Рішення

від 12.03.2015 по справі 910/2508/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015Справа №910/2508/15-г

За позовом Заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах

держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України

по місту Києву;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слон";

про визнання недійсним договору та повернення майна.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: Вакулюк Д. С., посвідчення № 018332 від 16.07.2013 р.;

Від позивача: Ємець Ю. В., представник, довіреність № 07 від 24.02.2014 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним договір №490/03 від 26.11.2013 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 490 від 26.08.2003 року та зобов'язати відповідача повернути за актом приймання-передавання позивачу нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 року порушено провадження у справі № 910/2508/15-г, розгляд справи призначено на 24.02.2015 року.

У зв'язку з неявкою представників відповідача у судове засідання 24.02.2015 р, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року відкладено розгляд справи до 12.03.2015 р.

У судовому засіданні 12.03.2015 року представник від прокуратури та від позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та ТОВ «Слон» (орендар) 26.08.2013 був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що належить до державної власності №490 від 26.08.03, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно) - нежитлове приміщення- споруду складу-ангару, загальною площею 454,36 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, що знаходиться на балансі державного підприємства виробничо-технологічного забезпечення та комплектації Концерна РРТ. Вартість майна становить за експертною оцінкою станом на 31.07.03 - 302 846 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення автомийки.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв зазначене вище нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.08.2003 р.

Договір був укладений строком на 5 років та діяв відповідно з 26.08.03. до 26.08.08 включно (п. 10.1. договору)

Пунктом 10.5 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що в подальшому на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.5. договору строк його дії було подовжено до 26.08.13 р.

26 листопада 2013 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон" було укладено договір № 490/03 про внесення змін до договору оренди №490 від 26.08.03, яким договір оренди №490 було продовжено на 2 роки 364 дні, а саме до 24.08.16 включно.

Пунктом 2 договору № 490/03 орендаря було зобов'язано провести незалежну оцінку орендованого майна згідно договору оренди №490 від нерухомого майна, що є державною власністю, на нову дату 31.08.13, відповідно до вимог національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 № 1440; укласти договір про внесення змін до договору оренди №490 від 26.08.03 зі зміною вартості об'єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок, зміною вартості об'єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий місяць оренди; сплатити різницю в орендній платі, якщо така виникне внаслідок переоцінки орендованого державного нерухомого майна, з дати на яку зроблено звіт про незалежну оцінку.

Таким чином, вказаною додатковою угодою сторонами передбачалось продовження договору оренди державного майна № 490, та зобов'язано орендаря провести незалежну оцінку орендованого майна станом на нову дату в майбутньому.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Отже, законом передбачено обов'язкове проведення оцінки об'єкта оренди при продовженні дії договору оренди, якщо від дати останньої оцінки об'єкта оренди до дати продовження строку договору пройде понад 3 роки.

Таким чином, необхідною умовою для укладання додаткової угоди про продовження строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, було проведення оцінки об'єкта оренди, що передбачає уточнення вартості майна за результатами нової незалежної оцінки та відповідну зміну розміру орендної плати.

Однак, при укладенні договору про внесення змін, сторонами не було дотримано процедури продовження договорів оренди в частині проведення оцінки об'єкта оренди на нову дату, що передує продовженню такого договору, оскільки остання оцінка була проведена станом на 30.06.08 року.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 4 статті 179 Цивільного кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача заяву №30-06/8475 від 30.07.13 про зміну умов договору оренди №490 від 26.08.13 після закінчення строку його дії. У вказаній заяві було зазначено, що відповідно до абз.2 ст.11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди та вказано на необхідність забезпечити проведення орендарем незалежної оцінки вказаного державного майна на нову дату 31.07.13, повідомити про свою згоду на визначення оцінювача об'єкта оренди, укласти додатковий договір про продовження договору оренди на наступний строк зі зміною вартості об'єкту оренди, визначеною згідно з новим звітом, та як наслідок зміною орендної плати за базовий місяць оренди. Крім того, зазначено, що у разі незгоди щодо зазначених умов, або не підписанням орендарем додаткового договору з урахуванням проведеної незалежної оцінки об'єкта оренди на нову дату, договір оренди №490 від 26.08.03 вважається припиненим, і об'єкт оренди повертається орендарем на підстави акта передавання-приймання.

З вищевказаного листа вбачається, що орендодавець повідомив орендаря, що у разі бажання останнього продовжити термін дії Договору, необхідно провести нову оцінку майна, переданого в оренду, в іншому випадку дія договору буде припинена.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі закінчення строку його дії договору оренди та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 10.9. договору встановлено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокуратурою доведено факт того, що оспорюваний договір суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»", а тому є правові підстави для визнання договору № 490/03 від 26.11.2013 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 490 від 26.09.2003 року недійсним.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Беручи до уваги той факт, що зобов'язання сторін у випадку визнанні договору недійсним припиняються, господарський суд вважає обгрунтованою вимогу заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Слон" повернути за актом приймання-передавання регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - споруду складу-ангару, загальною площею 454,36 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, що знаходиться на балансі державного підприємства виробничо-технологічного забезпечення та комплектації Концерна РРТ.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 490/03 від 26.11.2013 р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 490 від 26.09.2003 року, що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон» (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 17, кв. 40; код ЄДРПОУ 32424391)

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон» (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 17, кв. 40; код ЄДРПОУ 32424391) повернути за актом приймання-передавання Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - споруду складу-ангару, загальною площею 454,36 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, що знаходиться на балансі державного підприємства виробничо-технологічного забезпечення та комплектації Концерна РРТ. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон» (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 17, кв. 40; код ЄДРПОУ 32424391) в доход державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00. коп. судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 17.03.2015 р.