Рішення

від 03.03.2015 по справі 911/5628/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 911/5628/14

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" про визнання договору купівлі-продажу від 13.08.2013 недійсним, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

За участю представників:

прокуратури: Ющенко М.А. (посв. № 030760);

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" про визнання договору купівлі-продажу від 13.08.2013 недійсним, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.01.2015.

27.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання прокурора про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 27.01.2015 розгляд справи відкладено на 03.03.2015.

Крім того, ухвалою від 27.01.2015 строк розгляду справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.03.2015 суд заслухав пояснення представника прокуратури, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 03.03.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

Відповідно до додаткової угоди за № 3 до договору від 04.06.2007 за № 279, ТОВ "Бобрик-Град" в рахунок погашення боргу на суму 3258218,96 грн передало ВАТ "Домобудівник" майнові права на частину квартир, а саме: № 6, № 12, № 14, № 20, № 22, № 26, № 28, № 30, № 34, № 36, № 38 у будинку №17 по вул. Гвардійській у с. Шевченкове Броварського району Київської області, загальною площею 650 кв.м.

Згідно із актом розподілу, вартість переданих квартир становить за 1 м.кв. 5030,44 грн. Загальна вартість складає 3258218,96 грн.

Позивачем отриманні свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.12.2012 серії САЕ за номерами 400226-400231 та за номерами № 400267-400271.

Згідно Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Домобудівник" від 15.07.2011 року, товариство змінило свою назву на публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник".

ПАТ "БК "Домобудівник" в особі виконуючого обов'язки генерального директора Ковтуна В.В. уклало з ТОВ "Національна агроуправлінська компанія" в особі директора Мхцієва Ч.М. договори купівлі-продажу квартир № 6, № 12, № 26, № 30, № 36, № 14, № 20, № 22, № 28, № 34, № 38 в будинку № 17 по вулиці Гвардійська в с. Шевченкове Броварського району Київської області, загальною вартість яких складала 1684020 грн.

Вказані обставини встановлені в рішенні господарського суду Київської області від 01.09.2014 у справі № 927/949/14, що має преюдиційне значення для даної справи на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, 13.08.2013 між ПАТ "Домобудівник" (в особі в.о. генерального директора Ковтуна Віктора Володимировича) та ТОВ "Національна агроуправлінська компанія" (в особі директора Мхцієва Чермена Махарбековича) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований за номером 2034, згідно якого ПАТ "Домобудівник" було відчужено спірну квартиру № 20 у будинку №17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області. Продаж зазначеної квартири вчинено за 143000,00 грн, які представник покупця сплатив повністю до каси товариства до підписання договору.

Також, встановлено, що станом на дату укладення спірного договору - 13.08.2013 Ковтун Віктор Володимирович обов'язки генерального директора не виконував.

Пунктом 12.4.4 статуту ПАТ "БК "Домобудівник", у разі тимчасової неможливості виконання генеральним директором своїх повноважень або у разі його відсутності, його повноваження виконує (здійснює) перший заступник генерального директора. При виконанні функцій генерального директора перший заступник має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені товариства в межах компетенції, визначеної статутом.

13.06.2014 Новозаводським районним судом м. Чернігова за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження винесено вирок, відповідно до якого Ковтун Віктор Володимирович та Мхцієв Чермен Махарбекович визнанні винними у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України та встановлено факт укладення договору без відома та згоди позивача, без мети реального отримання позивачем коштів за договором, укладення договору з метою протиправного заволодіння відповідачем майном позивача.

20.08.2014 ухвалою апеляційного суду Чернігівської області апеляційні скарги учасників вказаного кримінального провадження залишено без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.06.2014 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлено, що перший заступник генерального директора ПАТ "БК "Домобудівник" Ковтун В.В. під час укладення спірного договору від 13.08.2013 не виконував обов'язки генерального директора ПАТ "БК "Домобудівник", внаслідок чого діяв всупереч вимогам п.12.4.4 статуту ПАТ "БК "Домобудівник", що в свою чергу свідчить про відсутність у нього повноважень на підписання і укладення спірного договору та відсутність згоди позивача на підписання і укладення від його імені спірного договору.

Предметом позову є вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.08.2013 квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія", визнання за Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" права власності на квартиру № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області, витребування нерухомого майна - квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв. з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія".

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України визначено, що право власності - є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового і немайнового права або інтересу.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним та визнання права, зокрема визнання права власності на майно та повернення у власність власника незаконно відчуженого об'єкту.

Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено,що договором купівлі-продажу від 13.08.2013 порушено права та охоронювані законом інтереси ПАТ "БК "Домобудівник" в зв'язку з тим, що позивач є власником майна, яке вибуло із його володіння без згоди та відома позивача внаслідок скоєння службовою особою позивача злочину, що в свою чергу свідчить про те, що спірний договір спрямований на протиправне позбавлення права власності позивача на майно.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.08.2013 квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" є такою, що підлягає задоволенню судом.

Також прокурором заявлено вимоги про визнання за Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" права власності на квартиру № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області, витребування нерухомого майна - квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв. з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" на користь ублічним акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник".

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З огляду на те, що право власності позивача на спірну квартиру, яка вибула з володіння останнього без його волі не визнається відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання за Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" права власності на квартиру № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області, витребування нерухомого майна - квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв. з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Крім того, у позовній заяві прокурор просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, з огляду на те, що остання може бути незаконно відчужена на користь третіх осіб.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд не вбачає підстав для забезпечення позову, оскільки прокурор не надав жодних документальних доказів на підтвердження припущення щодо того, що спірна квартира, може бути відчужена, а також, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.08.2013 квартири № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв., укладений між Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01272976) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" (код ЄДРПОУ 37198860).

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01272976) право власності на квартиру № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області.

4. Витребувати нерухоме майно - квартиру № 20 у буд. № 17 по вул. Гвардійській в с. Шевченкове Броварського району Київської області площею 55 м.кв. з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" (код ЄДРПОУ 37198860) на користь Публічним акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" (код 01272976 ЄДРПОУ).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна агроуправлінська компанія" (код ЄДРПОУ 37198860) в доход Державного бюджету України 6398,00 грн судового збору.

6. Видати накази.

Повний текст рішення складено 24.03.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз