Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/980/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/980/15-г

За позовомПриватного підприємства «Туристична компанія Бітско» доПриватного підприємства «Татур» простягнення 29 338,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Соколик Д.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Туристична компанія Бітско» (надалі - ПП «Туристична компанія Бітско») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Татур» (надалі - ПП «Татур») про стягнення 29 338,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов агентської угоди №42 від 22.02.2011 р. відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті вартості послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 29 338,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33358885.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 р. між ПП «Туристична компанія Бітско» (оператор) та ПП «Татур» (агент) було укладено агентську угоду №42 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п 1.1 Договору агент зобов'язується надавати оператору на території України з дотриманням порядку та умов даної агентської угоди посередницькі послуги з продажу авіаперевезень, а оператор зобов'язується сплачувати агенту винагороду за надані послуги.

Згідно з п. 3.9 Договору протягом 3 банківських днів з моменту отримання підписаного акту приймання-передачі наданих послуг, оператор перераховує на поточний рахунок агента комісійну винагороду в розмірі 50% включаючи ПДВ, від суми комісійної винагороди оператора, згідно додатку №2 до даної агентської угоди.

Пунктом 3.11 Договору визначено, що суми за авіаквитки, збори аеропортів, аванси, оформлені МСО та ін. документи перераховуються агентом оператору, разом з сервісним збором до узгодженої дати.

На виконання умов Договору відповідачем було реалізовано авіаквитки на загальну суму 29 338,00 грн., що підтверджується актами надання послуг №Т00003976 від 24.10.2014 р. та №Т00004071 від 31.10.2014 р.

Гарантійним листом №01/31.10 від 31.10.2014 р. відповідач зобов'язався оплатити вартість реалізованих авіаквитків на суму 29 338,00 грн. у строк до 03.11.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті реалізованих авіаквитків, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 29 338,00 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до статті 305 Господарського кодексу України, відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Із матеріалів справи (акти надання послуг №Т00003976 від 24.10.2014 р. та №Т00004071 від 31.10.2014 р.) вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем було реалізовано авіаквитки на загальну суму 29 338,00 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.11 Договору визначено, що суми за авіаквитки, збори аеропортів, аванси, оформлені МСО та ін. документи перераховуються агентом оператору, разом з сервісним збором до узгодженої дати.

Гарантійним листом №01/31.10 від 31.10.2014 р. відповідач зобов'язався оплатити вартість реалізованих авіаквитків на суму 29 338,00 грн. у строк до 03.11.2014 р.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.11 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за реалізовані авіаквитки повинно було бути виконане до 03.11.2014 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 29 338,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті реалізованих авіаквитків на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 29 338,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП «Татур» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПП «Туристична компанія Бітско» про стягнення з ПП «Татур» заборгованості у розмірі 29 338,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Туристична компанія Бітско» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Татур» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 43-Б, кв. 14; ідентифікаційний код 34232704) на користь Приватного підприємства «Туристична компанія Бітско» (03187, м. Київ, бул. Чоколівський, 33, кв. 21; ідентифікаційний код 25398564) заборгованість у розмірі 29 338 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий