ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2015Справа №910/29409/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "ПРАЙМ-БАНК"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРК "ЛЕГІОН-ТРЕЙД"
про стягнення заборгованості у розмірі 15 937 920,40 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Захаров І.Ф. (дов.№19 від 30.01.2015)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ПРАЙМ-БАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРК "ЛЕГІОН-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 15 937 920,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2014 порушено провадження у справі №910/29409/14 та призначено її до розгляду на 12.02.2015 року.
За наслідками судового засідання 12.02.2015 судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, у задоволення клопотання представника позивача, та відкладено розгляд справи на 12.03.2015 у зв'язку із неявкою відповідача.
Під час судового засідання 12.03.2015 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.
Відповідач повторно до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для такого всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
23.11.2009 між Публічним акціонерним товариством «Прайм-Банк» (Кредитор) та фізичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРК «Легіон-Трейд» (Позичальник) укладено Кредитний Договір №967/1182-1 (далі - кредитний договір).
Згідно п.п. 1.1.Кредитного Договору Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 9 000 000,00 грн. на строк з 23.11.2009 по 21.11.2014 року. У подальшому, умовами Додаткової угоди № 4 від 30.10.2012 до Кредитного договору сторони погодили, що розмір кредиту становить 15 000 000,00 грн.
Положеннями розділу 2 Кредитного договору сторони узгодили цільове призначення кредиту, а саме що кредитні кошти призначені для оплати за цінні папери за низкою договорів, укладених позичальником.
Плата за кредит встановлюється у розмірі 25% відсотків річних (п.3.1. Кредитного договору).
Відповідно до п.3.2. Кредитного Договору обчислення строку надання кредиту, нарахування процентів здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, для нарахування процентів за кредитом день надання кредиту та день повернення Позичальником Кредитору вважаються одним днем. При розрахунку процентів використовується метод «факт/365», виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 365 днів у році.
Пунктами 3.3., 3.4. Кредитного Договору сторони погодили, що нараховані проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником в валюті кредиту на рахунок нарахованих процентів №206893011182, що відкритий у Кредитора: щомісячно до 15-го числа поточного місяця за фактичну кількість календарних днів попереднього місяця; в день закінчення строку дії кредитного договору та/або при достроковому погашенні за фактичну кількість календарних днів користування кредитними коштами в поточному місяці. Дата першої сплати процентів - 15.12.2009 року.
Судом встановлено, що Кредитор свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачеві кредитні кошти у розмірі 15 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №53 від 23.11.2009 на суму 9 000 000,00 грн. та меморіальним ордером № 468 від 30.10.2012 на суму 6 000 000,00 грн., копії яких містяться у матеріалах справи.
У порушення умовам укладеного кредитного договору, ТОВ «ОРК «Легіон-Трейд» в обумовлені договором строки, а саме станом на 21.11.2014, запозичені кошти позивачеві не повернув.
З метою досудового врегулювання, ПАТ «Прайм-Банк» направило позичальнику вимогу №2164/01 від 26.11.2014, в якій просив останнього протягом тридцяти днів здійснити погашення наявної суми заборгованості.
Оскільки, від ТОВ «ОРК «Легіон-Трейд» відповіді або грошових коштів не надійшло, ПАТ «Прайм-Банк» звернувся із даним позовом до суду, в межах якого просить стягнути з відповідача на свою користь 15 000 000,00 грн. - основного боргу, 589 296,47 грн. - заборгованість за процентами, пеню за кредитом 333 698,63 грн. та пеню за відсотками 14 925,30 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15 000 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою про рух коштів на позичковому рахунку відповідача та меморіальними ордерами.
Отже, як свідчать матеріали справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасного повернення грошових коштів за Кредитним договором №967/1182-1 від 23.11.2009 та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість по поверненню кредиту у розмірі 15 000 000,00 грн. та 589 296,47 грн. заборгованості зі сплати процентів.
У межах розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які спростовували наведені кредитором факти, щодо неналежного виконання кредитних зобов'язань та розміру суми неповернутого кредиту та несплачених відсотків за користування кредитними коштами, з огляду на що, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРК «Легіон-Трейд» 15 000 000,00 грн. - основного боргу, 589 296,47 грн. - заборгованість за процентами є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Положеннями Господарського кодексу України унормовано поняття штрафних санкцій. Так, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача, щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, яка становить 333 698,63 грн. та 14 925,30 відповідно, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оскільки, на день вирішення спору зобов'язання за кредитним договором №967/1182-1 від 23.11.2009 не виконано, та прострочено позичальником виконання свого обов'язку щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача визнаються судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Розподіляючи судові витрати, суд також керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а також приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, якими передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5.). Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач - Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк» звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "ПРАЙМ-БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРК "ЛЕГІОН-ТРЕЙД" про стягнення заборгованості у розмірі 15 937 920,40 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРК «Легіон-Трейд» (01115, місто Київ, вулиця Старонаводницька, 8-Б; ідентифікаційний код 36589868) на користь Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» (03049, місто Київ, вулиця Богданівська,24; ідентифікаційний код 26051650) заборгованість за кредитом у розмірі 15 000 000 (п'ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок, 589 296 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 47 копійок - заборгованість за процентами, пеню за сплату кредиту у розмірі 333 698 (триста тридцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім) гривень 63 копійки та пеню зі сплати процентів у розмірі 14 925 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 30 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРК «Легіон-Трейд» (01115, місто Київ, вулиця Старонаводницька, 8-Б; ідентифікаційний код 36589868) у дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 12.03.2015 року.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний рішення складено
та підписано 17.03.2015 року
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2015 |
Оприлюднено | 30.03.2015 |
Номер документу | 43245006 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні