Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/29628/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/29628/14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» доПриватного підприємства «БудКвартал» простягнення 4 421,94 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Косянчук В.В. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «БудКвартал» (надалі - «Підприємство») про стягнення 4 421,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нерухомого майна №208 від 01.02.2011 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, розміщене за адресою: Київська обл., с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 3 051,60 грн. та комунальних платежів у розмірі 590,88 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 673,87 грн. та 3% річних у розмірі 105,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.02.2015 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. та 25.02.2015 р. розгляд справи відкладався на 25.02.2015 р. та 16.03.2015 р. відповідно у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 7-А, кв. 46, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19998225 від 05.01.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. між Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №208 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на умовах договору передає, а орендар приймає в оренду складські приміщення площею 79 кв.м, які розташовані за адресою: Київська обл., с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7.

Згідно з п 2.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю договірну орендну плату, розмір якої узгоджується протоколом договірної ціни і становить за місяць 3 051,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно до 5 числа, але не пізніше останнього дня поточного місяця на рахунок орендодавця.

Зі змістом п. 3.2 Договору вартість комунальних послуг не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар здійснює оплату послуг в 3-х денний термін з дня виписки рахунку орендодавцем.

На виконання умов Договору 01.02.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення за адресою: Київська обл., с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.02.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 3 051,60 грн. та комунальних платежів у розмірі 590,88 грн.

Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального».

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі приміщення від 01.02.2011 р.) підтверджується факт передачі орендарем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з червня 2013 року по жовтень 2013 року. За цей період позивачем нараховано до сплати орендну плату та інші, передбачені умовами Договору, платежі у розмірі 3 706,08 грн. (з них орендна плата у розмірі 3 051,60 грн. за жовтень 2013 року та компенсація витрат за комунальні послуги у розмірі 654,48 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.5 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно до 5 числа, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

Крім того, за змістом п. 3.4 Договору орендар здійснює оплату послуг в 3-х денний термін з дня виписки рахунку орендодавцем.

Сторонами було підписано акти надання послуг за Договором №332 від 27.06.2013 р. та №531 від 30.09.2013 р. на загальну суму 654,48 грн., а відтак суд приходить до висновку, що рахунки на оплату комунальних послуг позивачем бели передані відповідачу в день підписання таких актів.

Відповідач частково сплатив компенсацію за комунальні послуги у розмірі 63,60 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за жовтень 2013 року становить 3 051,60 грн., та з інших платежів - 590,88 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача вартості орендної плати у розмірі 3 051,60 грн. та компенсації витрат за комунальні послуги у розмірі 590,88 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості з орендної плати у розмірі 3 051,60 грн. та компенсації витрат за комунальні послуги у розмірі 590,88 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 673,87 грн. та 3% річних у розмірі 105,59 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.11.2013 р. по 26.12.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком, та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 673,87 грн. та 3% річних у розмірі 105,59 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості з орендної плати у розмірі 3 051,60 грн. та компенсації витрат за комунальні послуги у розмірі 590,88 грн., інфляційних у розмірі 673,87 грн. та 3% річних у розмірі 105,59 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БудКвартал» (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 7-А, кв. 46; ідентифікаційний код 37498672) на користь Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, с.м.т. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 7; ідентифікаційний код 00292729) заборгованість з орендної плати у розмірі 3 051 (три тисячі п'ятдесят одна) грн. 60 коп., компенсацію витрат за комунальні послуги у розмірі 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 88 коп., інфляційні у розмірі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 105 (сто п'ять) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий