Ухвала

від 25.03.2015 по справі 317/2004/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1899/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:Осоцького І.І. суддів:Панкеєва О.В. Кухаря С.В. при секретаріБуримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" до ОСОБА_5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пахар". третя особа: Головне управління Державне земельне агентство у Запорізькій області про визнання права користування земельною ділянкою та визнання недійсним договору оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пахар", Головне державне земельне агентство про визнання припиненим договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року позивач ТОВ "Дана" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5. ТОВ "Пахар". третя особа: ГУ Державне земельне агентство у Запорізькій області про визнання права користування земельною ділянкою та визнання недійсним договору оренди, який уточнювали в липні 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18.01.2008 р. між ТОВ "Дана" та ОСОБА_6 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК 25.03.2008 р, за № 040826000021. Договір оренди був укладений на 5 років, тобто до 18.01.2013 р.

Згідно приписів ст. 18 ЗУ "Про оренди землі" договір оренди є укладеним з моменту його державної реєстрації. Оскільки державна реєстрація договору оренди була здійснена 25.03.2008 р., то відповідно до закону він є укладеним з цієї дати та діяв протягом 5 років, тобто з 25.03.2008 року до 25.03.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

До відповідача ОСОБА_5. яка є спадкоємцем померлого, перейшли права орендодавця, передбачені вищевказаним договором оренди, у зв'язку з чим ТОВ "Дана" продовжувало виконувати зобов'язання по виплаті орендної плати, а відповідач приймала орендну плату, вважаючи її отримання належним виконанням договору

В пункті 8 Договору оренди від 18.01.2008 рику зазначено, що "після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

На адресу ОСОБА_5 таке Повідомлення було направлено 25.10.2012 року. Воно зареєстроване в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції за номером 56. Відправку Повідомлення на адресу ОСОБА_5 рекомендованим листом здійснила комерційний директор ТОВ "Дана" - ОСОБА_7, що підтверджується Реєстром відправлення рекомендованих листів.

В Повідомленні від 25.10.2012 року ТОВ "Дана" зазначало, що у разі наявності заперечень їх необхідно буде надати до початку проведення сільгоспробіт, тобто до кінця березня 2013. В Повідомленнях також вказувалося, що орендна плата за 2013 рік буде нараховуватися підприємством у розмірі зазначеному договорі оренди № 0408260000021, а її фактичне отримання орендодавцем за відсутності від них письмових заперечень буде розцінено ТОВ "Дана" як згода на продовження орендних відносин на той самий строк на тих самий умовах.

Ані усних, ані письмових заперечень проти продовження використання земельної ділянки ОСОБА_5 до ТОВ "Дана" не надавала та не надсилала.

Після закінчення строку договору оренди та за відсутності з боку відповідачки письмових заперечень ТОВ "Дана" продовжувало відкрито та безперешкодно користуватися належною їй земельною ділянкою та використовувало її за цільовим призначенням - вирощуванням сільськогосподарської продукції.

20.07.2013 року ОСОБА_5 отримала орендну плату за 2013 рік в розмірі, який був встановлений договором оренди земельної ділянки від 18.01.2008 року за № 040826000021. Виплата орендної плати здійснювалася в натуральному вигляді, а факт отримання ОСОБА_5 2 тон зерна підтверджується її особистим підписом у відомості від 20.07.2013 року. В цій Відомості також міститься власноручний запис ОСОБА_5 про відсутність претензій.

ТОВ "Дана" на протязі всього 2013 року сплачувало за орендовану у ОСОБА_5 земельну ділянку земельний податок у 2013 році. Це підтверджується довідкою № 60 від 20.06.2014 року, списком земельних ділянок за які сплачено земельний податок (ділянка яка належить ОСОБА_5 має № 125) .

Таким чином, ТОВ "ДАНА" продовжувало належним чином виконувати обов'язки орендаря по договору оренди від 18.01.2008 року, а ОСОБА_5 хоча і не підписала новий договір оренди, однак фактично прийняла його виконання.

У листопаді 2013 року ТОВ "Дана", отримавши лист ТОВ "ПАХАР" дізналося, що відповідачка уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ "ПАХАР". Договір оренди між орендодавцем і ТОВ "ПАХАР" був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Одна і та сама земельна ділянка не може бути передана в оренду двічі.

Тому на підставі вищевикладеного ТОВ "Дана" були вимушені звернутись до суду, та просили суд визнати за ТОВ "ДАНА" право користування земельною ділянкою № 125 на підставі договору оренди від 18.01.2008 року, зареєстрованого в ЗЦДЗК 25.03.2008 року за номером № 040826000094 на строк до 25.03.2018 року. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 125 укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Пахар" 30.10.2013р., який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.01.2014р. за № 10209502 та скасувати його державну реєстрацію.

25.06.2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом, який було уточнено в ході розгляду справи, до ТОВ "Дана", треті особи: ТОВ "Пахар", Головне державне земельне агентство в Запорізькій області про визнання припиненим договору оренди землі.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач по зустрічному позову посилається на те, що 18 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Дана" в особі директора ОСОБА_8 було укладено договір оренди земельної ділянки 125, яка знаходиться на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, загальною площею 4,94 га, кадастровий номер 2322155300:03:002:0026. Вказаний договір був зареєстрований у Державному комітеті України по земельних ресурсах, центру Державного земельного кадастру Запорізької регіональної філії 25.03.2008 року за № 040826000021. В силу ч. 1 ст.210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про оренду землі" в редакції, що діяла на час укладення договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту ст.ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 18 ЗУ "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації. Згідно п. 8 Договору оренди землі строк його дії визначено на 5 років, тобто до 25.03.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власник земельної ділянки ОСОБА_6 помер, після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_5, у зв'язку з цим до неї також перейшли права та обов'язки за вказаним договором оренди земельної ділянки.

Враховуючи той факт, що ТОВ "Дана" не направило в строк, передбачений договором, тобто до 20 жовтня 2012 року будь-якого листа про намір продовжити дію договору а також відсутність такого бажання з боку позивачки, остання вважала. Що договір закінчив свою дію у зв'язку закінченням строку на який був укладений.

Будь-яких переговорів щодо продовження орендних відносин між орендарем та орендодавцем не велося.

30.10.2013 року ОСОБА_5 уклала договір оренди земельної ділянки № 125 з ТОВ "Пахар", було визначено межі земельної ділянки в натурі, розроблено схему розташування, підписано акт-приймання передачі. 22.01.2014 року вказаний договір було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4372964.

20.01.2014 року ОСОБА_5 самостійно звернулась до ТОВ "Дана" із заявою, в якій вона повідомила про те, що не має наміру продовжувати з товариством договірні відносини, у зв'язку з чим просила повернути їй за актом прийому-передачі належну їй земельну ділянку. Вказаний лист отриманий представником ТОВ "Дана" 25.01.2014 року, що відповідно підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_5 також зазначила, що отримала від ТОВ "Дана" в липні 2013 року оплату у натуральному вигляді, як вона зазначила в якості компенсації за незаконне користування земельною ділянкою.

На підставі вищевикладеного просить визнати договір оренди землі б/н укладений 18 січня 2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Дана" припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року відмовлено у задоволенні обох позовів.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ "Дана" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України "Про оренду землі" .

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Судом попередньої інстанції встановлено, що 18.01.2008 року між ТОВ "ДАНА" та ОСОБА_6 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК 25.03.2008 року за № 040826000021. Договір оренди був укладений на 5 років до 18.01.2013 року .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після його смерті спадок прийняла його сестра - ОСОБА_5, отримавши 15.05.2013 року свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було зареєстровано в реєстрі речових право на нерухоме майно 15.05.2013 року за №930339.

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 18.01.2008 року зазначено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

30 жовтня 2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Пахар" було укладено договір оренди, належної відповідачці земельної ділянки строком на десять років, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.01.2014 року за №4372964.

ТОВ "Дана" надало суду копію листа повідомлення від 25 жовтня 2012 року, в якому зазначено про повідомлення ОСОБА_5 про намір скористатися їх переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк (т. 1 а.с. 99).

До матеріалів справи позивачем надано журнал реєстрації вихідної кореспонденції, реєстр відправки рекомендованих листів поштою від ТОВ "Дана", де зазначено прізвище відповідачки - ОСОБА_5

Суд першої інстанції вірно зазначив, що в справі відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачка отримала вказане повідомлення та була дійсно обізнана про намір позивача скористатися його правом на укладення договору оренди належної їй на праві власності земельної ділянки.

При цьому в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода на адресу ОСОБА_5 взагалі не направлялась.

Відсутні в справі докази щодо користування позивачем земельною ділянку після припинення дії попереднього договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319 , 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Однак суд вірно зазначив на, що вказана в законі процедура не була дотримана, орендодавець до спливу терміну дії договору не був повідомлений про намір позивача скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди, проект додаткової угоди позивачем взагалі не направляв як того вимагає закон.

Таким чином, згідно з підстав частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" позовні вимоги задоволені бути не можуть.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Однак в справі відсутні докази, що орендар продовжував користування виділеною земельною ділянкою після 18.01.2013 року, сторони додаткову угоду про поновлення договору оренди не укладали.

Таким чином, укладенням 30.10.2013 року, більш ніж через 9 місяців після припинення дії попереднього договору, на більш вигідних для орендодавця умовах договору оренди сторони за ним жодним чином не порушили прав позивача.

Окрім цього позовні вимоги не можуть бути задоволені і з тих підстав, що позивач просячи суд визнати недійсним новий договір не просив фактично відновити своє право і позовних вимог щодо поновлення дії договору з підстав 33 Закону України "Про оренду землі" не заявляв. А вимога позивача про визнання права користування за договором дія якого припинилась взагалі не відповідає нормам законодавства.

Оскільки у справі, яка переглядається, рішення суду першої інстанції є законним, а обставинам, на які посилається апелянт суд вже дав належну оцінку, то відповідно до статті 308 ЦПК України в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303 , 307 , 308 , 309 ЦПК України , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана" відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26 січня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: