ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
25.03.2015 р. Справа № 914/954/15
Суддя господарського суду Львівської області Крупник Р.В., розглянувши матеріали справи
за позовом:Комунального підприємства «Сколівське ЖКГ», м. Сколе; до відповідача-1:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сколе; до відповідача-2:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сколе; про:звільнення займаного торгового місця
ВСТАНОВИВ:
24.03.2015р. на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Комунального підприємства «Сколівське ЖКГ» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про звільнення займаного торгового місця.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Метою об'єднання позовних вимог є забезпечення належної організації розгляду справи, реалізації принципу процесуальної економії, виключення можливості прийняття судових рішень, що суперечать одне одному.
Як зазначив Вищий господарський суд України в п. 3.12 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, для об'єднання позовних вимог необхідна хоча б одна з умов: зв'язаність вимог між собою підставою виникнення, тобто такі вимоги мають походити від загальної підстави та зв'язаність між собою поданими доказами, тобто, у разі використання позивачем тих самих доказів.
Натомість, позивачем було порушено правило об'єднання позовних вимог, що суперечить приписам ст. 58 ГПК України, оскільки, підстави їх виникнення різні - невиконання зобов'язань в частині повернення торгового місця для встановлення тимчасової споруди, згідно Угоди про надання в користування торгового місця від 02.01.2014р., укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та невиконання зобов'язань в частині повернення торгового місця для встановлення тимчасової споруди, згідно Угоди про надання в користування торгового місця від 02.01.2014р., укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_1
Як вбачається з Угоди про надання в користування торгового місця від 02.01.2014р., укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_2, її предметом являється надання в платне, строкове користування відповідачу-1 торгового місця площею 24,0 кв.м. по АДРЕСА_1, натомість предметом Угоди про надання в користування торгового місця від 02.01.2014р., укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_1, являється надання в платне, строкове користування відповідачу-2 торгового місця площею 22,0 кв.м. по АДРЕСА_1.
В пункті 3.6. Постанови Пленум ВГС України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. зазначив, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Правовий аналіз змісту вказаних угод свідчить про те, що такі укладені між позивачем та різними фізичними особами-підприємцями, більше того, об'єктом угод являються різні торгові місяця, площею 24,0 кв.м. та 22,0 кв.м., відтак такі обов'язкові правові ознаки об'єднання позовних вимог як зв'язаність вимог підставою виникнення та однорідність позовних вимог у даному випадку відсутні.
Також з матеріалів справи вбачається, що дані угоди не зв'язані між собою спільними доказами, оскільки передача об'єктів відбувалася на підставі різних актів прийому-передачі.
З вищенаведеного випливає, що сумісний розгляд заявлених позивачем вимог, на думку господарського суду, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, так як позивачем об'єднано вимоги про звільнення торгових місць на підставі різних угод, укладених з різними суб'єктами господарювання на користування різними за своєю площею об'єктами, а тому, вказані позовні вимоги не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні спільними доказами по справі.
Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України порушення правила об'єднання позовних вимог у разі, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім цього, частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .
Господарський суд інформує заявника про те, що в силу приписів «Правил надання послуг поштового зв'язку», затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 доказом надіслання копії позовної заяви та долучених до неї документів є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) та опис вкладення у цінний лист.
Проте, всупереч наведеному, позивачем додано копії квитанцій про направлення цінного листа.
Відповідно до п. 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що долучені позивачем описи не містять номеру поштового відправлення. Крім цього, в графі «Відправник» міститься лише підпис невідомої особи, без вказівки на найменування відправника, що унеможливлює встановити, чи цінний лист відправлявся саме позивачем, а не іншою особою.
Також в графі «Найменування предметів» зазначено лише: позовна заява (1 шт.), що на думку суду, свідчить про те, що копія позовної заяви всупереч приписам ч. 1 ст. 56 ГПК України була направлена відповідачу без долучених до неї документів.
Зважаючи на те, що описи вкладання у цінні листи та поштові квитанції датовані 11.03.2015р., а позовна заява подана до господарського суду 20.03.2014р. (на що вказує відбиток поштового штемпеля на конверті) та при цьому не містить ні вихідного номеру, ні дати підписання, у суду відсутні підстави вважати, що згідно цього опису вкладання відповідачу надсилалася саме ця позовна заява.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Повернути без розгляду Комунальному підприємству «Сколівське ЖКГ» (82600, Львівська обл., м. Сколе, вул. Стрийська, 34; код ЄДРПОУ 35130622) позовну заяву і додані до неї документи, всього на 21 аркушах, в тому числі поштовий конверт.
Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Крупник Р.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2015 |
Оприлюднено | 30.03.2015 |
Номер документу | 43245951 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні