Ухвала

від 19.03.2015 по справі 804/14101/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2015 рокусправа № 804/14101/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №804/14101/14 за позовом Приватного підприємства «Ж.С.А.» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області ( з урахуванням уточнень) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2014 року №0002112202, 19.05.2014 року №0002071501, від 11.09.2014 року №0004232202.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо завищення податкового кредиту по операціях з придбання послуг від ТОВ «Метал Ресурс», оскільки взаємовідносини з контрагентом підтверджуються достатніми первинними документами, крім того, взаємовідносини з даним підприємством не були предметом перевірки відповідно до наказів, а придбані послуги підприємство використало у господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована зокрема тим, що до перевірки не надано позивачем документів щодо подальшої реалізації експедиційно-транспортних послуг, а також не враховано акт іншого податкового органу щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, з урахуванням поданих документів позивачем, що позивач має у наявності всі первинні документи, які надавались до перевірки, що стосуються господарських операцій за участю контрагента ТОВ «Метал Ресурс» та які підтверджують фактичне отримання послуг та реальне здійснення правочинів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 09.04.2014 по 15.04.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за листопад 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ СП «Нібулон», ДП «Сантрейд», ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», за результатами якої складено Акт від 23.04.2014 року №935/04-61-22-2/30982314

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, завищено податковий кредит по операціях з придбання послуг від ТОВ «Метал Ресурс», що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 176 488грн.

За результатами перевірки від 23.04.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 19.05.2014 року №0002071501, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 220 610,00 грн., з яких за основним платежем - 176 488,00 грн. та штрафних санкцій на суму 44 122,00 грн.

Також, у період з 16.04.2014 по 23.04.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ СП «Нібулон», ТОВ «Асті (Україна)», ПАТ «Київхліб» за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт від 29.04.2014 року № 1008/04-61-22-2/30982314.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит по операціях з придбання послуг від ТОВ «Метал Ресурс», що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 200 141,90грн.

За результатами перевірки від 29.04.2014 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 20.05.2014 року №0002112202 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 300 213,00 грн., з яких за основним платежем 200 142,00 грн. та штрафних санкцій на суму 100 071,00 грн.

Не погодившись з результатами проведених перевірок позивачем було направлено до ДПІ в АНД районі заперечення на Акт перевірки від 23.04.2014 року та Акт перевірки від 29.04.2014 року.

За результатами розгляду заперечень відповідачем було проведено повторні перевірки за листопад 2013 року та грудень 2013 року, за результатами яких було складено ідентичні попереднім Акти перевірок.

Відповідачем було додатково винесено податкове повідомлення-рішення №0004232202 від 11.09.2014 р. на підставі Акту перевірки №935/04-61-22-2/30982314 від 31.03.2014, про збільшення суми грошових зобов'язань (штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 44122,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що висновки перевірки відповідача щодо встановлення порушень позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Метал Ресурс» (правонаступником якого є ТОВ «Рестал-М») за період листопад-грудень 2013р., ґрунтуються на Акті перевірки Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № 752/22-03/37007263 від 13.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Метал-Ресурс».

Відповідно матеріалам справи, позивачем надано суду копії договору укладеного з ТОВ «Метал Ресурс» від 01.11.2013р. №011113 про надання експедиційно-транспортних послуг, як на факт його виконання виписки по рахункам, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Згідно Довідки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.07.2014 року №16512/10 зазначено, що ТОВ «Рестал-М» (попередня назва «Метал-Ресурс») контрагента позивача, узято на податковий облік до Кременчуцької ОДПІ 21.02.2014 р. Податковий борг по сплаті податків та зборів до бюджетів усіх рівнів станом на 03.07.2014 р. по ТОВ "Рестал-М" відсутні. За період квітень-грудень 2013 року підприємством надано копії первинних документів, які підтверджують правомірність відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з контрагентами у повному обсязі. На даний час порушень не виявлено.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ «Метал Ресурс». Факт виконання договору підтверджено позивачем копіями документів, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що придбаний послуги було використано у власній господарській діяльності позивача - постачання товарі по ланцюгу.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено вид послуг, сторони господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Відповідачем в свою чергу не зазначено у чому невідповідність первинних документів наданих позивачем, а лише посилається на неможливість проведення зустрічної звірки іншим податковим органом.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача із вказаним підприємством, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, складеними на виконання умов викладених вище договірних відносин.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №804/14101/14 за позовом Приватного підприємства «Ж.С.А.» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 23 березня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник