Рішення

від 19.03.2015 по справі 917/199/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.03.2015р. Справа № 917/199/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко", вул.Комарова, 2Б, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агрохолдінг", вул.Енгельса, 19А, м. Полтава, Полтавська область,36038

про стягнення 400 000,00 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Анкуца В.В. дов. № 1 від 14.02.2015 року

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агрохолдінг" 400 000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 23.06.2014 р. договору № ФД-114/115-4 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі.

24.02.2015 року за вхідним № 2510(канцелярії суду) директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агрохолдінг" С.В.Жиган подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача. Суд поданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

27.02.2015 року за вхідним № 2745(канцелярії суду) представник позивача В.В.Анкуца на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2015 року подав додаткові документи. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з "явився. У відзиві на позовну заяву від 24.02.2015р. директор ТОВ "Енселко Агрохолдінг" С.В.Жиган просить суд розглядати справу по суті без участі їх представника.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

23. 06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко " (по тексту Договору - сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агрохолдінг " (по тексту Договору - сторона 2) було укладено Договір № ФД-114/115-4 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі (далі-Договір).

За умовами Договору узгодили, зокрема, наступне :

- сторона 1 зобов'язується надати стороні 2 фінансову допомогу на зворотній основі, а сторона 2 зобов'язується прийняти допомогу, використати її за цільовим призначенням і повернути допомогу у визначені даним договором пор якута строки (п. 1.1 Договору);

- метою надання допомоги є поповнення обігових коштів сторони2 (п. 2.1 Договору);

- розмір допомоги, яку сторона 1 надає стороні 2 у відповідності до даного договору, становить 650 000,00 грн. (п. 3.2 Договору);

- сторона 1 надає стороні 2 допомогу строком не пізніше 31.12.2014 р.. Допомога надається сторонами у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок сторони 2 (п. 4.1 та п. 4.2 Договору);

- у строк не пізніше 31.12.2014 р., сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 повну суму отриманої допомоги шляхом її перерахування на поточний рахунок сторони 1 (п. 5.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1 Договору).

20.10.2014 р. між сторонами було укладено Договір № 1 (а.с.___) про внесення змін до Договору, зокрема, внесено зміни до п. 3.2, п. 4.1., п. 5.1, п. 5.1 та п. 9.1 та викладено їх у наступній редакції :

- розмір допомоги, яку сторона 1 надає стороні 2 у відповідності до даного договору, становить 700 000,00 грн. (п. 3.2 Договору);

- сторона 1 надає стороні 2 допомогу з кінцевим строком повернення не пізніше 30.04.2015 р. (п. 4.1 Договору);

- у строк не пізніше 31.12.2014 р. сторона 2 зобов'язується повернути стороні 1 частину допомоги у сумі 400 000,00 грн., а в строк не пізніше 30.04.2015 р. залишок отриманої допомоги у розмірі 300 000,00 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок сторони 1 (п. 5.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2015 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з надання відповідачу фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 661 630,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими банківською установою копіями платіжних доручень № 445 від 24.06.2014 р. на суму 647 800,00 грн., № 13 від 26.09.2014 р. на суму 1 000,00 грн., № 486 від 20.10.2014 р. на суму 1 480,00 грн., № 14 від 23.10.2014 р. на суму 1 350,00 грн., № 496 від 31.10.2014 р. на суму 6 800,00 грн., № 499 від 05.11.2014 р. на суму 200,00 грн., № 505 від 17.11.2014р. на суму 1 000,00 грн., № 15 від 19.12.2014р. на суму 2 000,00 грн. (а.с.9-16).

В порушення умов Договору відповідач не здійснив своєчасного - в термін до 31.12.2014 р. - часткового повернення частини фінансової допомоги у розмірі 400 000,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт, згідно якого станом на 20.02.2015 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 661 630,00 грн., із них прострочена 400 000,00 грн. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (оригінал наявний у матеріалах справи).

Таким чином, заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання ТОВ "Енселко Агрохолдінг" умов укладеного між сторонами 23.06.2014 р. Договору № ФД-114/115-4 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі становить 400 000,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по договору позики.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, надавши відповідачу кошти у розмірі 661 630,00 грн., належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України не повернув кошти в розмірі 400 000,00 грн. (частину отриманої ним фінансової допомоги) у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент винесення даного рішення складає 400 000,00 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 000,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, ст. 82-85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агрохолдінг" (вул. Енгельса, 19А, м. Полтава, 36038, ідентифікаційний код 34762654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко" (вул. Комарова, 2Б, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 34802089) заборгованість за Договором № ФД-114/115-4 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі в розмірі 400 000,00 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 8 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 25.03.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.