Рішення

від 19.03.2015 по справі 915/76/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 915/76/15

м. Миколаїв

За позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161

Відповідач: Комунальне підприємство с. Мішково

57214, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38

Про: стягнення заборгованості в сумі 27597,54 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Яновська В.А., за довіреністю;

Від відповідача: Калашникова І.В. - директор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 27.01.15 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за отримані послуги за договором № А/5837 від 30.07.13 р. у розмірі 27597,54 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № А/5837 про приймання стічних вод від 30.07.2013 р., додаткової угоди № 1 від 31.12.2013 р. до договору № А/5837 від 30.07.13 р., додатків № № 2, 3, 4, 5 до договору № А/5837 від 30.07.13 р.; рахунків фактур (в кількості 6 штук) на загальну суму 28597,54 грн.; платіжного доручення № 133 від 31.07.14 р.; актів приймання-передачі наданих послуг (в кількості 6 штук) на загальну суму 28597,54 грн.; претензії № 96-П/юр від 04.11.14 р.; довідки № 1 від 01.01.15 р. про розмір тарифів; норм ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач у порушення умов договору не в повному обсязі сплатив кошти за надані послуги, в зв'язку з чим борг останнього перед позивачем за період з 20.06.14 р. по 20.12.14 р. складає в розмірі 27597,54 грн.

Відповідач відзив по суті позову не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Водночас, в судовому засіданні 19.03.15 р. представник відповідача усно заперечив проти позову.

Також, представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Позивач усно висловив свої заперечення на вказане клопотання відповідача.

Суд розглянувши вищевказане клопотання, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з причин його необґрунтованості та недоведеності згідно з приписами ст. 27 ГПК України.

Справу розглянуто судом, у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, на наявними в ній матеріалами.

19.03.15 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

встановив:

30 липня 2013 р . між сторонами було укладено договір № А/5837 «про приймання стічних вод» згідно з предметом якого позивач, як виробник, зобов'язався надавати споживачу послуги з приймання від нього стічних вод у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а відповідач, як споживач, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України за № 190 від 27.06.2008 року, Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради від 22.04.10 р. № 45/10, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (далі за текстом Правила приймання). Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 70 від 23.01.2003 (далі за текстом Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

У відповідності до п. 2.3 договору, обсяг води, що підлягає прийняттю в систему каналізації в точці приймання, надається споживачем у вигляді нормативного (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг) розрахунку, який узгоджується з виробником і є невід'ємною частиною даного договору. Обсяг постачання води підлягає узгодженню з виробником кожного наступного року з моменту укладання договору в строк до 01 числа грудня місяця поточного року шляхом надіслання споживачем додаткової угоди про зміни в додатку № 3 до цього договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю прийнятих у міську каналізацію кубічних метрів стічних вод від споживача протягом дії договору. Якщо місячний обсяг водовідведення збільшується, споживач готує та направляє до виробника листа про внесення змін в додаток № 3 до цього договору та одночасно надає виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.

Пунктом 3.1 договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих за споживачем у виробника, та/або іншими способами визначення обсягів стоків, погодженими виробником у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання.

Відповідно до вимог п. 3.1.2 договору зняття показань засобів здійснюється споживачем помісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо, направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водовідведення споживача для обстеження та контролю, при цьому споживач повинен забезпечити присутність повноважного представника. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника при здійсненні обстеження систем водовідведення, контролю за показаннями засобів обліку та відбору стічних вод, документи, складені представником виробника , є дійсними, і дані, зафіксовані представником виробника в таких документах, є підставою для виставлення розрахункових документів на дату наданих послуг.

Умовами п. 3.2.1 договору сторони погодили, що рахунки за скидання стічних вод щомісячно виписуються виробником споживачу або споживач самостійно сплачує за послуги. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водовідведення. Тарифи на послуги з водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до п. 3.2.3 договору оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу, фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів . За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим договором, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.

Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку, споживач зобов'язаний у триденний термін з дня отримання рахунку письмово повідомити про це виробника та й цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звіряння взаємних розрахунків. В іншому випадку відмова споживача оплатити рахунок виробника вважатиметься безпідставною .

Споживач зобов'язаний: надавати повну і достовірну інформацію (додаток 2 до цього договору), яка є невід'ємною частиною цього договору, щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водовідведення, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або таких, що знаходяться у його повному господарському віданні, тощо. Своєчасно, у встановлені цим договором строки, сплачувати вартість наданих йому виробником послуг ( п.п. 4.3.1, 4.3.5 договору).

У відповідності до п. 9.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, умови цього договору застосовуються до відносин щодо водовідведення, які виникли між сторонами з 01.03.2013 року.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2013 року термін дії договору А/5837 від 30.07.13 р. було продовжено до 31.12.2014 р. на тих же умовах.

Також, додатками № № 2, 3, 4, 5 сторони визначили, дислокацію об'єкту та розрахунок об'єму водопостачання та водовідведення.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що додатки № 2, 3, 4, 5 підписувались ним особисто.

Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, згідно з п. 1 ст. 901 та п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що позивач вимоги вищенаведеного договору виконав повністю, надав відповідачеві послуги за період з 20.06.2014 року по 20.12.2014 року з приймання стічних вод на суму 28597,54 грн.

Так, згідно розрахунку позовних вимог, який перевірений судом та не спростований відповідачем, загальна сума за отримані послуги складає 28597,54 грн., що підтверджується наступними доказами:

актами приймання передачі наданих послуг:

від 21.07.14р. на суму 4025,74 грн.,

від 20.08.14 р. на суму 4914,36 грн.,

від 22.09.14 р. на суму 4914,36 грн.,

від 20.10.14 р. на суму 4914,36 грн.,

від 20.11.14 р. на суму 4914,36 грн.,

від 22.12.14 р. на суму 4914,36 грн., та рахунками - фактурами:

- № В-8003/0549 за липень 2014 року на суму 4025,74 грн.;

- № В-8003/0549 за серпень 2014 року на суму 4914,36 грн.;

- № В-8003/0549 за вересень 2014 року на суму 4914,36 грн.;

- № В-8003/0549 за жовтень 2014 року на суму 4914,36 грн.;

- № В-8003/0549 за листопад 2014 року на суму 4914,36 грн.;

- № В-8003/0549 за грудень 2014 року на суму 4914,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 30.07.2013 р. надав розрахунок місячного споживання послуг (додаток № 3 до договору). У подальшому відповідач не подавав до позивача додаткових розрахунків по встановленню кількості стічних вод. Відповідачем не надавались звіти про фактично використані послуги, безпідставно не приймались акти виконаних робіт, не підписувались акти звіряння взаємних розрахунків. Позивачем були складені акти про відмову від отримання актів приймання-передачі послуг та звіряння взаємних розрахунків.

Акти приймання - передачі наданих послуг були скеровані відповідачу поштовим зв'язком, про що свідчать відповідні копії квитанцій.

Рахунки-фактури ж отримувались представником відповідача особисто, в підтвердження чого позивачем надано витяги з журналів отримання рахунків - фактур, які містять підписи останнього.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечив вищенаведені факти.

Виходячи з платіжного доручення № 133 від 31.07.14 р., відповідач провів часткову проплату за надані послуги на загальну суму 1 000,00 грн.

Інших, будь-яких доказів остаточних розрахунків з позивачем відповідач, всупереч розділу 3 договору, суду не надав.

04.11.14 р. позивач письмово звертався до боржника з вимогою погасити суму боргу протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії № 96-П/юр.

08.11.14 р. відповідач отримав цю претензію, але відповідь на неї не надав, борг в зазначений термін не погасив.

За приписами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду документальні докази, які свідчать про належне виконання взятих на себе договірних зобов'язань за договором № А/5837 від 30.07.13 р.

Отже, борг відповідача перед позивачем за договором № А/5837 від 30.07.2013 р. дійсно становить в розмірі 27597,54 грн. (28597,54-1000,00).

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Отже, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже - задоволенню їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства с. Мішково (57214, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38, код ЄДРПОУ 33578738) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код ЄДРПОУ 31448144) - 27597,54 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 24 березня 2015 року.

Суддя О.Г. Смородінова