено, що звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за січень 2014 року із контрагентами-покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки в частині реалізації товарів, попередньо отриманих від ТОВ "Інтервенто", суд зазначає наступне.

Аналізуючи висновки вказаної довідки (т. 3 а.с. 54-57) судом встановлено, що первинні документи по оформленню господарських операцій ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" із СТОВ "Агрофірма "Зоря" не перевірялися, їх оцінка не надавалася, крім того, ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" реалізовувала позивачу товар, отриманий попередньо не від ТОВ "Інтервенто", а тому перевіряючими безпідставно було покладено цю довідку в основу перевірки СТОВ "Агрофірма "Зоря" по взаємовідносинам із ТОВ Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн".

Однак, висновки податкового органу щодо нереальності та не підтвердження фактичності проведення господарських операцій підлягають перевірці та наданні оцінки судом.

Виходячи із принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі, судом встановлено наступне.

07.05.2013 між ТОВ НТП "Плазматек" (Виконавець) та СТОВ "Агрофірма "Зоря" (Покупець) укладений договір № 40, предметом якого є надання виконавцем послуг по обслуговуванню в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, що знаходиться за адресою м. Київ, провулок Приладний, 10, з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник приймає та оплачує вказані послуги у відповідності до умов даного договору. Виконавець бере на себе обов'язки протягом дії договору здійснювати наступні роботи: шліфування колінчатих валів, відновлення колінчатих валів, геометрії постілі блоків циліндрів, розточка та хонінгування блоків циліндрів, ремонт головок блоків циліндрів, шатунів (т. 1 а.с. 46).

В рамках виконання вказаного договору ТОВ НТП "Плазматек" було виконано роботи для позивача, зокрема відновлення посадки підшипника чулка переднього моста, на загальну суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між СТОВ "Агрофірма "Зоря" та ТОВ НТП "Плазматек" з виконання робіт, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи:

- податкова накладна № 2 від 07.05.2013 року із номенклатурою послуг "відновлення посадки підшипника чулка переднього моста" на загальну суму 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1000,00 грн. (т. 1 а.с. 54),

- акт надання послуг № 307 від 07.05.2013 року, у якому зазначено місце складання - м. Київ та який затверджено та скріплено підписами директорів СТОВ "Агрофірма "Зоря" та ТОВ НТП "Плазматек" (т. 1 а.с. 172),

- замовлення № 5.356б від 07.05.2013 року, у якому зазначено транспортний засіб, по якому здійснювався ремонт, а саме "Маніту", деталь, яка підлягала ремонту, - чулок, та вид робіт, які виконувалися, - відновлення посадочних місць підшипника (т. 1 а.с.173).

Вищевказана податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою ТОВ НТП "Плазматек", що сторонами у справі не заперечується.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначеної податкової накладної позивачем було включено до складу податкового кредиту у травні 2013 року, відображено у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року на загальну суму 1000,00 грн.

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем згідно платіжного доручення № 915 від 21.05.2013 року на загальну суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн. (т. 1 а.с. 74)

Згідно пояснень представника позивача, для виконання вищевказних ремонтних робіт до м. Києва було відряджено інженера і водія для транспортування деталей, які підлягали ремонту.

Представником позивача до матеріалів справи надано належним чином завірену копію наказу № 76 від 07.05.2013 року про відрядження інженера ОСОБА_6 і водія ОСОБА_7 в м. Київ, ТОВ НТП "Плазматек" для виконання виробничих завдань по ремонту вузлів та деталей до с/г техніки, посвідчення про відрядження від 07.05.2013 року із відмітками про прибуття та печатками ТОВ НТП "Плазматек", подорожній лист № 3510 вантажного автомобіля від 07.05.2013 року, у якому місцем доставки вантажу зазначено м. Київ, найменування вантажу "вузли і деталі для ремонту" (т.1 а.с.174-178)

Як слідує зі змісту наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, оскільки позивач є сільскогосподарським підприємством та має сільськогосподарську техніку, послуги з ремонту такої техніки і були замовлені у ТОВ НТП "Плазматек".

Таким чином, матеріалами справи підтверджується реальність спірної господарської операції позивача з ТОВ НТП "Плазматек" та її зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" (Продавець) та СТОВ "Агрофірма "Зоря" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/01/13-Шгр від 03.01.2013, згідно якого Продавець зобо'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити шрот соняшниковий українського походження, виготовлений із насіння соняшника врожаю 2012 року. Кількість кожної окремої партії Товару узгоджується сторонами в специфікаціях на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною договору. (т.1 а.с. 39)

Крім того, між вказаними контрагентами було укладено договір поставки № 4 від 21.02.2014 року, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати шрот соняшниковий (надалі іменується "Товар"). Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати кожної партії Товару визначаються сторонами у Специфікаціях, які формуються постачальником на підставі заявок покупця та є невід'ємними частинами цього договору. (т. 1 а.с. 45)

В рамках виконання вказаних договорів позивачем у січні, травні, червні 2014 року було придбано у ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" шрот соняшниковий на загальну суму 565 030,00 грн., у т.ч. ПДВ 94 172 грн.

Так, на виконання зазначених договорів було виписано специфікації № 10 від 15.01.2014 року до договору № 03/01/13-Шгр від 03.01.2013 року, № 4 від 05.04.2014 року до договору поставки № 4 від 21.02.2014 року, № 5 від 20.05.2014 року до договору поставки № 4 від 21.02.2014 року. (т. 1 а.с. 41-43)

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між СТОВ "Агрофірма "Зоря" та ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" з придбання шроту соняшникового, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи:

- податкова накладна № 63 від 20.01.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 40,76 т, на загальну суму 74183,20 грн., у т. ч. ПДВ - 12363,87 грн. (т.1 а.с. 55), видаткова накладна № 49 від 20.01.2014 року (т. 1 а.с. 48);

- податкова накладна № 41 від 06.05.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 29,84 т, на загальну суму 94891,20 грн., у т. ч. ПДВ - 15815,20 грн. (т.1 а.с. 56), видаткова накладна № 784 від 06.05.2014 року (т. 1 а.с. 49);

- податкова накладна № 111 від 13.05.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 19,30 т, на загальну суму 61374,00 грн., у т. ч. ПДВ - 10229,00 грн. (т.1 а.с. 57), видаткова накладна № 847 від 13.05.2014 року (т. 1 а.с. 50);

- податкова накладна № 196 від 26.05.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 19,12 т, на загальну суму 60801,60 грн., у т. ч. ПДВ - 10133,60 грн. (т.1 а.с. 58), видаткова накладна № 926 від 26.05.2014 року (т. 1 а.с. 51);

- податкова накладна № 32 від 04.06.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 42,94 т, на загальну суму 139555,00 грн., у т. ч. ПДВ - 23259,17 грн. (т.1 а.с. 59), видаткова накладна № 994 від 04.06.2014 року (т. 1 а.с. 52);

- податкова накладна № 67 від 10.06.2014 із номенклатурою поставки "шрот соняшниковий", кількість 41,3 т, на загальну суму 134225,00 грн., у т. ч. ПДВ - 22370,83 грн. (т.1 а.с. 60), видаткова накладна № 1019 від 10.06.2014 року (т. 1 а.с. 53).

Вищевказані податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн", що сторонами у справі не заперечується.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем згідно платіжних доручень № 86 від 23.01.2014, № 971 від 21.05.2014, № 1052 від 04.06.2014, № 1053 від 04.06.2014, № 1147 від 23.06.2014, № 1148 від 23.06.2014 (т. 1 а.с. 75-80)

Із пояснень представника позивача в судовому засіданні встановлено, що транспортування придбаних товарів здійснювалось за рахунок та на замовлення ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн", як це і передбачено умовами специфікацій до договорів поставки шроту. Трансопртування відбувалося транспортними компаніями ТОВ "Транс Сервіс 1", ТОВ "Респкт-Ложистик", ТОВ "Вантаж БіЕмДжи", на підтвердження чого надано товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 61-66).

Весь товар було оприбутковано на складі позивача, що підтверджується наданим представником позивача до матеріалів справи книгу обліку ТМЦ, книгу складського обліку, книгу вагаря, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні та копії залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с.81-97, т. 3 а.с. 74-86).

На підтвердження зв'язку із своєю господарською діяльністю операцій по придбанню у ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" шроту соняшникового представником позивача було надано пояснення, що дані товари придбавались з метою найефективнішого, збалансованого використання кормів, оскільки одним з видів діяльності позивача є розведення великої рогатої худоби.

На підтвердження використання придбаного шроту у своїй діяльності позивачем надано відомості витрати кормів (т. 1 а.с. 98-171), акти на виготовлення комбікормів (т. 2).

Щодо посилань податкового органу на відсутність у видаткових накладних інформації щодо посади, прізвища та ім'я по-батькові особи-отримувача товару, суд зазначає наступне.

Як пояснили представники позивача, на вищевказаних видаткових накладних присутні підписи працівників СТОВ "Агрофірма "Зоря", завідуючих складами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підтвердження чого надано копії наказів про прийняття вказаних осіб на посади та письмові пояснення зазначених осіб по прийманню шроту соняшникового. (т. 3 а.с. 68-73, 86)

Стосовно посилань відповідача на те, що ветеринарні свідоцтва виписано на продукт - шрот соняшниковий врожай 2013 року у той час, коли умовами договору передбачено поставку шроту соняшникового врожаю 2012 року, суд зазначає, що умова поставки шроту соняшникового врожаю 2012 року передбачена лише договором № 03/01/13-Шгр від 03.01.2013 року, згідно якого було здійснено лише одну поставку у січні 2014 року. У договорі поставки № 4 від 21.02.2014 року така умова відсутня, тому придбання позивачем шроту соняшникового врожаю 2013 року не суперечить умовам вказаного договору.

Доводи відповідача, що інформація у виданих ветеринарних свідоцтвах не відповідає інформації, що міститься в товарно-транспортних накладних, щодо автомобілів, якими перевозився товар, а зазначені у ТТН номерні знаки автомобілів не зареєстровані на автомобільних перевізників, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, у ветеринарному свідоцтві від 10.06.2014 року (т. 1 а. с. 72) зазначено автомобіль МАН ВА 3263ВВ, а в ТТН № 839633 від 10.06.2014 року (т. 1 а.с. 66) автомобілем НОМЕР_3. Усі інші показники, зазначені у даному ветеринарному свідоцтві, відповідають інформації, зазначеній у ТТН. Крім того, інформація щодо автомобілів, зазначених в інших ветеринарних свідоцтвах, відповідає інформації, зазначеній у ТТН (т. 1 а.с. 61-65, 67-71).

Суд зазначає, що відповідно до статті 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з тим, товарно-транспортні накладні та ветеринарні свідоцтва не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснюється оприбуткування товару, та не є єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання товару.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між СТОВ "Агрофірма "Зоря" та ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" є видаткові та податкові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні та ветеринарні свідоцтва не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що результати вищезазначених господарських операцій в повному обсязі було відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем, і правомірно сформовано податковий кредит з урахуванням цих операцій на підставі належних первинних документів.

Судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на норми ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне врахувати також практику Європейського суду з прав людини (надалі - Суд) по розгляду податкових спорів.

Так, по справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 у питанні "підозри" податкових органів використання платниками податків фіктивних компаній для отримання податкового кредиту, Суд вказує на те, що повноваження державних органів мають рамки визначеності, які обмежують широкі межі оцінки того, що складає публічні інтереси держави.

У п. 38 цього рішення Суд зазначив, що на його думку, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Однак, Суд на прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Таким чином Суд виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у податкових відносинах, але покладення відповідальності на платника податку, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для формування податкових показників (податкового кредиту, валових витрат) тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати ПДВ з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку перевіряємого платника, є порушенням прав останнього.

По справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 Суд у своєму рішенні зазначив, що платник податків не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податків і як наслідок повторно сплачувати ПДВ (прим. суду - сплачений постачальнику як непрямий податок в ціні поставлених товарів, робіт чи послуг) та штрафні санкції. На думку Суду такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності (критерій пропорційності).

Також, суд дійшов висновку, що Лубенською ОДПІ було порушено критерій "добросовісності", який вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, висновки перевірки позивача щодо нереальності взаємовідносин із ТОВ НТП "Плазматек" та ТОВ"Керуюча компанія "Гранд Дистриб'юшн" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002082203 від 21.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 257,00 грн. (сто сорок одна тисяча двісті п'ятдесят сім гривень), у т.ч. за основним платежем - 94172,00 грн. (дев'яносто чотири тисячі сто сімдесят дві гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями - 47 086,00 грн. (сорок сім тисяч вісімдесят шість гривень).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002092203 від 21.10.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути з Державного бюджету України в особі Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" (ідентифікаційний код 05288796) суму судового збору, сплаченого згідно квитанції № NOJKD51162 від 30.01.2015 року, в розмірі 284,52 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні п'ятдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко