Ухвала

від 23.03.2015 по справі 815/1691/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1691/15

УХВАЛА

23 березня 2015 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників Ріпак до Головного управління Держземагентства в Одеській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2014 року до суду надійшов адміністративний позов Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників Ріпак до Головного управління Держземагентства в Одеській області, в якому позивач просив зобов'язати Головне управління Держземагенства в Одеській області заключити новий договір оренди землі, або укласти додаткову угоду, щодо земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за адресою: Одеська область, Біляївський район, Майорівська сільська рада (за межами населеного пункту), площею 50,6525 га, кадастровий номер 51211083700:01:001:0072, та площею 56,1943 га, кадастровий номер 51211083700:01:002:0339.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначив, що 23 жовтня 2003 року між Біляївською райдержадміністрацією Одеської області та Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників Ріпак було укладено договір оренди земельної ділянки № 6. Предметом договору стала передача в оренду земельної ділянки, розташованої на території Майорівської сільської ради Біляївського р-ну Одеської обл., загальною площею 130,8 га ріллі. Договір був зареєстрований в Біляївському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис 26.11.2003 року за №21. Позивач також вказав, що сумлінно виконував свої обов'язки за договором оренди на протязі усього строку оренди, про що свідчать додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода від 05 січня 2009 року; додаткова угода від 26 січня 2010 року; додаткова угода від 22 жовтня 2010 року; додаткова угода від 31 січня 2012 року - зміст цих угод становить продовження терміну оренди згідно з законодавства та договору. 26 грудня 2012 року МРАКС Ріпак звернувся до Біляївської районної адміністрації з проханням продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки згаданої вище на 2013 рік. 24 жовтня 2013 року позивач звернувся до Держземагенства у Біляївському районі Одеської області з проханням заключити договір оренди, або продовжити термін дії тимчасової угоди на оренду земельної ділянки. У відповіді від 18 листопада 2013 року Держземагенство у Біляївському районі Одеської області відмовило у задоволенні прохання орендаря. 28 лютого 2014 року позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагенства в Одеській області щодо продовження, або укладення нового договору оренди. Головне управління Держземагенства в Одеській області листом від 19 березня 2014 відмовило в продовженні договору оренди земельної ділянки від 23 жовтня 2003 року, а також відмовило в укладанні нового договору, обґрунтувавши свою відмову відсутністю відомостей стосовно реєстрації договору оренди в органах державної реєстрації прав. Позивач також вказав, що 17 грудня 2014 року Головним управлінням Держземагенства в Одеській області було організовано проведення торгів в формі аукціону щодо земельних ділянок, вказаних в договорі від 23 жовтня 2003 року. Майорівський регіональний агрокооператив сільгоспвиробників Ріпак був змушений прийняти участь у цих торгах, аби не втратити ці ділянки та грошові кошти, витраченні на поліпшення якості ґрунтів та підготовку до нового сезону. За результатами аукціону між Майорівським регіональним агрокооперативом сільгоспвиробників Ріпак та Головним управлінням Держземагенства в Одеській області було укладено договір оренди землі №173 від 17 грудня 2014 року щодо земельної ділянки 15,2306 га, кадастровий номер 5121083700:01:002:0340. Ця ділянка входила до складу земель переданих за договором оренди від 23 жовтня 2003 року МРАКС Ріпак . Щодо інших земель, які входили до складу земель, переданих позивачу за договором оренди від 23 жовтня 2003 року, а саме земельна ділянка за адресою: Одеська область, Біляївський район, Майорівська сільська рада, площею 50,6525 га, кадастровий номер 51211083700:01:001:0072, та земельна ділянка за адресою: Одеська область, Біляївський район, Майорівська сільська рада (за межами населеного пункту), площею 56,1943 га, кадастровий номер 51211083700:01:002:0339, - договорів оренди не було заключено ані з позивачем, ані з іншим суб'єктом.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України райдержадміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року (в ЄДРСР № 42202857) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. При цьому, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснює владних управлінських функцій.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14). Верховний Суд України зазначив, що помилковим є висновок про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України по вищевказаній справі, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів позову Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників Ріпак вбачається, що між сторонами виник спір про право оренди земельної ділянки, який є земельним спором, а відтак даний спір має не публічний, а приватно - правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.244-2 КАС України, суддя дійшов висновку, що позовна заява МРАКС Ріпак не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому у відкритті провадження у справі за позовом Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників Ріпак до Головного управління Держземагентства в Одеській області про зобов'язання вчинити дії належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст.165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Майорівського регіонального агрокооперативу сільгоспвиробників Ріпак до Головного управління Держземагентства в Одеській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції Господарського суду Одеської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В.В.Андрухів