Рішення

від 23.03.2015 по справі 904/551/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.15 Справа № 904/551/15

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПОЛЮС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 8000 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Беркутов О.П. - представник за дов. № 08-13/203 від 02.02.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техполюс" про стягнення 8000 грн. штрафу та 8000 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані ухиленням відповідача від виконання рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.05.2014 року № 141-р/к у справі № 56-02/2014 щодо сплати штрафу внаслідок визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Техполюс" порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50, яке кваліфікується за п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на предмет закупівлі, що проводились Державним підприємством "Одеська залізниця" у 2011 році.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.02.2015.

Ухвалою суду від 09.02.2015 розгляд справи відкладений на 10.03.2015.

05.03.2015 відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тяжкою хворобою директора.

Ухвалою від 10.03.2015 розгляд справи відкладено на 23.03.2015.

18.03.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора підприємства на лікарняному.

Відповідно до ч. 2 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви (ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та те, що розгляд справи неодноразово відкладався судом, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 23.03.2015, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.05.2014 № 141-р/к у справі № 56-02/2014 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), визнано, що ТОВ "Техполюс" та ТОВ "Енергополюс" вчинено порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету «Обладнання для модернізації тепловозів серії "2ТЕ10, ЧМЕЗ», які проводились Державним підприємством «Одеська залізниця" у 2011 році.

За вказане порушення, зазначене у пункті 1 цього рішення, відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - ЗУ "Про захист економічної конкуренції"), накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Техполюс" у сумі 8000 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Матеріалами справи встановлено, що рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 141-р/к від 16.05.2014 у справі № 56-02/2014 разом із супровідним листом від 19.05.2014 № 02.03/2297 було отримано уповноваженим представником відповідача 24.06.2014, на підставі довіреності від 09.01.2014 б/н, про що свідчить напис на примірнику вищезазначеного супровідного листа (арк. с. 13-14).

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Доказів оскарження та скасування рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.05.2014 №141-р/к у справі № 56-02/2014 сторонами не надано.

У зв'язку з несплатою штрафу відповідачем у розмірі 8000 грн., позивач також нарахував за період з 26.08.2014 по 20.01.2015 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 17160 грн. Враховуючи вимоги частини 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", згідно якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, сплаті підлягає пеня у розмірі 8000 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судом встановлено, що Рішення відповідачем отримано 24.06.2014, отже кінцевий строк сплати штрафу є 24.08.2014.

Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують таку сплату.

Станом на час розгляду справи доказів сплати штрафу від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано пеню за період з 26.08.2014 по 20.01.2015 у сумі 8000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Перевіривши правильність розрахунку позивача (арк. с. 4), суд вважає, що визначення періоду стягнення з відповідача пені з 26.08.2014 по 20.01.2015, внаслідок невиконання Рішення, є правильним, а вимога щодо її стягнення у розмірі 8000 грн., з врахуванням вимог встановлених у п. 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", оскільки сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 8000 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн., відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техполюс» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, буд. 85/8; ідентифікаційний код 35928356) в Державний бюджету України на рахунок ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, р/р 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 21081100 вид платежу «Адміністритивні штрафи та інші санкції» символ банку 106, штраф у сумі 8000 грн. та пеню у розмірі 8000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техполюс» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського, буд. 85/8; ідентифікаційний код 35928356) в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір у розмірі 1827 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.03.2015

Суддя В.І. Ярошенко