Рішення

від 18.12.2014 по справі 0417/8472/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 0417/8472/2012

Провадження № 2/202/3976/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Мороза В.П.

при секретареві: Гармаш К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Єврокапітал" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал", третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним п.2.2.3, п.4.1 Кредитного договору №436 від 13.03.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року ТОВ " Фінансова компанія " Єврокапітал" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості . В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 13 березня 2008 року між ТОВ " Фінансова компанія " Єврокапітал" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір ( із забезпеченням) №436. Згода ОСОБА_2, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з позичальником, на укладання відповідачем договору засвідчена її підписом в даному договорі. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у сумі 39 950 грн. для оплати останнім автотранспортного засобу.

Позивач свої зобов'язання за Договорами виконав належним чином і у повному обсязі, в тому числі щодо передачі інформації, необхідної для належного виконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. У п. 10.16. Договору сторони домовились, що каналами передачі такої інформації будуть, зокрема, SMS-повідомлення.

На виконання п. 10.16 Договору на мобільний номер Відповідача, який вказаний в анкеті позичальника (копія додається), Позивач надсилав SMS -повідомлення, в т.ч. з інформацією про суму щомісячного платежу, який необхідно сплатити у дату чергового здійснення щомісячного платежу. Всього в період з 13.03.2008р. по 17.05.2012р. було направлено 65 SMS - повідомлень, з яких - 52 доставлено, 13 - в статусі відправлення.

Відповідно до п. 2.4. Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом та сума плати (всі види, вказані в п.2.2.), в тому числі за наявності штрафу та пені (п.п. 7.2., 7.3. Договору), та інші види платежів, передбачені цим Договором, складають повну заборгованість Позичальника за цим Кредитним договором. Позичальник зобов'язується повертати Суму кредиту, сплачувати проценти та інші платежі в період сплати щомісячних платежів.

Проте, всупереч умовам Договору, починаючи з квітня 2011 року передбачені Договором платежі здійснювались не в повному обсязі, в зв'язку з чим у Позичальника перед Кредитодавцем утворилась заборгованість , що на момент звернення до суду складає всього 29809 грн. 48 коп., де 16372 грн. 61 коп. - непогашена сума кредиту, 1976 грн. 87 коп. - несплачені проценти, 799 грн. 00 коп. - щомісячна плата за обслуговування кредиту, 10661 грн. 00 коп. - плата за обслуговування кредиту згідно з п.2.2.3 Договору. Просили суд: Розірвати Кредитний договір № 436 (із забезпеченням) від 13.03.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал" та ОСОБА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал" заборгованість за кредитним договором у розмірі 29809 грн. 48 коп. та судові витрати по справі.

14.01.2013 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ТОВ "Фінансова компанія " Єврокапітал", третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним п.2.2.3 та п.4.1 Кредитного договору №436 від 13.03.2008 року ( а.с. 99-101), яку в подальшому уточнив ( а.с. 147-148). В обґрунтування заявлених позовних вимог в зустрічній позовній заяві позивач посилався на те, що позов ТОВ " ФК " Єврокапітал" вважає таким, що частково не відповідає дійсності, він ґрунтується на незаконних та помилкових обставинах, що спонукало його звернутись до суду за захистом порушеного його права з зустрічним позовом .

Так, виходячи з позовних вимог, Відповідач просить суд стягнути з нього, суму заборгованості, що випливає з Кредитного договору №436 від 13.03.2008 р., а саме плату за обслуговування кредиту згідно з п. 2.2.3. Кредитного договору№436 від 13.03.2008 р. - 10661 .00 гривень.

Однак при формуванні своїх позовних вимог, вважає Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокапітал" було не враховано те, що саме даний пункт -2.2.3.Кредитного договору грубо порушує вимоги та норми діючого законодавства України.

За пунктом 2.2.3 даного Договору плата за обслуговування кредиту розраховується за певною формулою та залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України долара США до гривні. Цим же пунктом установлено, що розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках дорівнює 0,20%. Пунктом 4.1 указаного договору передбачено, що у разі дострокового погашення кредиту за ініціативою позичальника плата за дострокове погашення також розраховується за певною формулою. Згідно із затвердженим сторонами графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору, він повинний сплачувати щомісяця фіксовану суму в розмірі 999 грн. 14 коп., яка складається із частини основного боргу, процентів, плати за обслуговування кредиту, а розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту весь період дії договору дорівнює нулю. Відповідно до розрахунку позовних вимог відповідача, сплата коштів за кредитним договором розбіжність між розміром щомісячного платежу, установленого графіком, та сумою фактично сплачених щомісячних платежів є платою за обслуговування кредиту, розмір якої змінювався відповідно до зміни курсу НБУ долара США до гривні та складає 10661,00 коп., унаслідок чого розмір щомісячного платежу збільшувався майже 20%.

Вважає, що, а саме пп. 2.2.3 та 4.1, є несправедливими, оскільки плата за обслуговування кредиту визначена формулою зі змінними величинами, унаслідок чого сума місячного платежу, порівняно із затвердженим сторонами графіком платежу, збільшилася майже на 20%.

Умова кредитного договору про оплату позичальником коштів за обслуговування кредиту, яка визначена формулою зі змінними величинами, є несправедливою та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів". За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п. 7 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" положення договору, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. У разі визнання недійсним п. 2.2.3. п. 4.1. кредитного договору №436 від 13.03.2008р має бути перераховано і змінено порядок зарахування коштів, які надходили від позивача відповідачу за період з 13.03.08 по 03.09.12р.р., оскільки за відсутності даних пунктів кошти б зарахувались зовсім іншим чином. На підставі цього слід зазначити, що згідно п. 3.3. кредитного договору у випадку дострокового погашення позичальником заборгованості за цим договором, отримані кошти зараховуються як погашення зобов'язань позичальника в наступному порядку: в першу чергу, як вказано в п. 3.2. цього договору; в другу чергу плата за дострокове погашення; в третю чергу на зменшення суми основного боргу за кредитом.

Починаючи з 13.11.08 р. відповідач почав нараховувати до суми платежів за кредитним зобов'язанням плату за обслуговування кредиту згідно п.2.2.3. договору, яку позивач справно сплачував. У разі визнання п.2.2.3 договору недійсним, останній буде вважатися таким з моменту укладення договору. Таким чином кожен з платежів, зроблений позивачем в рахунок погашення боргу за п.2.2.3 договору, буде таким, що перевищує розмір щомісячного чергового платежу, а отже зайво сплачені кошти за такі платежі мають бути списані на дострокове погашення. Відповідно до умов п.3.3. договору, кожен з цих платежів має піти на зменшення суми основного боргу за кредитом (оскільки неустойки на момент здійснення більшості таких платежів не було, а плата за дострокове погашення кредиту (п.4.1. договору) також визнається недійсною і тому не приймається до уваги).

Згідно п. 4.4. кредитного договору у разі дострокового часткового погашення кредиту буде сформовано новий графік платежів.

Таким чином кожний зайво переплачений платіж мав зараховуватися на погашення суми основного зобов'язання і після кожного такого платежу мав бути сформований новий графік платежів, виходячи з меншого залишку тіла кредиту.

Але навіть, якщо не брати до уваги перерахунок і застосовувати старий розрахунок з усіма прострочками чергових платежів та неустойками, враховуючи вищенаведене, стає зрозуміло що позивач повністю розрахувався з відповідачем ще 30.12.11р., а отже позовні вимоги відповідача є безпідставними. Більш того за період з 30.12.11р. по 03.09.12р позивач зробив зайву переплату на рахунок відповідача в сумі 7351, 34 грн. , яку відповідач має повернути позивачу в порядку реституції. Просив суд: визнати недійсними п.2.2.3 та п.4.1 Кредитного договору №436 від 13.03.2008 року та як наслідок недійсності вищевказаних пунктів кредитного Договору №436 від 13.03.2008 року застосувати реституцію.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ " Фінансова компанія "Єврокапітал" не з?явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з?явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія " Єврокапітал" підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Кредитного договору 436 від 13.03.2008 року ( із забезпеченням) ТОВ " Фінансова компанія " Єврокапітал" надала кредит ОСОБА_1 в розмірі 39950 гривень. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у сумі 39 950 грн. для оплати останнім автотранспортного засіб, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати і повернути кредитодавцю кредит не пізніше 13.03.2013 року.

Згідно до пункту 2.2.3 даного Договору плата за обслуговування кредиту розраховується за формулою та залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України долара США до гривні. Розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту у відсотках дорівнює 0,20%. Згідно із затвердженим сторонами графіком платежів, який є невід'ємною частиною договору, позичальник повинний сплачувати місяця фіксовану суму в розмірі 999 грн. 14 коп., яка складається із частини основного боргу, процентів, плати за обслуговування кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 суму кредиту використав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 вказав про допущення чисельних порушень норм чинного законодавства та його прав, як споживача кредитної лінії, при підписанні кредитного договору з боку ТОВ " Фінансова компанія " Єврокапітал". Так вважає, що п.п.2.2.3 та п.4.1 кредитного договору є несправедливими й такими, що не відповідають вимогам ст.ст.11,18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.6 Закону України " Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ", оскільки плата за обслуговування кредиту та плата за його дострокове погашення є змінною величиною, яка розраховується за формулою.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України) .

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначити зміст договору, який вони укладають і формують його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови ( пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність ( п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, або одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнано недійсним (оспорюваний правочин) .

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Отже несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У спірному договорі плата за обслуговування кредиту та за його дострокове погашення визначена за формулою зі змінними величинами, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю а отже наявні підстави для визнання пп. 2.2.3 та 4. 1 недійсними.

Статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання недійсними п. 2.2.3. п.4.1. кредитного договору № 436 від 13.03.2008 року, укладеного між сторонами, недійсним з підстав порушення відповідачем норм чинного законодавства.

Виходячи із вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 взяті зобов'язання за кредитним договором не виконує. У зв`язку з чим заборгованість по кредиту станом на 17.05.2012 року склала 29809 грн. 48 коп.: де 16372 грн. 61 коп. - непогашена сума кредиту, 1976 грн. 87 коп. - несплачені проценти, 799 грн. 00 коп. - щомісячна плата за обслуговування кредиту, 10661 грн. 00 коп. - плата за обслуговування кредиту згідно з п.2.2.3 Договору.

ТОВ " ФК " Єврокапітал" надсилав ОСОБА_1 SMS - повідомлення, в т.ч. з інформацією про суму щомісячного платежу, який необхідно сплатити у дату чергового здійснення щомісячного платежу. Всього в період з 13.03.2008р. по 17.05.2012р. було направлено 65 SMS - повідомлень, з яких - 52 доставлено, 13 - в статусі відправлення.

Згідно з Договором, відповідно до п-п. 5.1.6. та п.п. 6.2.3 Договору 24.02.12р. Кредитодавцем Позичальникові було направлено поштою претензію з вимогою погасити протягом 30 днів з моменту її отримання поточну заборгованість. Однак, конверт з претензією було повернуто Кредитодавцеві у зв'язку з тим, що закінчився термін зберігання кореспонденції. 04.04.2012 Кредитодавцем Позичальникові було направлено претензію кур'єрською службою доставки. Проте, претензію було повернуто Кредитодавцеві службою доставки у зв'язку з тим, що отримувач (ОСОБА_1) відмовився прийняти кореспонденцію, що підтверджується копією декларації служби доставки №9588906 з відміткою про повернення.

Кореспонденція надсилалась Відповідачеві за вказаними ним при укладенні кредитного договору адресами. Відомостей про інші адреси Позичальника Кредитодавець не має. Відповідно до п.п. 5.1.3. Договору, Відповідач зобов'язувався негайно повідомляти Позивача про зміну місця проживання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги ТОВ " ФК " Єврокапітал" знайшли своє підтвердження в судовому засіданні із відповідача підлягає стягненню заборгованість по кредитному договору а кредитний договір підлягає розірванню.

Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ТОВ " ФК " Єврокапітал" підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 298 грн. 09 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 258, 261, 526, 549, 551, 554, 559, 611, 1050, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Єврокапітал" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати кредитний договір №436 ( із забезпеченням) від 13.03.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Єврокапітал" та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Єврокапітал" заборгованість за кредитним договором №436 від 13.03.2008 року, а саме: тіло кредиту 16372 грн. 61 коп.; проценти -1976 грн. 87 коп.; щомісячну плату за обслуговування кредиту - 799 грн. 00 коп.; плату за обслуговування кредиту 10661 грн. 00 коп., всього заборгованість за кредитом - 29809 гривень 48 коп. та судові витрати по справі в сумі 298 грн. 09 коп., а всього стягнути 30 107,57 грн. (тридцять тисяч сто сім гривень 57 коп.).

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Єврокапітал", третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним п.2.2.3, п.4.1 Кредитного договору №436 від 13.03.2008 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.П. Мороз