Постанова

від 24.03.2015 по справі 820/2121/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р. № 820/2121/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Богодухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2243,20 грн. на розрахунковий рахунок №31415699700095, код платежу: 18050400, код за ЄДРПОУ 37681882, банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом у сумі 2243,20 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Богодухівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області направлено відповідачу податкову вимогу. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством України.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою з поштовим повідомленням, які направлялися за офіційним місцем знаходженням.

Беручи до уваги, що відповідач в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про що зроблено запис у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.02.2012 р.

Відповідно до п. 54.1 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Матеріалами справи встановлено, ФОП ОСОБА_1 15.03.2012 року звернувся до податкової інспекції із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно обрано спрощену систему оподаткування за другою групою платника єдиного податку у відповідності із п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої групи та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Згідно із п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно даних облікової картки сума заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 за період січень, лютий та березень 2014 складає 730,68 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування. Результати перевірки оформлені Актом перевірки №1382/20-04-17/НОМЕР_1 від 02.10.2014 року.

З висновків акту перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було порушено п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме порушено граничний строк сплати грошового зобов'язання по єдиному податку по строку сплати 09.02.2012 р. в сумі 0,60 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0011001701 від 02.10.2014 року яким ФОП ОСОБА_1 нараховано штраф у розмірі 1512,040 грн. та №0011011701 від 02.10.2014 року яким нараховано штраф у розмірі 12,0 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 складає 2243,20 грн., з яких: 730,68 грн. - зобов'язання з єдиного податку, 1512,40 грн.- штрафні санкції нараховані податковим повідомлення-рішенням №0011001701 від 02.10.2014 року, 12,0 грн. - штрафні санкції нараховані податковим повідомлення-рішенням №0011011701 від 02.10.2014 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання даної норми податковим органом на адресу відповідача засобами поштового зв'язку було направлено податкову вимогу №312-17 від 06.09.2013 року .

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено право керівника державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На час розгляду адміністративної справи сума заборгованості не сплачена та складає 2243,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 2243,20 грн., суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31415699700095, код платежу: 18050400, код за ЄДРПОУ 37681882, банк одержувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2243,20 грн. (дві тисячі двісті сорок три гривні 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.