Рішення

від 24.03.2015 по справі 917/188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015 Справа №917/188/15

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2012», вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС «АГРОПРОСТІР», с. Гаївщина, Лохвицький район, Полтавська область, 37222

про стягнення 455 358 грн. 14 коп.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача : Тивоненко Д.Р., довіреність від 08.01.2015 року №22/15;

Від відповідача : не з'явився.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 455 358 грн. 14 коп. за Договором поставки насіння № ПЛ-Н-126 від 24.12.2012 року, з яких: 179069,72 грн. - основна заборгованість, 186552,42 грн. - індексація ціни товару; 53720,91 грн. - штраф; 36015,09 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64), вимоги п. 4 ухвали від 05.02.2015 року не виконав.

На виконання ухвали суду 05.02.2015 року позивач звертався до відповідача з пропозицією провести звірку взаємних розрахунків та надіслав відповідний акт, який отриманий відповідачем 20.02.2015 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення. В свою чергу відповідач жодним чином на звернення позивача не відреагував - звірка проведена не була, акт зі сторони відповідача не підписано, будь-які заперечення чи контррозрахунок ні позивачу ні суду не направив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Резолютивна частина рішення оголошена згідно ст. 85 ГПК України 24.03.2015 року.

Повне рішення складено та підписано 25.03.2015 року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

- між сторонами по справі укладено Договір поставки насіння № ПЛ-Н-126 від 24.12.2012 року (далі - Договір).

- згідно з п. 1.1. Договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець за договором) насіння для сівби, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

- найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами (п. 2.1. Договору).

- кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.2. Договору).

- Дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях (п. 4.3. Договору).

Матеріали справи свідчать, що всього сторонами було підписано Специфікацію № 1 до Договору в редакції від 25.03.2013 року на загальну суму 241 338,72 грн., згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 241 338,72 грн. (а.с. 19).

Згідно з п. 2 Специфікації сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача). Згідно з п. 4.1. Договору, вказана умова поставки (ЕXW) передбачає вибірку товару Покупцем зі складу Постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 241 338,72 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 829 від 05.04.2013 року та Довіреністю відповідача № 2000000002 від 05.04.2013 року.

Товар за цією накладною отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості, якості чи ціни.

05.04.2013 року позивач додатково поставив відповідачу товар «Насіння соняшнику «ЛГ 55.50» на загальну суму 76 110,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 1003 від 05.04.2013 року та Довіреністю відповідача № 2000000001 від 05.04.2013 року.

Згідно з п. 2.3. Договору, якщо між Сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписана Специфікація на нього, то накладна на такий товар підписана представником Покупця прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити такий товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого товару) на умовах, строки та в порядку, визначеному в цьому Договорі.

Специфікація на цю поставку не підписувалась, тому вказана накладна, що була підписана представником відповідача, згідно з п. 2.3. Договору прирівнюється до Специфікації.

Крім цього, у Видатковій накладній № 1003 від 05.04.2013 року міститься посилання на номер і дату Договору, отже поставка товару за вказаною накладною відбувалась в рамках цього Договору. Товар за цією накладною отримувався відповідачем також без будь-яких зауважень щодо його кількості, якості чи ціни.

Згідно з п. 1.2. Договору усі поставки Постачальником Покупцю насіння до кінця року в якому був укладений цей Договір, регулюється цим Договором.

Факт поставки товару на суму 317 448,72 грн. за видатковими накладними № 829 від 05.04.2013 року та № 1003 від 05.04.2013 року також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2014 року (а.с. 25).

Таким чином, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, передав відповідачеві товар на загальну суму 317 448,72 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

Згідно з п. 5.1. та п.п. 7.1.1. Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що визначені в Специфікаціях.

Строки розрахунку за товар, переданий по видатковій накладній № 829 від 05.04.2013 року вказані в пункті 3 Специфікації, згідно з яким граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 30.10.2013 року.

Згідно з п. 5.1. Договору, якщо в Специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Ця умова також діє, якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація.

Отже, відповідач повинен був оплатити товар за Видатковою накладною № 1003 у день його отримання, тобто не пізніше 05.04.2013 року.

Відповідач порушив передбачені Договором строки оплати товару - кошти за товар повністю внесені не були.

Як свідчать банківські виписки від 06.03.2013 року, від 26.03.2013 року та від 22.04.2013 року (а.с. 24) товар відповідач оплатив частково, всього на суму 95 234,62 грн., перерахувавши її в такі строки: 06.03.2013 року - 50 000,00 грн.; 26.03.2013 року - 22 401,62 грн.; 22.04.2013 року - 22 833,00 грн.

29.09.2014 року сторони уклали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою грошові зобов'язання в сумі 43 144,38 грн. відповідача перед позивачем з оплати товару за Договором було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, сума боргу відповідача за товар зменшилась на 43 144, 38 грн.

Згідно розрахунку позивача, станом на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару за Договором становить 179 069,72 грн.

Суд при вирішенні спору враховує наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про поставку.

За ч.2. ст. 712 ЦК до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з положень Цивільного Кодексу України, а строк оплати є таким, що настав.

Сторони в пункті 5.6. Договору і в його підпунктах 5.6.1 - 5.6.6., за взаємною згодою передбачили, що: ціна товару за Договором є такою, що збільшується шляхом індексації покупцем сум платежів за товар на певний індекс, який вираховується у порядку, передбаченому Договором, на підставі таких показників: курсу продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню оплати товару, і курсу цієї валюти на дату укладення специфікацій; і обов'язок покупця проіндексувати на індекс, що вираховуються згідно з Договором, суми своїх платежів в оплату товару та сплатити відповідачу проіндексовані платежі за товар.

Згідно з п. 5.6. Договору ціна товару, що вказана в Специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в день складання Специфікації, то всі платежі Покупця Постачальнику за товар підлягають індексації.

Оскільки Видаткова накладна № 1003 від 05.04.2013 року в силу пункту 2.3. Договору прирівнюється до Специфікації, всі умови Договору з посиланням на специфікацію застосовуються до вказаної накладної та товару за нею, у тому числі при розрахунку суми індексації ціни товару, пені та штрафу.

Згідно з п. 5.1., пп. 7.1.1., 7.1.3. Договору поставки відповідач зобов'язався оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару), для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному Договором.

У пункті 3 Специфікації також зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

Згідно з п. 5.6. Договору проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікацій.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. Договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який Сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня.

Згідно з пп. 5.6.2. Договору, у день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно п. 5.6.4. Договору при зверненні Постачальника дo суду із позовною заявою про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором, суми прострочених і несплачених Покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за Договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то Постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.

Сторони домовились, що для показника К2 Постачальник може використовувати курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує Постачальника (AT «Райффайзен Банк Аваль», AT «Ерсте Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» тощо) станом на-дату здійснення платежу Покупцем. Курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, банківською установою, яка обслуговує Постачальника, підтверджується Постачальником довідкою банку. При наданні Покупцю Постачальником довідки банківської установи, за умови, що курс гривні до долару США в ній вище ніж курс, по якому провадилася індексація платежу, то проводиться перерахунок суми проіндексованого платежу і Покупець доплачує Постачальнику різницю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання довідки від Постачальника. Якщо станом на дату здійснення платежу Покупцем курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку не встановлений банківською установою, яка обслуговує Постачальника, то Сторони беруть курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує Постачальника, у найближчий до такої дати попередній день (п. 5.6.5.Договору).

Згідно з пп. 5.6.6. Договору, зобов'язання Покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням Покупця перед Постачальником з оплати товару. Сплачені Покупцем Постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну Товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни Товару.

Несплачена відповідачем сума індексації ціни товару становить 186 552,42 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 11).

Судом береться до уваги, що визначення сторонами грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті не суперечить законодавству, оскільки не є тотожним визначенню ціни в договорі, що відповідає ч. 2 ст. 533 ЦК України. Правова позиція з цього питання викладена в постанові ВГСУ від 19.10.2010 року по справі № 42/28-10 (54/40-09), постанові ВСУ від 30.05.2012 року по справі № 6-29цс12.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1.3 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача за порушення відповідачем строків оплати товару за Договором 36 015,09 грн. пені. За загальний період з 31.10.2013 року по 23.01.2015 року (розрахунок пені в матеріалах справи).

За ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 11/103 від 24.10.2011 року по справі № 25/187, вказана постанова, згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для застосування до даних правовідносин.

Таким чином, нарахування позивачем пені за період з 31.10.2013 року по 14.04.2014 року в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за період з 15.04.2014 року по 23.01.2015 року за відсотковою ставкою, встановленою в Договорі (0,05%) є правомірним.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років (п. 8.2. Договору).

Таким чином, нарахування позивачем пені за 450 днів прострочки є таким, що не суперечить умовам Закону та Договору. Отже, оскільки зобов'язання за договором у визначені строки не виконані відповідачем, позивач правомірно здійснив нарахування пені відповідно до законодавства та Договору.

Перевірка правильності розрахунку позивачем пені проводилася судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга.Закон».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору (пункт 8.1.3.) передбачено цивільно-правову відповідальність за прострочення строків виконання грошових зобов'язань понад 20 календарних днів у вигляді сплати неустойки - штрафу.

Сума штрафу за порушення відповідачем строків оплати товару за Договором становить 53 720,91 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.

Правова позиція Верховного Суду України з даного питання викладена, зокрема, в постанові від 09.04.2012 року по справі № 12/039. Вказана постанова, згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для застосування до даних правовідносин.

Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за Договором, не суперечить вимогам закону та умовам Договору.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання понад 20 календарних днів, вимоги позивача про штрафу суд визнає правомірними.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення 179 069 грн. 72 коп. основного боргу, 186 552 грн. 42 коп. індексації ціни товару, 53 720 грн. 91 коп. штрафу, 36 015 грн. 09 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТС «АГРОПРОСТІР», с. Гаївщина, Лохвицький район, Полтавська область, 37222, код ЄДРПОУ 35849526 на користь Приватного підприємства «БІЗОН-ТЕХ 2012», вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 38325315 - 179 069 грн. 72 коп. основного боргу; 186 552 грн. 42 коп. індексації ціни товару; 53 720 грн. 91 коп . штрафу; 36 015 грн. 09 коп. пені; 9107 грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2015 року.

Суддя І.І.Пушко