Рішення

від 16.02.2015 по справі 205/9515/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

16.02.2015 Єдиний унікальний номер 205/9515/14-ц

Справа №2/205/137/15

205/9515/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Перцевій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13 листопада 2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі (а.с.2-4).

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 27 квітня 2006 року між сторонами було укладено договір оренди землі, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за №2908, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на 15 років земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №1210100000:08:693:0005.

09 серпня 2006 року проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі та зареєстровано за №04060400930.

28 січня 2014 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлю з прибудовами до неї, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із відчуження нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, так як у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід права користування на відповідну земельну ділянку, на якій воно розташовано, позивач звернувся до міського голови із клопотанням про розірвання договору оренди землі від 27.04.2006 року, але відповіді так і не отримав.

Тому позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 27.04.2006 року укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1, посвідчений 27.04.2006р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за №2908, державна реєстрація якого проведена 09 серпня 2006 року за №0406104009301. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача діючий за договором - ОСОБА_4, не з'явився. про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить письмова розписка в матеріалах справи (а.с.49). До суду надав письмову заяву, в якій просив справу розглядати у письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.50).

В судове засідання відповідач в особі свого представника за довіреністю - Капшук І.О., не з'явився. Про день, місце та час судового розгляду повідомлялась належним чином, про що свідчить письмова розписка в матеріалах справи (а.с.49). Про причини неявки свого представника суд не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без присутності свого представника не надсилав.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 27 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач передав, а ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Ленінський район) і зареєстровано в Державному реєстрі земель за кадастровим №1210100000:08:693:0005. Загальна площа земельної ділянки становить 0,0918 га, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки. Строком дії договору 15 років (а.с.12-15,16).

Відповідно до ст..793 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом .

Згідно ст..1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

28 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого останній передав у приватну власність ОСОБА_1, який прийняв у приватну власність будівлю літ.А-1 з прибудовою літ. А ' -1, разом із усіма її при належностями та поліпшеннями та оплачує обговорену суму грошей у розмірі 378 069,00 грн. за куплену будівлю, що знаходиться у АДРЕСА_1 майно за цим договором розташовано на земельній ділянці площею 0,0918 га, кадастровий номер 1210100000:08:693:0005 (а.с.17-18).

Згідно ст.. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Позивач 15 травня 2014 року звертався до голови Дніпропетровської міської ради Куліченка І.І. із клопотанням про розірвання договору оренди зелі від 27.04.2006 року (а.с.19).

За ст..141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно ст..31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними з його боку, а тому підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст. 88 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про оренду землі», ст.ст.12, 120,141 Земельного Кодексу України, ст. 377,792 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 197, 212, 213-215, 218, 222 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди землі, - задовольнити .

Розірвати договір оренди землі від 27 квітня 2006 року, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1, посвідчений 27.04.2006р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. та зареєстрований в реєстрі за №2908, державна реєстрація якого проведена 09 серпня 2006 року за №0406104009301.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн.. 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.С. Шавула