Рішення

від 20.03.2015 по справі 138/107/15-ц

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/107/15-ц

Провадження №:2/138/109/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2015 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Савкової І.М.,

за участю секретаря: Цибульської Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Лексворд", ПП "Медвар" про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Лексворд", ПП "Медвар" про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та ТОВ "Лексворд" 24.12.2014 укладено договір про надання послуг № 004682, згідно якого відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, спрямовані на отримання безвідсоткової позики у розмірі 25 000 грн., на умовах програми "Ренесанс", базуючись на принципі взаємодопомоги Учасників Програми. Крім того, позивачем та ПП "Медвар" того ж дня було укладено договір надання інформаційних, консультаційних та послуг з пошуку інформації. Вартість послуг складає 2025 грн. Згідно умов договору позивач сплатив на рахунок ПП "Медвар" платіж за договором у розмірі 2025 грн., платіж за страхування у розмірі 1500 грн. та 475 грн., дані рахунки надані ТОВ "Лексворд", крім того зазначено, щоб в призначені платежу було вказано "за договором № 004682". Посилаючись на те, що у відповідача відсутня ліцензія на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, умови договору є несправедливими, з огляду на вимоги закону України "Про захист прав споживачів", позивач просить визнати недійсним укладений між сторонами договір № 004682 від 24 грудня 2014 року.

Крім того, позивач вважає, що договір з ПП "Медвар" про надання послуг з пошуку інформації суперечить вимогам законодавства, зокрема ст.ст. 1, 7 Закону України "Про рекламу", ст.ст. 6,15, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", ч. 3 ст.12, ч. 1, 3,6 ст. 19 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Оскільки, на вимогу ТОВ "Лексворд" позивачем було укладено договір з ПП "Медвар", за умовами якого останній сплатив грошові кошти вказавши в призначенні платежу номер договору між ним та ТОВ "Лексворд", та не отримав те, на що розраховував при укладені зазначеного договору, вважає, що було порушено його право на одержання необхідної та достовірної інформації, введено в оману, а тому договір є недійсним.

Позивач просить застосувати наслідки недійсності правочинів та стягнути з відповідача сплачені ним за договором 4000,00 грн., а також стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі по 2000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки від відповідача не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи та не повідомлено суд про причини неявки, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, це дає підстави суду відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

24.12.2014 між позивачем та ТОВ "Лексворд" укладено договір № 004682, згідно якого Товариство за згодою Учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в Додатку № 1 до даного договору та на умовах Програми "Ренесанс", що міститься в додатку № 2 до даного договору, який є його невід'ємною частиною, в тому числі: організовувати та проводити розподіл Фонду Учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Учасника за рахунок Фонду Учасників

Крім того, 24.12.2014 між позивачем та ПП "Медвар" укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання за плату в розмірі 2025 грн., надати інформаційні, консультативні послуги та послуги з пошуку інформації.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Дослідивши зміст договору № 004682 та умови програми "Ренесанс", суд приходить до висновку, що послуга, яку за умовами даного договору передбачено надати позивачу за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах відповідно до п. 11-1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" , оскільки послуги, які є предметом договору, здійснюються шляхом створення адміністратором груп учасників та формування фонду групи для придбання на користь та за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику, із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури.

Згідно п. 1.2 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затверджених розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.10.2012 № 1676, адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Частинами 1, 2 ст.34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (обов'язковість ліцензування) встановлено, що здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

По договору № 004682 передбачено залучення коштів фізичної особи. Отже, для здійснення відповідачем діяльності, що стала предметом договору, відповідачу необхідно мати ліцензію.

Відповідно до ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 227 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Отже, згідно із вказаними вище нормами ЦК України є підстави для визнання недійсним договору № 004682, як такого, що вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії).

Згідно ч. 3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні встановлено, що у договорі позивача з ПП "Медвар" про надання інформаційних послуг не було конкретизовано, які саме інформаційні, консультативні послуги останнє надає позивачеві, і пошук якої саме інформації здійснюється таким суб'єктом господарювання для нього. Згідно квитанцій про здійснення касової операції позивач сплатив на рахунок ПП "Медвар": 24.12.2014 грошові кошти в сумі 2025 грн. за договором № 004682; 25.12.2014 грошові кошти в сумі 475 грн. комісія банку по договору № 004682 від 24.12.2014; 31.12.2014 грошові кошти в сумі 1500 грн. за страхування за договором № 004682 від 24.12.2014

Договори з ТОВ "Лексворд" та ПП "Медвар" укладенні в один і той же день, при цьому з Товариством укладено договір не про видачу позики, як того бажав позивач, а про вчинення дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики за рахунок внесків інших учасників фонду.

Суд зазначає, що з матеріалів справи та встановлених обставин справи вбачається, що у позивача не було вільного волевиявлення на укладення договору про надання інформаційних послуг, оскільки звертаючись до ТОВ "Лексворд", ПП "Медвар", останній мав намір отримати грошові кошти у позику, а не будь-які інформаційні чи консультаційні послуги.

Крім того, позивач без укладання договору з ПП "Медвар", як споживач мав право на отримання повної інформації про послугу та її виконавця, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" .

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, то такий правочин визнається судом недійсним. За змістом п.2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Укладаючи договір з позивачем ПП "Медвар" не повідомило про відсутність ліцензії у ТОВ "Лексворд", у зв'язку з чим, позивач був позбавлений свідомого вибору.

Тому суд приходить до висновку, що оспорюванний договір, був укладений позивачем з ПП "Медвар", під впливом обману, з використанням нечесної підприємницької практики відповідача, а тому у відповідності до ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", є підстави для визнання недійсним зазначеного договору, та згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України стягнення на користь позивача 4000 грн., сплачених на виконання недійсного договору.

Частиною 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

ОСОБА_2 в позовній заяві не зазначив в чому конкретно полягали втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних порушенням відповідачем його прав, не надав належних доказів, що така шкода дійсно йому була завдана, а обмежився загальними посиланнями на те, що він тривалий час не може повернути свої кошти, сплачені відповідачу, що призвело до переживань та моральних страждань.

Відтак, позивач не довів наявності факту завдання йому моральної шкоди, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Пунктом 13 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 роз'яснено, що, якщо в заяві об'єднано декілька позовних вимог, то судовий збір сплачується окремо за кожну із них .

Отже, зважаючи на пропорційність задоволених вимог позивача, з відповідача ТОВ "Лексворд" в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн., а з відповідача ПП "Медвар" - 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 3, ч. 2, 3, 5 ст. 203, ст. 227,ст. 230, ч. 2 ст. 627 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 2, п. 11-1 ч. 1 ст. 4, п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 4, 5 ч. 2, ч. 6 ст. 19, ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів", п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір", п. 13 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014, ч. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п. 1.2, 6.1 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затверджених розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.10.2012 № 1676, ст.ст. 10, 60, ч. 3 ст. 88, 212-216, 224 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 004682 від 24 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексворд".

Визнати недійсним договір б/н від 24 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПП "Медвар".

Стягнути з ПП "Медвар" (ідентифікаційний код юридичної особи 39259076, адреса: 02089, вул. Радистів, буд. 38, м. Київ) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., сплачених за договором № 004682 від 24 грудня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексворд" (ідентифікаційний код юридичної особи 36867441, адреса: 03150, вул. Ярославська, буд. 4-Б, м. Київ) на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 копійок (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу "Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункти 1.1., 1.2).

Стягнути з ПП "Медвар" (ідентифікаційний код юридичної особи 39259076, адреса: 02089, вул. Радистів, буд. 38, м. Київ) на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 копійок (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу "Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункти 1.1., 1.2).

Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його оголошення направити відповідачам.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву про його перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до апеляційного суду Вінницької області через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: