Рішення

від 24.03.2015 по справі 697/2137/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/864/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 39 Хорошун О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н. В. суддівГончар Н. І. , Ювшина В. І. при секретаріНаконечній М.М.,

з участю: адвоката ОСОБА_6- Блажієвського М.І.,

позивачки ОСОБА_8, відповідачки ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, на житловий будинок та господарські споруди, -

в с т а н о в и л а :

26 серпня 2014 року ОСОБА_8 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_10.

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина на позивача за законом, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 та на господарські споруди, що знаходяться по АДРЕСА_2, так як вона являється першочерговою спадкоємицею. Крім неї є інші спадкоємці - дружина спадкодавця ОСОБА_6.

Позивачка вказує, що житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 побудовано разом з першою дружиною ОСОБА_9, тому 1/2 частина цих побудов є її власністю.

Між нею і її матір'ю ОСОБА_9 відсутній спір про оформлення права власності на житловий будинок з господарськими спорудами на її користь.

Позивачка мала намір нотаріально оформити спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими спорудами не може в зв'язку з тим, що відсутні документи на право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2.

11.02.2015 року представник позивача ОСОБА_11 подав до суду уточнення позовних вимог та остаточно просив: - визнати за ОСОБА_8 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 (інвентарна справа №136), та право власності на 1/2 господарської споруди по АДРЕСА_1, (інвентарна справа №135), яке за життя належало ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року;

- визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_10, в розмірі 1/2 частини земельної ділянки площею 3,0049 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Прохорівської сільської ради, Канівського району, Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 528380, виданого Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 13.032006 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010678600051, кадастровий номер 7122087000:01:001:0740 та право власності на 1/2 грошових внесків з належними відсотками та усіма компенсаційними та індексацій ними нарахуваннями, що зберігаються у ТВБВ № 3284/020 с Прохорівна філія-Канівське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_1 (залишок на рахунку 0 грн. 10 коп.), НОМЕР_2 (залишок на рахунку 0 грн. 55 коп.), НОМЕР_3 (залишок на рахунку 1грн. 00 коп.), НОМЕР_4 (залишок на рахунку 654 ;грн. 55 коп.), які належать померлому на підставі довідки №154-В, виданої 06.08.2010 року філією-Канівське виділення № 3284.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2015 року позов ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно на житловий будинок та господарські споруди задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 (інвентарна справа №135), яке за життя належало ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину господарської споруди по АДРЕСА_1 (інвентарна справа №136), яке за життя належало ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити по справі нове, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 (інвентарна справа №135) та право власності на 1/2 частину господарської споруди по АДРЕСА_1 (інвентарна справа №136), яке за життя належало ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано належні докази на підтвердження заявлених позовних вимог і її доводи найшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування матеріального або процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.08.2009 р., ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10 в с. Сушки, Канівського району, Черкаської області. (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 05.03.2005 р. позивачка ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.8);

Згідно свідоцтва про народження від 05.06.1981 року, батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с. 7).

Як вбачається з технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_2, що власник домоволодіння не зазначений (а.с.16-21).

Відповідно до довідки Прохорівської сільської ради № 449 від 10.06.2009 року, будинковолодіння. по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (a.c.10).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Канівського районного нотаріального округа Стеблини Є.В. спадкова справа після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не відкривалася, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с. 34).

Згідно спадкової справи №855/2009, заведеної Другою криворізькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_10 спадщину за законом прийняли позивач ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_6.(а.с. 63-110).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.11.2010 року ОСОБА_8 успадкувала 1/2 частку земельної ділянки площею 3,0049 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Прохорівської сільської ради, Канівського району, Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 528380, виданого Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 13.032006 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010678600051, кадастровий номер 7122087000:01:001:0740 та право власності на 1/2 грошових внесків з належними відсотками та усіма компенсаційними та індексацій ними нарахуваннями, що зберігаються у ТВБВ № 3284/020 с Прохорівна філія-Канівське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_1 (залишок на рахунку 0 грн. 10 коп.), НОМЕР_2 (залишок на рахунку 0 грн. 55 коп.), НОМЕР_3 (залишок на рахунку 1грн. 00 коп.), НОМЕР_4 (залишок на рахунку 654 ;грн. 55 коп.), які належать померлому на підставі довідки №154-В, виданої 06.08.2010 року філією-Канівське виділення № 3284 (а.с. 103, 105).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.11.2010 року ОСОБА_6 успадкувала 1/2 частку земельної ділянки площею 3,0049 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Прохорівської сільської ради Канівського району, Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 528380, виданого Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 13.032006 року та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010678600051, кадастровий номер 7122087000:01:001:0740 та право власності на 1/2 грошових внесків з належними відсотками та усіма компенсаційними та індексацій ними нарахуваннями, що зберігаються у ТВБВ № 3284/020 с Прохорівна філія-Канівське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_1 (залишок на рахунку 0 грн. 10 коп.), НОМЕР_2 (залишок на рахунку 0 грн. 55 коп.), НОМЕР_3 (залишок на рахунку 1грн. 00 коп.), НОМЕР_4 (залишок на рахунку 654 ;грн. 55 коп.), які належать померлому на підставі довідки №154-В, виданої 06.08.2010 року філією-Канівське виділення № 3284 (а.с. 107, 109).

19 листопада 2010 року ОСОБА_8, що діяла від імені ОСОБА_6 звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на частку комплексу, нежитлових будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та частку комплексу нежитлових будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, які належали померлому батькові та чоловікові ОСОБА_6 - ОСОБА_10.

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.11.2010 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відмовлено у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом на вищевказане майно, у зв'язку з ненаданням право встановлювальних документів на спадкове майно, а саме на частки комплексу, нежитлових будівель. (а.с. 15).

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Зазначається, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, то у цьому випадку виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Оскільки після смерті спадкодавця залишилося майно у вигляді 1/2 частини комплексу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, так як інша 1/2 частина належить ОСОБА_9, та 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, так як інша 1/2 частина належить також ОСОБА_9, що вбачається з довідки Прохорівської сільської ради від 10.06.2009 року і про це визнав представник апелянта, і які на день смерті спадкодавця ОСОБА_10 належали йому, проте правовстановлюючі документи на дані споруди відсутні, то дане спадкове майно успадковують позивачка ОСОБА_8, як дочка спадкодавця та відповідачка ОСОБА_6, як дружина спадкодавця, у рівних долях, як спадкоємці першої черги за законом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про визнання за позивачкою ОСОБА_8 право власності на все вказане спадкове майно, суд першої інстанції не врахував названі вище норми матеріального права та безпідставно позбавив відповідачку ОСОБА_6 права на спадщину на частку у спадковому майні, на яке вона має право за законом, як спадкоємиця першої черги.

При ухваленні такого рішення судом першої інстанції враховано ту обставину, що відповідачі ОСОБА_9 і ОСОБА_6, не заперечували проти визнання права власності на всі вказані будівлі за позивачкою ОСОБА_8 Проте така позиція суду є невірною і незаконною, оскільки спадкоємці, досягнувши згоди між собою в добровільному порядку відмовитися від того чи іншого спадкового майна, тобто, маючи на меті врегулювати спір на основі взаємних поступок, могли укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Суд в свою чергу, відповідно до положень ст. 175 ЦПК, закриваючи провадження у справі, за клопотанням сторін міг постановити ухвалу про визнання мирової угоди, якщо її умови не суперечили б закону та не порушували б права, свободи чи інтереси інших осіб.

Проте така заява до суду не надходила, питання про визнання мирової угоди сторонами не ставилося. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, неправильно оцінив докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті та дав їм неналежну правову оцінку, неправильно визначивши норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та ухвалив незаконне судове рішення. Тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, так як містять в собі підстави, визначені ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Що стосується позовних вимог в частині визнання за відповідачкою ОСОБА_6 права власності на 1/2 частину земельної ділянки та на 1/2 частину грошових внесків, то судом вірно відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки, як зазначено вище, ними одержані свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.11.2010 року на вказане спадкове майно. Колегія також вважає за необхідне вказати суду першої інстанції на необхідність постановлення по даній справі ухвали про виправлення описок, допущених в тексті рішенні суду, де замість «АДРЕСА_2» (інвентаризаційна справа №136) необхідно зазначити «АДРЕСА_1».

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів:

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, на житловий будинок та господарські споруди скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, на житловий будинок та господарські споруди задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 (інвентаризаційна справа №135), які за життя належали ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2 (інвентаризаційна справа №135), які за життя належали ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/4 частину комплексу нежитлових будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа №136), які за життя належали ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частину комплексу нежитлових будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа №136), які за життя належали ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо земельної ділянки та грошових внесків залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :