Постанова

від 25.03.2015 по справі 823/152/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/152/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 276 грн. 90 коп. не взяті до заліку та невідшкодовані за жовтень - грудень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладені обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р. позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаському районі (18003, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 25875047) на користь управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області (20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. П. Дорошенка, 18, ідентифікаційний код 21366805) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у сумі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 90 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до норм чинного законодавства страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що проведення взаєморозрахунків з приводу відшкодування пенсій потерпілим, що отримали каліцтво за межами України за часів СНД між позивачем і відповідачем ні діючим законодавством, ні міжнародними угодами не передбачено.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить за жовтень 2014 - 2613 грн. 43 коп., за листопад 2014 року - 2613 грн. 43 коп., за грудень 2014 року - 2613 грн. 43 коп., що підтверджується актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача у сумі 92 грн. 30 коп., за листопад 2014 року - 92 грн. 30 коп., за грудень 2014 року - 92 грн. 30 коп. Причина розбіжностей - невраховані сумі витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, про що свідчать таблиці розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2014 року.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладені обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджене здоров'я потерпілого.

Згідно ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

13 березня 1992 року державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення підписана Угода, яка дії, згідно ст.13, з моменту підписання. Угода підписана 11 Державами, у тому числі і Україною та Російською Федерацією. Дана Угода є чинним міжнародним договором. Предметом її регулювання є виключно пенсійне забезпечення.

Стаття перша даної Угоди передбачає, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ст..3 Угоди, усі витрати, які пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Ст.5 Угоди передбачено, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян.

Статтею 6 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Так як Угода «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків» була підписана 09.09.1994 року, то вона регулює тільки відносини з відшкодування витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Апелянтом до апеляційної скарги додано акт №2 від 03.06.1998 року про нещасний випадок на виробництві відносно ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 отримав травму 29.05.1998 року на ЗАТ Артіль старателів «Радуга», яке знаходиться в Чукотському автономному окрузі Російської Федерації.

Отже, оскільки ОСОБА_3 став інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації після проголошення Україною незалежності, то витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 в сумі 276 грн. 90 коп. не підлягають відшкодуванню.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р., задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості, скасувати.

У задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.